Справа № 11-738 /2010 Головуючий 1 інстанції: Іващенко А.І.
Категорія – ст. 115 ч.1 КК України Доповідач: Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого: Навозенко Л.С.
суддів: Мельниченка Ю.В., Миронцова В.М.
за участю прокурора: Сороки Г.В.
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2010 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Гомель, Білорусь, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, невійськовозобов'язаний, не працюючий, раніше судимий 12.03.1999 року Новгород-Сіверським районним судом за ст. 101 ч. З КК України до 10 років позбавлення волі, постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 06.11.2007 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 17 днів
засуджений за ст. 115 ч.1 КК України до 12 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, невійськовозобов'язаний, не працюючий, раніше не судимий
засуджений за ст. 396 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3927 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 361 грн. 20 коп. за проведення експертизи холодної зброї.
Вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 24 травня 2010 року біля 16 год. 00 хв., ОСОБА_1, знаходячись на полі, яке розташоване на відстані біля 1,5 км. від села Мурав'ї в сторону села Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, переслідуючи мету вбивства, завдав не менше чотирьох ударів руками, ногами та дерев'яною палкою по голові та тулубу ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав, згідно висновку експерта № 40 від 22.07.2010 року, тілесні ушкодження у вигляді відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа, забою головного мозку, дірчастий перелом лівої надбрівної дуги, який проникає в ліву очницю, лінійний перелом основи черепа, прямі переломи ребер ліворуч 3,4 ребра, праворуч 2-ге ребро та поперечний перелом грудини на рівні 3-го міжребір'я, від яких потерпілий ОСОБА_4 помер на місці події.
Смерть ОСОБА_4 виникла внаслідок забою головного мозку, який є ускладненням відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа.
26 травня 2010 року біля 10-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи в урочищі «Танковий рів», котрий розташований між с. Мурав'ї та с. Грем'яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області, достовірно знаючи про вчинення ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину - умисного вбивства ОСОБА_4, з метою заздалегідь не обіцяного приховування зазначеного злочину, разом з ОСОБА_1 здійснив активні дії, спрямовані на приховування трупу, а саме допоміг ОСОБА_1 закопати труп ОСОБА_4.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить переглянути справу щодо нього. Зазначає, що він не згоден з вироком суду, так як він не переслідував мету вбивства ОСОБА_4. Звертає увагу, що ОСОБА_2 не міг бачити його замахи на ОСОБА_4, оскільки він лежав обличчям до землі. Вважає, що ОСОБА_2 винен в умисному вбивстві потерпілого, але завів суд в оману, щоб уникнути кримінальної відповідальності, а також вдався до помсти щодо нього за те, що в минулому він відбував покарання за смерть його дядька.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію засудженого безпідставною, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи своєї апеляції та просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_2, який згоден з вироком суду, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Незважаючи на часткове визнання вини засудженим ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, його вина в умисному вбивстві ОСОБА_4 в повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вона підтверджена сукупністю зібраних доказів, яким суд дав відповідну оцінку.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він не переслідував мету вбивства ОСОБА_4 є безпідставними.
Так, сам засуджений ОСОБА_1 у своїх показаннях у судовому засіданні не заперечував, що після вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 виникла сварка, після чого ОСОБА_4 почав душити на землі ОСОБА_2 пугою. Він узяв в руки палку і вдарив нею по голові ОСОБА_4 Коли палка зламалась, він вдарив його кулаком в область ока. Від його удару ОСОБА_4 упав на оглоблі возу, ударився об них і „захропів”. Коли ОСОБА_4 помер, він з ОСОБА_2 закопали його труп.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що він з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вживали спиртні напої. Потім ОСОБА_4 зіштовхнув його з возу, він впав, а ОСОБА_4 накинув пугу йому на шию ззаду, але не душив. ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_4 від нього та вдарив його кулаком в обличчя. Потім ОСОБА_1 взяв у руки палку та вдарив нею по голові спереду ОСОБА_4. Від даного удару ОСОБА_4 впав на землю, об віз він не ударявся. ОСОБА_1 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_4 та декілька разів вдарив його палкою по голові. ОСОБА_4 відразу „захропів” і більше з землі не вставав. Він ОСОБА_4 не вбивав і взагалі не бив. Цими показаннями спростовуються доводи засудженого ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 не міг бачити замахи на ОСОБА_4, оскільки він лежав обличчям до землі.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується: явкою з повинною ОСОБА_1, в якій він зізнається, що саме він вбив ОСОБА_4 (т.1 а.с. 6); протоколами огляду місця події, де вилучені речі та предмети, що мають значення по справі ( т.1 а.с. 8-31); протоколом виїмки, яким вилучений одяг ОСОБА_1, в який останній був вдягнений 24.05.2010 року зі слідами крові (т.1 а.с. 52); протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2та фототаблицею до нього (т.1 а.с. 204-209) та іншими матеріалами справи, перевіреними в судовому засіданні.
Згідно висновку експерта № 40 від 22.07.2010 року смерть ОСОБА_4 виникла внаслідок забою головного мозку, який є ускладенням відкритої внутрішньочерепної травми з переломом кісток основи черепа. Дані тілесні ушкодження могли утворитись шляхом нанесення сторонньою особою ударів деревяною палицею, а тілесні ушкодження у вигляді закритих прямих переломів ребер та грудини могли бути спричинені ударами руками та ногами. Тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_4, не відповідають показанням засудженого ОСОБА_1, даними під час відтворення обстановки та обставин події та відповідають показаннями засудженого ОСОБА_2, даними під час відтворення обстановки та обставин події. (т.1 а.с. 86-89).
Наведені обставини свідчать про безпідставність тверджень засудженого ОСОБА_1, що ОСОБА_2 винен в умисному вбивстві потерпілого, але ввів суд в оману, щоб уникнути кримінальної відповідальності та вдався до помсти щодо нього.
Таким чином, усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об'єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності.
За таких підстав, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 115 ч.1 КК України, як умисне вбивство. Судом вірно не прийняті до уваги показання засудженого ОСОБА_1 щодо не заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4, від яких могла настати смерть останнього, оскільки вони не ґрунтуються на будь-яких доказах.
Судом першої інстанції правильно вирішено питання про вид та міру покарання ОСОБА_1 , суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу засудженого, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, рецидив злочину, дані, що характеризують засудженого. Таким чином ОСОБА_1 вірно призначено покарання, передбачене санкцією статті інкримінованого йому злочину, так як воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим, підлягає виключенню з вироку, як зайвий, абзац „ Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст. 296 ч.2, що виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб та за ст. 121 ч.2 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.”, оскільки він не стосується матеріалів даної кримінальної справи.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, щоб потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Виключити з вироку абзац: „ Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, доведена повністю, його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ст. 296 ч.2, що виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб та за ст. 121 ч.2 КК України – як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб.”
СУДДІ:
Навозенко Л.С. Мельниченко Ю.В. Миронцов В.М.