Справа № 22ц-4754/2010 Головуючий у 1інст.- Жук М.І.
Категорія-цивільна Доповідач – Демченко Л.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :
головуючого- судді Бойко О.В.,
суддів: Демченко Л.М., Лазоренка М.І.,
при секретарі
з участю Костюк Ю.Г., Пільгуй Н.В.,
Представника відповідача Богдан О.В., позивача ОСОБА_8, його представника ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” на рішення Деснянського районного суду м Чернігова від 29 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” про визнання недійсними додатків до додаткової угоди до кредитного договору про встановлення кредитних канікул, зобов’язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2010 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” про визнання недійсними додатків до додаткової угоди до кредитного договору про встановлення кредитних канікул, зобов’язання вчинити дії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.05.2008 року він уклав з відповідачем кредитний договір № 014/2035/74/69810. В лютому 2009 року працівниками банку позивачу було запропоновано змінити умови кредитування з метою зменшення фінансового навантаження, в зв’язку з чим була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору строком з 02.03.2009 року по 02.03.2010 року шляхом зменшення розміру щомісячного платежу за кредитним договором до розміру процентів та встановлення кредитних канікул. В грудні 2009 р. при оплаті своїх зобов’язань по кредиту він виявив збільшення суми основного боргу по кредиту. На це йому було повідомлено банком, що тіло кредиту було збільшено на різницю, яку він сплачував згідно кредитного договору та сумою, встановленою додатковою угодою і відсотки, які збільшили основну суму боргу по кредиту повинні сплачуватись як під час кредитних канікул, так і після їх закінчення. Отже, при укладенні додаткової угоди до кредитного договору, працівники банку приховали від позивача істотні умови договору, чим ввели його в оману щодо змісту додатків №, № 1, 2 до додаткової угоди, які позивачем навіть не були підписані. Зазначив, що згоди на зміну умов кредитного договору в частині збільшення розміру тіла кредиту він не давав, крім того, законом не передбачено право банку на збільшення розміру тіла кредиту на підставі внутрішнього положення про реструктуризацію заборгованості за кредитами фізичних осіб.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2010 року позов задоволений, визнані недійсними додатки №, № 1, 2 до додаткової угоди № 1 від 02.03.2009 року до кредитного договору №014/2035/74/69810, укладеного 22.05.2008 року між ОСОБА_8 і ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль”, згідно яких відповідно до умов іпотечного кредитування в ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” були в односторонньому порядку встановлені неправомірні умови кредитних канікул для позивача стосовно збільшення розміру тіла кредиту. Зобов’язано відповідача провести відповідний перерахунок неправомірно збільшеної суми основного боргу по кредитному договору за період з 02.03.2009 року по 02.03.2010 року. Стягнуто з відповідача судові витрати.
В апеляційній скарзі ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позову, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам закону. Зазначає, що щомісячно до погашення боргу по кредиту позивачу необхідно було сплачувати 444,07 дол. США і вказана сума включала погашення боргу по кредиту та процентам. В зв’язку зі зверненням позивача з заявою про зменшення щомісячного платежу до 265,00 дол. США, з ним була укладена додаткова угода № 1, згідно умов якої тимчасово на період з 02.03.2009 по 02.03.2010 року були встановлені кредитні канікули із зменшенням сплати щомісячних платежів по процентам до 265,00 дол. США. Графік погашення кредиту було викладено в іншій редакції в додатках №,№ 1, 2 до додаткової угоди у зв’язку з існуванням різниці між плановим платежем 444,07 дол.США і сумою платежу 265,00 дол.США по процентам на період канікул. Крім того, підписуючи додаткову угоду, позивач був ознайомлений з усіма її пунктами, а саме з п.2 додаткової угоди, в якому чітко зазначено, що графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладено в новій редакції в додатках №.№ 1, 2 до додаткової угоди, які є невід’ємною частиною додаткової угоди. Позивач усвідомлював факт існування різниці в платежах і був ознайомлений з додатками №, № 1, 2 до додаткової угоди.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала.
Позивач та його представник просили апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 22.05.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 014/2035/74/69810 на суму 39700 дол. США строком до 22.05.2028 року зі сплатою процентної ставки в розмірі 12,25 % річних.
Щомісячно позивач зобов’язаний був сплачувати кредит та проценти по ньому в розмірі 444,07 дол. США.
На підставі звернення позивача до відповідача з заявою про зменшення щомісячного платежу до 265,00 дол. США, між сторонами 02.03.2009 року була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору. Додатки №, № 1, 2 до додаткової угоди, які визначали терміни погашення та сукупну вартість кредиту, позивачем не були підписані.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в додатках №, № 1, 2 до додаткової угоди № 1 допустив зловживання в частині приховування інформації стосовно дійсних умов кредитних канікул та в односторонньому порядку вчинив дії щодо збільшення тіла кредиту.
Проте, з таким висновком суду апеляційний суд погодитись не може, виходячи зі слідуючого.
Згідно ч.3 ст.626 ЦК України договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони. Частиною 1 ст. 1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути ці кошти та сплатити відсотки.
Умовами додаткової угоди № 1 від 02.03.2009 року (п. 1), укладеної між сторонами, було визначено, що на період з 02.03.2009 по 02.03.2010 року були встановлені кредитні канікули із зменшенням сплати щомісячних платежів по процентам до 265,00 дол. США. Графік погашення кредиту та інших платежів до кредитного договору, а також розрахунок сукупної вартості кредиту має бути викладений в новій редакції в додатках №, № 1, 2 до цієї додаткової угоди, які є невід’ємною частиною додаткової угоди (п.2).
Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що в додатках №, № 1, 2 до додаткової угоди № 1 від 02.03.2009 року передбачені обов’язки позичальника (позивача) по загальній сумі кредиту та терміну його погашення, що є істотними умовами договору, оскільки кредитний договір є двостороннім і має визначати права та обов’язки кожної із сторін, а тому визнання цих додатків недійсними окремо від додаткової угоди в цілому не ґрунтується на законі.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 81,88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь ПАТ „Райффайзен Банк „Аваль” судові витрати в сумі 41 грн. 25 коп, понесені банком при розгляді справи апеляційним судом.
Керуючись ст.ст. 217, 626, 1054 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 29 липня 2010 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” про визнання недійсними додатків до додаткової угоди до кредитного договору про встановлення кредитних канікул, зобов’язання вчинити дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль” судові витрати в сумі 41грн.25 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді :