Справа № 2-3349/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕНЕМ УКРАЇНИ
_27 жовтня_ 2010 року
Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого – судді Новікова О.І.,
при секретарі – Прудовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом, у якому зазначає, що 3 квітня 2010 року о 23 годині в наслідок прориву системи опалення в квартирі АДРЕСА_1 сталося затоплення квартири її квартири АДРЕСА_2 (були залиті зала, спальня, кухня), яка належить їй на праві власності, в наслідок чого їй заподіяна матеріальна шкода у розмірі 4289 грн. та моральна шкода у розмірі 2000 грн. Позивачка просить стягнути з відповідачів заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги, дала пояснення аналогічні позову.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що ніякого залиття з їх вини не було. Дійсно в їх квартирі знаходиться з’єднання на трубі опалювання, але це з’єднання робив чоловік позивачки разом з сусідом, коли вони (позивачка та сусід) вирішили провести заміну стояків центрального опалення у своїх квартирах.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що дійсно з сусідами з квартири АДРЕСА_2 вони вирішили провести заміну стояків центрального опалення у своїх квартирах. Відповідачі ніякого відношення до цієї заміни не мали. Хто робив з’єднання труб у квартирі відповідачів йому невідомо, хоч система була змонтована та працювала. Дозволу на заміну стояків центрального опалення у них не було.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши й оцінивши надані докази в справі в їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, що 16 січня 2009 року у квартирі позивачки біля стояку системи опалення на стелі були мокрі шпалери.
Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов’язань. Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди. Тобто вина поділяється на такі складові: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв’язок між двома першими складовими; г) вина завдавача шкоди.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачкою не надано суду ніяких доказів протиправної поведінки та вини відповідачів (які саме дії (бездіяльність) призвели до пошкодження з’єднання труби, чому саме відповідачі повинні обслуговувати її). Позивачці було роз’яснено положення ч.4 ст.10 ЦПК України. Клопотання про сприяння суду витребування будь-яких необхідних їй доказів, які вона не може сама надати, від позивачки не надходило.
Позивачка не заперечувала той факт, що дійсно заміну стояків центрального опалення проводили вони з сусідом ОСОБА_5 буз участі відповідачів, дозволу на це у них не було.
Суд не може взяти до уваги посилання позивачки, що розмір шкоди становить 4289 грн. згідно наданого кошторису, оскільки відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судово-експертна діяльність в Україні здійснюється державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:
- науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;
- експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України.
Судово-експертна діяльність також може здійснюватись на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадянами за разовими договорами. Видача ліцензій та атестація судових експертів з числа працівників підприємницьких структур та громадян здійснюється Міністерством юстиції України або Міністерством охорони здоров’я України відповідно до їх повноважень.
Позовні вимоги у частині видшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки позивачкою не було надано суду яких-небудь доказів того, що саме діями відповідачів їй були заподіяні моральні та фізичні страждання, і саме ці дії, вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавило його можливості реалізовувати свої здібності.
На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без задоволення за їх необґрунтованістю .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів.
Суддя (О.І.Новіков).