Справа № 2-833/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 10 листопада 2010 року         Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді –             Пташкіної А.О.

при секретарі –                  Єрьоменко Є.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/5 частку будинку, -  

В С Т А Н О В И В:  

 Позивачка звернулася до суду з проханням припинити право власності відповідачки ОСОБА_2 на 1/5 частку будинку АДРЕСА_1 і визнати за нею право власності на 1/5 частку, яка належить відповідачці з виплатою їй  9021 гривень, які внесені позивачкою на депозитний рахунок суду.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити та пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3, який проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 у житловому будинку АДРЕСА_1. Її матері, ОСОБА_4 на праві власності належить 3/5 часток спірного житлового будинку на підставі рішення Народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 13.02.1979 року, в зазначеній частині будинку позивачка проживає разом зі своєю сім’єю. Інші 2/5 частки спірного будинку належали її батькові ОСОБА_3 на підставі рішення Народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 13.02.1979 року та рішення Народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 16.09.1980 року. Після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, відкрилася спадщина на належні йому 2/5 частки будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка та його дружина ОСОБА_2 Кожна з них у встановлений законом шестимісячний строк звернулися до Першої Луганської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і 02.04.2010 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/5 частку що належала її батькові ОСОБА_5. Відповідачка не дає можливості проживати в житловому будинку, не віддає ключі від замків вхідної двері, стосунки з нею дуже негативні і спілкування не можливе, таким чином відповідачка позбавила її можливості користуватися належною їй в спірному будинку на праві власності часткою. У зв’язку із тим, що  спірна частина житлового будинку є дуже малою і не може бути поділеною, та виділеною в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим, тому що її стосунки з відповідачкою дуже негативні, а також відповідачка має іншу квартиру, просить суд припинити право власності відповідачки на 1/5 частку будинку АДРЕСА_1 і визнати за нею право власності на 1/5 частку спірного будинку, яка належить відповідачці з виплатою їй  9021 гривень, які внесені позивачкою на депозитний рахунок суду.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що в будинку за адресою АДРЕСА_1 вона почала проживати з 1979 року, ще за життя її чоловіка ОСОБА_3, смерть якого настала у 2009 році. Її чоловікові належали в спірному будинку на праві власності 2/5 частки. Після смерті чоловіка, у встановлений законом строк, вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом і має в будинку право власності на 1/5 його частку де і продовжує проживати. Крім того, повідомила, що квартира АДРЕСА_3 їй належить на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.08.1996 року, але у даній квартирі проживають її дочка із своєю сім’єю, іншого майна у її власності не має. На компенсацію, яку внесла позивачка на депозитний рахунок у розмірі 9021 гривень щодо припинення її права на частку в спірному будинку, яка їй належить на праві власності в порядку спадкування після смерті її чоловіка вона не згодна, домовленості з цього приводу у неї з позивачкою не було і вважає, що таким чином позивачка поставила її перед фактом, переїхати і проживати в якесь інше місце вона не має можливості. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачки ОСОБА_6, що діє на підставі довіреності № 891 від 20.04.2010 року також вважає, що вимоги позивачки є безпідставними та заперечував проти задоволення позову, оскільки припинення права власності на належну відповідачці 1/5 частку спірного будинку завдасть істотної шкоди її інтересам, оскільки  відповідачка ОСОБА_2 за ціну  1/5 частки будинку АДРЕСА_1 не зможе на теперішній час придбати інше житло.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_7, яка проживає на АДРЕСА_4 та ОСОБА_8, яка проживає на АДРЕСА_5 надали в суді аналогічні пояснення і повідомили суду, що вони мешкають по сусідству з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. На протязі довгих років у них, як у сусідів із ОСОБА_2 склалися дуже негативні стосунки з причин частих сварок. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово скаржилася їм на поведінку ОСОБА_2, звинувачувала її в тому, що вона вийшла заміж за її батька ОСОБА_5 з корисних мотивів, а після його смерті позбавила її можливості користуватися належною їй в спірному будинку на праві власності часткою, яку ОСОБА_1 отримала після смерті батька.  

Суд, заслухавши сторони по справі, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є рідною дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с.11), 20.04.1994 року ОСОБА_1  уклала шлюб з ОСОБА_10, у зв’язку із чим змінила прізвище (а.с.12).

Матері позивачки, ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 3/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 13.02.1979 року (а.с.13-14), а ОСОБА_3 належало 2/5 частки спірного будинку на підставі рішення народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 13.02.1979 року та рішення народного суду Кам’янобрідського району м. Ворошиловграда від 16.09.1980 року (а.с.15-16) , про що свідчить реєстраційне посвідчення МКП БТІ м. Луганська, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також технічний паспорт на спірне домоволодіння (а.с.17,18, 30-37).

Відповідно до довідки голови квартального комітету позивачка ОСОБА_1 разом зі своєю сім’єю проживає за адресою: АДРЕСА_1, тобто в 3/5 частках будинку, що належить її матері (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а.с.7). Відповідно до довідки голови квартального комітету відповідачка ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_3 у житловому будинку АДРЕСА_1 з 1979 року і проживає на даний час (а.с.66).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, за відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрована квартира АДРЕСА_3 (а.с.67), але  згідно довідки з  МКП “Жил сервіс” ДУ-1 від 06.07.2010 року, у вказаній квартирі мешкає її дочка з чоловіком та дитиною (а.с.65).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належні йому 2/5 частини будинку АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є його дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_2, які у встановлений законом шестимісячний строк звернулися до Першої Луганської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та мають на праві спільної часткової власності в житловому будинку АДРЕСА_1 по 1/5 частки кожна, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом  від 02.04.2010 року (а.с.8)  та витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.9).

Згідно ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.   частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2.   річ є неподільною;

3.   спільне володіння і користування майном є неможливим;

4.   таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 08.10.2010 року  з технічної точки зору, які-небудь варіанти розподілу в натурі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 між  співвласниками відповідно до їх часток, а саме 1/5 частина, яка належить ОСОБА_1 та 1/5 частина, яка належить ОСОБА_2 відсутні (а.с.56-60).

Згідно ч.2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачкою ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду внесено в рахунок вартості 1/5 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 9021,00 гривень (а.с.1).

Відповідно до п. 6 Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» №7 від 04.10.91 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92р., № 15 від 25.05.98р. – при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація, розмір якої визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. В окремих випадках суд може врахувати конкретні обставини справи, і за відсутності згоди власника, що виділяється, зобов’язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов’язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею.

Пояснення свідків стосовно того, що між ними та ОСОБА_2, як між сусідами, склалися негативні стосунки суд не розцінює як доказ при розгляді даної цивільної справи і не бере до уваги, оскільки вказані пояснення не впливають на вирішення спору по суті з приводу заявлених позивачкою вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення права власності на належну відповідачці 1/5 частку спірного будинку завдасть істотної шкоди її інтересам.

Крім того, згідно ст. 358 ЦК України  право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, вони можуть домовитися про порядок володіння та користування спільним майном.   

Керуючись п. 6  Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» №7 від 04.10.91 року з внесеними змінами, ст. ст. 358, 365 ЦК України, ст.ст.10,11,15,130,174,175,209-210,213-215 ЦПК України, суд, -

  В И Р І Ш И В:  

  У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/5 частку будинку відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя                       А.О.Пташкіна