КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2010 № 32/647-6/632
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кучма О.Л. дов. від 22.06.2009р. № 08-03-1\257-09, Понько Р.В. дов. від 22.06.2009р. № 08-03-14\274-09
від відповідача - Грінцов М.М. дов. від 17.03.2010р. № 05\2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.03.2010
у справі № 32/647-6/632 ( .....)
за позовом ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до Міністерство внутрішніх справ України
про стягнення 3712096,83 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2008р., позовні вимоги Компанії задоволено повністю, з Міністерства внутрішніх справ України на користь ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” стягнуто 3712096,83 грн. заборгованості зі сплати страхових платежів за державним обов’язковим страхуванням осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України.
В подальшому, відповідач - Міністерство внутрішніх справ України звернувся до суду із заявою про перегляд згаданого рішення від 12.02.2008р. у даній справі за нововиявленими обставинами.
Ухвалою від 30.01.2009р. господарського суду м. Києва у задоволенні заяви Міністерства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 12.02.08р. господарського суду міста Києва відмовлено, та залишено зазначене рішення без змін. Ухвала суду мотивована тим, що ні рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.05.07 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1. до Страхової компанії про стягнення страхової суми, ні рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.05.07 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2. до Страхової компанії про стягнення страхової суми, які скасовані ухвалами Апеляційного суду Київської області, не розглядались господарським судом міста Києва при прийнятті рішення у даній справі, а отже не вплинули на нього і не можуть вважатися такими, що мають значення для справи в розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України
Постановою від 20.05.2009р. Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міністерства задоволено, ухвалу від 30.01.09р. господарського суду міста Києва скасовано. Рішення від 12.02.08р. у справі №32/647 господарського суду міста Києва змінено, його резолютивну частину викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Міністерства на користь Страхової компанії 3543695, 63 грн. заборгованості. В іншій частині в позові відмовити."
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що вказані в заяві обставини не були та не могли бути відомі заявнику на день прийняття рішення від 12.02.2008 судом першої інстанції, при цьому ухвалами Апеляційного суду Київської області від 07.08.08 у справі № 22Ц-2940/2008 та від 16.09.08 у справі № 22Ц-2701/2008, на які посилається заявник (Міністерство), спростовуються факти, які було покладено в основу судового рішення, тобто такі обставини є нововиявленими, які були встановлені при новому розгляді справи за позовом ОСОБА_2. Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалою від 09.08.08 про відмову у відкритті провадження про стягнення страхової суми, а при новому розгляді справи за позовом ОСОБА_1. –ухвалою від 20.03.09 Броварського міськрайонного суду Київської області про залишення заяви без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009р. у даній справі касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задоволено частково, ухвалу господарського суду від 30.01.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2009р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду І інстанції.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2010р. у справі № 32\647-6\632 задоволені заяви Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 за ново виявленими обставинами, рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 змінено. Позов Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задоволено частково, стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” 2687419,55 грн. заборгованості. В частині стягнення 1024677,28 грн. –відмовлено.
Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” звернувся з апеляційною скаргою на згадане рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2010р., в якій просить його скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяв відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- посилаючись на вимоги статті 112 Господарського процесуального кодексу України наголошує на тому, що ухвали апеляційних інстанцій не можуть розглядатись у якості нововиявлених обставин оскільки були винесені після прийняття рішення від 12.02.2008р. у справі № 32\647.
- зважаючи на вимоги статей 380 та 382 Цивільного процесуального кодексу України, ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” не проводила поворот виконання рішення у справах за позовами ОСОБА_2., ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. по яких були скасовані рішення. І відповідно ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” замість Міністерства внутрішніх справ України здійснила виплати страхових відшкодувань наведеним громадянам за ушкодження здоров’я під час виконання службових обов’язків на підставі відповідних судових рішень.
Відповідач – Міністерство внутрішніх справ України надіслав заперечення на апеляційну скаргу від 15.07.2010р. № 12\6-1290, у якому просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення а рішення господарського суду м. Києва від 11.03.2010р. без змін з мотивів у ньому викладених. При цьому, відповідача наголошував на тому, що ново виявленими обставинами, на які посилається МВС, є рішення судів апеляційної та касаційної інстанції, що мають істотне значення та впливають на законність та обґрунтованість рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647, оскільки ними спростовуються факти, на які спирався суд під час прийняття рішення про стягнення з МВС заборгованості. Окрім цього, МВС зауважує на тому, що страхові суми не належать до соціальних виплат, і відповідно ВАТ НАСК „Оранта” не обмежена в праві на поворот виконання судових рішень.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010р. апеляційна скарга ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” прийнята до провадження та призначена до розгляду 15.06.2010р.
У судовому засіданні 15.06.2010р. оголошено перерву до 6.07.2010р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6.07.2010р. у зв’язку з витребуванням додаткових пояснень та доказів на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.07.2010р.
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 20.07.2010р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв’язку з виробничою необхідністю (відпусткою судді Ропій Л.М.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 32\647-6\632 колегії суддів у складі: Попікова О.В. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Тищенко О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. розгляд справи відкладено на 17.08.2010р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/6 від 16.08.2010р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом з щорічної відпустки судді Ропій Л.М.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 32\647-6\632 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Попікова О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р. було відкладено розгляд справи на 31.08.2010р.
В судовому засіданні 31.08.2010р. представники позивача усно підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представник відповідача усно заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін оскаржуване рішення суду І інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.03.2010р. у справі № 32\647-6\632 задоволені заяви Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. про перегляд рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008. у справі № 32\647 за ново виявленими обставинами, рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 змінено. Позов Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задоволено частково, стягнуто з Міністерства внутрішніх справ України на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” 2687419,55 грн. заборгованості. В частині стягнення 1024677,28 грн. –відмовлено.
Суд і інстанції дійшовши висновку, що скасовані рішення, на які посилається заявник – відповідач, є фактичними даними, що були покладені в основу рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 є нововиявленими обставинами у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд визначив, що оскільки за розрахунком суду скасовані рішення підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 1024677,28 грн., за результатами перегляду рішення господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 останнє підлягає зміні шляхом зменшення стягуваної суми на зазначену суму.
Апеляційна інстанція не може погодитись з такими висновками суду І інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до вимог статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
В абзацах першому і третьому пункту 1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (далі – Роз’яснення) визначено: “Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.”
У пункті 1.1 Роз’яснення визначено: “На підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК”.
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 5 постанови від 27 лютого 1981 р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили"(з наступними змінами), не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилася після прийняття рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог норм процесуального права.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
З наявного у матеріалах справи Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2008 у справі № 32/647, яким позов ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 712 096,83 грн. заборгованості, вбачається, що в його основу покладено наступні фати:
Рішення суду мотивовано тим, що виходячи з умов п.п. 1, 4.2, 4.5 договору № 4 (08-03-21/245-05), укладеного між сторонами, та фактів, на підставі ч. 2 ст. 35 ГПК України, встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2007 у справі № 18/245, суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором від 24.07.2006 № 4 (08-03-21/245-05). При цьому, суд І інстанції встановив, що додатково до заборгованості, встановленої у рішенні від 29.05.2007 у справі № 18/245, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 3 712 096,83 грн., що складається із сум сплачених та сум, що підлягають сплаті позивачем на користь застрахованих осіб на підставі залучених до матеріалів справи судових рішень; та з огляду на п. 4.2 договору суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу заборгованості відповідача перед позивачем грошові суми, що не були сплачені позивачем застрахованим особам, водночас обов’язок щодо сплати яких встановлено відповідними судовими рішеннями.
Як вбачається з залучених до матеріалів справи заяв відповідача від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник посилається на наступне:
- ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16.09.2008 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2007 у справі №2-1187/07 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2008 у справі № 2-4062/08 за позовом ОСОБА_1. до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення страхової суми суд замінив третю особу у справі, а саме МВС на ГУ МВС України в Київській області. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2009 у справі № 2-4062/08 позов ОСОБА_1. був залишений без розгляду.
- ухвалою апеляційного суду Київської області від 07.08.2008 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2007 у справі № 2-1560/07 скасовано, а справу направлено на новий розгляд. На новому розгляді справи ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2008 у справі № 2-3916/08 Сому В.М. було відмовлено у відкритті провадження. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 07.08.2008 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2007 у справі № 2-1560/07 скасовано, а справу направлено на новий розгляд. На новому розгляді справи ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.09.2008 у справі № 2-3916/08 Сому В.М. було відмовлено у відкритті провадження.
- рішенням Апеляційного суду Київської області від 22.12.2008 рішення Макарівського районного суду Київської області від 30.01.2007 у справі за позовом ОСОБА_3. до ВАТ НАСК «Оранта» було скасовано. Постановлено нове рішення яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_3. до ВАТ НАСК «Оранта» відмовлено.
- ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.12.2008 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд. На новому розгляді ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.01.2009 у справі № 2-604/09 у відкритті провадження за позовом ОСОБА_4 до ВАТ НАСК «Оранта» про стягнення недоплаченої страхової суми було відмовлено.
- ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 26.01.2009 рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 15.06.2007 у справ № 2-1426/2007 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд. На новому розгляді справи, ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 10.03.2009 у справі № 2-1294/09 провадження у справі за позовом Легчілова В.Ф. до ВАТ НАСК «Оранта» було закрито.
- ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20.01.2009 рішення Ставищанського районного суду Київської області від 26.07.2007 було скасовано, а справа направлена на новий розгляд. На новому розгляді справи ухвалою суду Ставищанського районного суду Київської області від 07.04.2009 у справі № 2-82/2009 провадження у справі було закрито.
- ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02.02.2009 рішення Сквирського районного суду Київської області від 18.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди завданою втратою здоров'ю у розмірі 129 152,16 грн. було скасовано, а провадження справі у закрито.
- ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23.09.2008 рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_8 до ВАТ НАСК «Оранта» було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Броварського міскьрайонного суду Київської області від 05.12.2008 провадження у справі було закрито.
- рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.12.2006 у справі за позовом ОСОБА_9. до ВАТ НАСК «Оранта», третя особа У МВС України в Закарпатській області про відшкодування шкоди працівникові, завданої ушкодженням здоров'я позов було задоволено частково стягнуто з відповідача 26 145 грн. а також 261, 45 грн. державного мита. Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 28.03.2007 рішення суду першої інстанції було змінено позов задоволено стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» 171 603 грн. 1 700 грн. судового збору. Постановою Верховного суду України від 05.12.2007 рішення суду апеляційної інстанції було скасовано, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.12.2006 залишено в силі.
Згідно вимог ч. 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути переглянуте за ново виявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов’язана з вироком або рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішення суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням (абз. 3 підпункту 1.2 пункту 1 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”).
Як вбачається з наявних в матеріалах справи заяв Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та поданого під час апеляційного провадження пояснення від 19.07.2010р. № 12\6-1979, заявник на підтвердження відсутності з його боку пропуску строку, встановленого ч. 1 статті 113 ГПК України посилається на наступне:
- при зверненні з заявою 4.11.2008р. (ухвала Апеляційного суду Київської області, якою рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.05.2007 у справі №2-1187/07 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд, винесена 16.09.2008р.; при винесенні ухвали апеляційного суду Київської області від 07.08.2008р., яким рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.05.2007 у справі № 2-1560/07 скасовано, а справу направлено на новий розгляд, апеляційний розгляд відбувався без участі МВС.
- при зверненні з заявою 20.02.2008р. (рішення Апеляційного суду Київської області, яким рішення Макарівського районного суду Київської області від 30.01.2007 у справі за позовом ОСОБА_3. до ВАТ НАСК «Оранта» було скасовано, винесено 22.12.2008р.; ухвала Апеляційного суду Київської області, якою рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд від винесена 05.12.2008р. – і відповідно заявником дотримано 2-х місячний термін).
- при зверненні з заявою 6.06.2009р. (про існування ухвали Апеляційного суду Київської області від 05.12.2008р., якою рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд, та ухвали Ленінського районного суду м. Луганська від 10.03.2009р. у справі № 2-1294/09, якою провадження у справі за позовом Легчілова В.Ф. до ВАТ НАСК «Оранта» було закрито, МВС дізналось 19.05.2009р. під час відрядження представника у Луганську (отримано копію ухвали, у судовому засіданні участі не приймали) Ухвалу Ставищанського районного суду Київської області від 07.04.2009 у справі № 2-82/2009 отримано МВС 24.04.2009р., розгляд справи відбувався без залучення МВС. Ухвала Апеляційного суду Київської області від 02.02.2009р, якою рішення Сквирського районного суду Київської області від 18.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_7 до ВАТ НАСК «Оранта» про було скасовано, а провадження справі у закрито, була отримана МВС 27.04.2009р. за клопотанням представника МВС. Про існування ухвали Апеляційного суду Київської області від 23.09.2008р., якою рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_8 до ВАТ НАСК «Оранта» було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, та ухвалою Броварського міскьрайонного суду Київської області від 05.12.2008р. МВС дізналось лише 10.01.2009р., участі у розгляді справи не брав. Про існування Постанови Верховного суду України від 05.12.2007р., якою рішення суду апеляційної інстанції було скасовано, а рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.12.2006р. залишено в силі, МВС дізналось у травні 2009р. при здійсненні перевірки стану судового супроводження в ГУ МВС Закарпатської області.
На виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 6.07.2010р. ВАТ НАСК «Оранта» на підтвердження доказів виплати страхових відшкодувань були надані копії платіжних доручень, а саме:
- від 5.03.2008р. № 3498 на суму 120777,56 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Строкач М.М. влист № 2-1525 від 18.06.2007р., виданий Броварським районним судом.
- від 21.10.2008р. № 18126 на суму 81372,24 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Легчилова В.Ф. влист № 2-1426 від 2.07.2007р., виданий Ленінським районним судом м. Луганська.
- від 5.06.2008р. № 9088 на суму 128090,72 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь ОСОБА_3. влист № 2-277 від 14.07.2007р., виданий Макарівським районним судом Київської області.
- від 25.07.2007р. № 9023 на суму 56469,12 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь ОСОБА_2. влист № 2-1560 від 29.05.2007р., виданий Броварським міськрайонним судом.
- від 25.07.2007р. № 9021 на суму 171603,36 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь ОСОБА_9. влист № 2п-1181 від 23.04.2007р., виданий Тячівським районним судом.
- від 24.07.2007р. № 8923 на суму 111932,08 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Зинич М.В. влист № 2-1187 від 18.06.2007р., виданий Броварським міськрайонним судом.
- від 24.07.2007р. № 8924 на суму 100595,04 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Міщук М.А. влист № 2-43 від 29.05.2007р., виданий Сквирським районним судом Київської області.
- від 24.07.2007р. № 8927 на суму 83182,56 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Бердичевського І.М. влист № 2-155 від 10.07.2007р., виданий Ставищанським районним судом Київської області.
- від 2.08.2007р. № 9239 на суму 184249,48 грн. – призначення платежу – страхове відшкодування на користь Троценко В.О. влист № 2-1262 від 29.05.2007р., виданий Броварським районним судом.
Як вбачається з залучених до матеріалів справи судових рішень, якими були скасовані первісні рішення, на підставі яких ВАТ „НАСК „Оранта” проводила виплати страхових відшкодувань наведеним громадянам за ушкодження здоров’я під час виконання службових обов’язків, підставою для їх скасування апеляційна інстанція визначила наступне:
- Постановою КМУ від 12.05.2007р. № 707 затверджено порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, а також визнано такою, що втратила чинність Постанову КМУ „Про порядок та умови державного обов’язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України” від 29.06.91р. № 59, і відповідно оскільки з 1 січня 2007р. кошти для проведення виплат в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівників міліції ВАТ „НАСК „Оранта” не перераховуються.
- оскільки належним відповідачем у даних справах про стягнення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності є Міністерство внутрішніх справ України або його підрозділи, а останні не були залучені до справи в якості відповідача.
- оскільки застрахована особа отримала інвалідність у зв’язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суду при новому розгляді слід врахувати, що в даному випадку між сторонами виник спір, який є публічно-правовий і відноситься до адміністративної юрисдикції.
В подальшому, при новому розгляді суди першої інстанції на підставі ч. 2 п. 1 статті 122 ЦПК України або відмовляли у відкритті провадження або на підставі п. 1 ч. 1 статті 205 ЦПК України закривали провадження у справі оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ВАТ НАСК „Оранта” підтверджуючи виплату страхових відшкодувань особам згідно рішень, які були в подальшому скасовані, наголошує на неможливості отримання по згаданих справах поворот виконання.
При цьому, згадані доводи апеляційна інстанція визнає юридично спроможними з огляду на наступне:
Згідно вимог ч. 1 та 2 статті 380 Цивільного процесуального кодексу України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
З залучених до матеріалів справи судових рішень, якими були скасовані первісні рішення, на підставі яких ВАТ „НАСК „Оранта” проводила виплати страхових відшкодувань наведеним громадянам за ушкодження здоров’я під час виконання службових обов’язків, а також судових рішень при новому розгляді (відмова у відкритті провадження, закриття провадження) вбачається, що питання повороту виконання рішень у цих справах судом не вирішувалось.
Наведені обставини не заперечуються і сторонами у справі, при цьому, представники ВАТ НАСК „Оранта” підтвердили, що до суду із відповідними заявами про поворот виконання вони не звертались, оскільки поворот виконання по цих категоріях справ є неможливим.
Приписами статті 382 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі скасування у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
За аналізом наведеної норми, поворот виконання рішень, якщо цього вимагає відповідач, можливий незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасоване судове рішення. Однак, поворот виконання рішення суду у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи допускається лише у разі одночасного існування двох умов: 1) скасування рішення у зв’язку з новоявленими обставинами 2) скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. У всіх інших випадках поворот виконання не допускається.
Отже, зважаючи на те, що рішення у справах про стягнення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності (відшкодування шкоди працівникові, завданої ушкодженням здоров'я) скасовані не у зв’язку з тим, що вони обґрунтовані на неправдивих відомостях або підроблених документах, наведене унеможливлює поворот виконання у цих справах.
Зважаючи на викладене, апеляційна інстанція зауважує на наступному:
Як встановлено судом першої інстанцій та апеляційної інстанції при розгляді справи № 32\647, Міністерством не доведено факту перерахування коштів ВАТ „НАСК „Оранта” відповідно до вимог законодавства та умов Договору, та не доведено факту нарахування спірних сум, стягнутих з Компанії за судовими рішеннями, після 01.01.07р., та зазначено про недоведеність Міністерством факту завершення здійснення виплат, передбачених у п. 3 Постанови КМУ № 707 від 12.05.2007р.
При цьому, доводи МВС України стосовно того, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" та статтю 23 Закону України "Про міліцію" викладено в новій редакції, у зв'язку з чим, з 01.01.07р. Компанія не мала правових підстав здійснювати страхові виплати у зв'язку із внесенням законодавчих змін якими скасовано державне особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів внутрішніх справ, були викладені відповідачем у апеляційній та касаційній скарзі на рішення від 12.02.2008р. у справі № 32\647 і відповідно розглядались судом апеляційної та касаційної інстанції.
Отже, наведені відповідачем обставини не можна вважати ново виявленими в розумінні діючого законодавства, оскільки вони не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 12.02.2008. у справі № 32\647, тобто не є істотними для вирішення спору в цілому, оскільки на час звернення з заявами про перегляд рішення за ново виявленими обставинами нові обставини у справі не відкрились, доказів про відсутність у Міністерства внутрішніх справ України заборгованості зі сплати страхових платежів за державним обов’язковим страхуванням осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України перед ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” не надано, докази отримання ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” коштів в порядку повороту виконання скасованих судових рішень, за якими Компанія провела виплату страхових відшкодувань особам згідно цих рішень відсутні.
З огляду на викладене, наведені в заявах Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. обставини, не можуть вважатися нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, і відповідно відсутні підстави для їх задоволення.
За таких обставин, враховуючи процесуально визначені межі перегляду рішення за нововиявленими обставинами, Господарський суд м. Києва в рішенні від 11.03.2010р. дійшов помилкового висновку, що наведені в заявах Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. обставини, можуть вважатися нововиявленими у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, та безпідставно їх задовольнив, змінивши рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 112-114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2010р. у справі № 32\647-6\632 скасувати.
Відмовити у задоволенні заяв Міністерства внутрішніх справ України від 4.11.2008р., від 20.02.2009р. та від 6.06.2009р. про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647 за ново виявленими обставинами, залишивши без змін рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2008р. у справі № 32\647.
3. Справу № 32\647-6\632 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
06.09.10 (відправлено)