Справа № 22ц-6082/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції – Кузюра В.О.
Категорія - цивільна Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
17 листопада 2010 року місто Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – Позігуна М.І.,
суддів – Шемець Н.В., Губар В.С.,
при секретарі – Кравченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на боці позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи на боці відповідачів Олександрівська сільська рада, виконавчий комітет Олександрівської сільської ради, Бобровицький районний суд Чернігівської області, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виплату неотриманого доходу і компенсацію завданої, в тому числі за сприяння суду, моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати ухвалу судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2010 року, якою відмовлено згідно п.3 ч.2 ст.122 ЦПК України у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виплату неотриманого доходу, компенсацію моральної шкоди, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів, посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала судді скасуванню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження по даній справі, суд вважав, що подана позовна заява містить спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і в іншій позовній заяві, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
Такий висновок судді не можна визнати обгрунтованим.
Вимоги ОСОБА_1 в позовній заяві від 01 жовтня 2010 року обгрунтовані тим, що вона згідно законодавства Української РСР як дитина сільської сім”ї до загибелі батька ОСОБА_7 в 1943 році фактично володіла 1/6 частиною спірного домоволодіння, а після загибелі 1/5 частиною цього домоволодіння та була користувачем 1/6 частини земельних ділянок, закріплених за будинком: 0,25 га для обслуговування будинку та господарських споруд і 0,4063 га –для ведення особистого селянського господарства.
Після смерті матері ОСОБА_8 в 1988 році вона стала володіти ј частиною будинку та була користувачем ј частини зазначених земельних ділянок.
Пізніше з незалежних від неї причин дане майно вибуло до відповідачів.
Рішенням Олександрівської сільської ради від 21 березня 2009 року ОСОБА_4 отримала у власність спірні земельні ділянки.
Також згідно рішення Олександрівської сільської ради від 17 вересня 2008 року відповідачі отримали у власність по 1/3 частині домоволодіння та на 1/3 частину визнано право власності за ОСОБА_5 згідно рішення Бобровицького суду від 31 березня 2009 року.
Пропозиції позивача про повернення їй ј частини домоволодіння і земельних ділянок відповідачами не сприймаються, частка від доходів, отриманих з безпідставно набутого майна, відповідачами не сплачені та не віддані натурою.
Також ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_9, як співвласнику ј частини домоволодіння) 10 тис.грн., що на думку позивача, свідчить про нерівність співвласників.
Як зазначено в позові, неправомірною поведінкою відповідачі спричинили позивачу моральну шкоду.
Тому просила визнати за нею ј частину домоволодіння № 18 по вул. Урожайній, в с. Катеринівка Бобровицького району ; по ј частині від 0,25 га присадибної земельної ділянки і від 0,4063 га для ведення особистого селянського господарства, якими відповідачі заволоділи протиправно; стягнути з відповідачів 6 тис. 250 умовних одиниць – ј частину від 25000 у.о. одержаного ними доходу від незаконного володіння майном в гривневому еквіваленті, по 200 тис. грн.. з кожного компенсацію за завдану моральну шкоду і 10000,0 тис. грн. додатково з ОСОБА_4 При ухваленні рішення врахувати індекс інфляції на день вирішення справи та 3% річних за користування відповідачами зазначеними сумами.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі суддя виходила з того, що в провадженні Бобровицького районного суду вже перебувала на розгляді цивільна справа №2-140/2009, по якій одним з позивачів була ОСОБА_1 і одними з вимог заявлені вимоги про скасування рішення Олександрівської сільської ради від 21 березня 2007 року, на підставі якого ОСОБА_4 передано в приватну власність земельні ділянки розміром 0,4063 га та 0,25 га в АДРЕСА_1, скасування державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки, визнання права власності на ці ділянки та стягнення моральної шкоди, завданої ненаданням цих земельних ділянок.
Крім того, 01 березня 2010 року ОСОБА_1 зверталась до суду з аналогічною позовною заявою і ухвалою від 03 березня 2010 року їй відмовлено у відкритті провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2009 року Бобровицьким районним судом Чернігівської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, територіальної громади в особі Олександрівської сільської ради, виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, міської туберкульозної лікарні № 2, КП „Ніжинське бюро технічної інвентаризації”, третя особа ОСОБА_10, про визнання права власності, усунення перешкод в проведенні інвентаризаційних робіт, про поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше, та за позовом третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_11 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, територіальної громади в особі Олександрівської сільської ради, виконавчого комітету Олександрівської сільської ради, міської туберкульозної лікарні № 2, КП „Ніжинське бюро технічної інвентаризації”, третя особа ОСОБА_10, про визнання права власності, поділ нерухомого майна між рівноправними власниками та визнання недійсним заповіту, скасування посвідчувального напису, скасування рішень та інше; в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Згідно уточнюючої позовної заяви ОСОБА_1 від 23 червня 2009 року, заявлені позовні вимоги про визнання права власності на 10% спірного будинку після смерті ОСОБА_7 та 15% після смерті ОСОБА_8, обгрунтовані тим, що спірний будинок - спільне майно подружжя(батьків), нажите у шлюбі, а вона претендує на нього як спадкоємець за законом.
Обґрунтування моральної шкоди полягає, як зазначено у позові, у душевних стражданнях зазнаних у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів сім”ї, близьких родичів, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв”язку зі знищенням деякого майна, пошкодженням майна і позивач просила стягнути моральну шкоду з ОСОБА_4 40 тис.грн., з ОСОБА_5 40 тис.грн., з Олександрівської сільської ради 50 тис. грн., виконкому Олександрівської сільської ради 50 тис. грн..
Щодо земельних ділянок, то ОСОБА_1 просила зобов”язати ОСОБА_4 безкоштовно відчужити на її користь земельну ділянку площею 0,0625 га за рахунок земельної ділянки площею 0,25 га і земельну ділянку площею 0,1015 га за рахунок земельної ділянки площею 0,4063 га, що розташовані за адресою: с.Катеринівка вул..Урожайна,18 Бобровицького району.
Аналіз зазначених позовних вимог і заявлених у позовній заяві від 01 жовтня 2010 року свідчить, що сторони не одні й ті ж, підстави позовних вимог також різні.
Щодо посилання суду в оскаржуваній ухвалі на ухвалу Бобровицького районного суду від 03 березня 2010 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_12 до Олександрівської сільської ради про скасування рішення, державних актів, визнання права на землю та компенсацію моральної шкоди з підстав, передбачених ст.122 ч.2 п.3 ЦПК України, то апеляційний суд враховує, що предметом спору було рішення Олександрівської сільської ради від 21 березня 2007 року, яким ОСОБА_4 надані земельні ділянки площею 0,6563га, а саме 0,25 га і обслуговування житлового будинку і господарських споруд та 0,4063 га для ведення особистого селянського господарства; державні акти на про право власності на ці земельні ділянки, видані ОСОБА_4; передачу цих земельних ділянок у власність позивачці на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”; відшкодування моральної шкоди, спричиненої порушенням права на першочергове відведення і передачу у власність земельних ділянок.
Тобто, у цьому спорі відповідач та підстави позову також є інші, ніж у позові від 01 жовтня 2010 року.
Враховуючи що оскаржувана ухвала судді постановлена з порушенням вимог процесуального закону, тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.
Ухвалу судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2010 року – скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ :