Справа № 2-223/2010 року.  

  У Х В А Л А  

    11 листопада 2010   року               смт. Демидівка.  

Демидівський районний суд  Рівненської області  

  Суддя Демидівського районного суду Рівненської області Зозуля П.Г., розглянувши позовну заяву Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Демидівського відділення «ВАТ Державний ощадний банк України» Рівненського обласного управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу по кредиту,-  

  В С Т А Н О В И В:  

    Млинівський міжрайонний прокурор звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу по кредиту в інтересах держави в особі Демидівського відділення «ВАТ Державний ощадний банк України» Рівненського обласного управління в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь держави в особі Демидівського ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України заборгованість по кредиту, одержаному ОСОБА_1, та судові витрати по справі.  

  В обґрунтування своїх повноважень на пред’явлення даного позову прокурор посилається на ст.121 Конституції України, ст. 45 ЦПК України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”.  

  Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави  в суді у випадках визначених законом.  

Відповідно до ч.1 ст.45 ЦПК України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради  України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатись до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.  

За правилом ч.2 ст.45 ЦПК України прокурор здійснює  у суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими Законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.  

Пленум Верховного Суду України в постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про  застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснив, що такі випадки передбачені, зокрема, в законах України від 23 грудня 1997 року N 776/97-ВР,   "Про Уповноваженого  Верховної  Ради  України  з  прав  людини",  від 5 листопада 1991 року N 1789-XII , "Про прокуратуру",  від 25   червня  1991  року  N  1264-XII   ,   "Про  охорону навколишнього  природного  середовища",   від 12 травня 1991  року N 1023-XII, "Про захист прав споживачів" (у редакції  Закону від 1 грудня 2005 року N 3161-IV,  від 3 липня 1996  року  N  270/96-ВР), "Про рекламу" (у редакції  Закону від 11 липня 2003 року N 1121-IV ).  

  Відповідно до ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.  

    Проте, з позовної заяви та поданих додатків вбачається, що жодна з наведених у законі підстав для здійснення прокурором представництва інтересів  держави, в даному випадку, відсутня, оскільки будь-яких протиправних дій відповідачів, які б тягнули за собою порушення або загрозу порушень інтересів держави, не наведено.  

  Посилання прокурора на те, що відповідачі не виконують своїх зобов’язань перед банком не можуть розцінюватись, як протиправні дії, направлені на порушення економічних, політичних або інших інтересів держави, оскільки правовідносини між відповідачами та ВАТ «Державний ощадний банк України» витікають з правочинів, зокрема кредитного договору та договорів поруки і є цивільно-правовими відносинами.   Обставин, які б свідчили що дані правочини укладені внаслідок протиправних дій вказаних осіб, (обману, шахрайських дій, тощо) і, у зв’язку з цим,  є нікчемними, у позовній заяві також не наведено.  

  Крім цього, відповідно до ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, ОСОБА_4 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.  

  Проте, як видно з позовної заяви прокурор звертається з позовом в суд в інтересах держави в особі Демидівського відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» Рівненського обласного управління, в той час, як спірні правовідносини по кредитному договору та договорами поруки витікають з правочинів, укладених  уповноваженою за дорученням особою - керуючою Демидівським ТВБВ,  а не з юридичною особою, якою є Рівненське обласне управління  ВАТ «Державний ощадний банк України». Отже, Демидівське відділення ТВБВ ВАТ «Державний ощадний банк України» Рівненського регіонального управління, в інтересах якого звертається прокурор, в даному випадку, не може виступати суб’єктом спірних правовідносин, оскільки воно не є стороною в укладеному договорі кредиту.  

  Таким чином, передбачених законом підстав на пред’явлення даного позову прокурором в інтересах держави  та ведення справи в інтересах Демидівського відділення  ВАТ «Державний ощадний банк України», суд не вбачає.  

  Відповідно до п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.  

  На підставі наведеного, керуючись частинами 3 та 4 ст.121, статтями 208-210 ЦПК України,-  

  У Х В А Л И В:  

    Позовну заяву Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Демидівського відділення «ВАТ Державний ощадний банк України» Рівненського обласного управління до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу по кредиту -  повернути прокурору.  

  Ухвала може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд Рівненської області  шляхом подачі  апеляційної скарги у 5-денний строк  з дня її винесення.  

Суддя: