Справа № 2а-1328/10/1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2010р. Артемівський районний суд м.Луганська в особі судді Головіной Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд: поновити строк позовної давності звернення до суду з даним позовом, визнати незаконною діяльність відповідача щодо виплати протягом 1.01.2006р.-31.12.2009р. підвищення до пенсії згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та зобов’язати відповідача виплатити йому підвищення до пенсії за вищевказаний період, мотивуючи тим, що він має правовий статус дитини війни, відповідач повинен сплачувати йому підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", однак, таке підвищення йому не виплачується і такими діями відповідача порушено його майнові права.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. 14.05.2010 року винесено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, згідно яких він позов не визнав, мотивуючи тим, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон) не передбачено яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел, та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії; ст. 7 вказаного Закону передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який приймається Верховною Радою України; Пенсійний фонд має свій бюджет, яким передбачені витрати пов’язані з виплатою пенсії та інших державних соціальних допоміг найменш забезпеченим верстам населення, який затверджується не Верховною Радою України, а Кабінетом Міністрів України; у 2007 році бюджет Пенсійного фонду України не містив положень щодо виплати підвищення до пенсії «дітям війни» у розмірі встановленому ст. 6 Закону; бюджет Пенсійного фонду України та пов’язані з ним витрати формується окремо від Державного бюджету України на відповідний рік; крім цього законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункова величина для підвищення пенсії згідно зі ст. 6 Закону; визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для призначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом і тому для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. Пенсійний фонд не має ніяких правових підстав для виплати підвищення до пенсії за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за віком, як дитині війни.
Листом відповідача позивачеві було відмовлено в цьому .
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких п.17 ст.77 , а саме: «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону було виключено, ст.. 10 викладено у наступній редакції « Установити, що пільги дітям війни , передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону запроваджуються з січня 2006 року, а статтею 6 ,- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету» .
Порядок надання пільг , передбачених ст.. 6 Закону Кабінетом Міністрів України в 2006 р. розроблено не було.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина , гарантії цих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України, остаточним, і воно не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними .
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р., що набрав чинності з 01.01.2007р. (із всіма змінами від 15 березня 2007року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня 2007р. – 380 грн., з 01 квітня 2007р. – 406 грн., з 01 липня 2007р. – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 р. – 415,11 грн.
Отже, з 09 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. відновлена дія статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" .
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність складає: з 1 січня 2008р. – 470 грн., з 1 квітня 2008р. – 481 грн., з 1 липня 20008р. – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.
Таким чином, з 22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. відновлена дія статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" .
Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. за №835, Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати; відповідно, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсій за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, діє в розмірі, що діяли у грудні 2008 року.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» 06.11.2009р. ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» доповнено ч. 2, відповідно до якої прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.11.2009р. складає – 573 грн.
Відповідно до ч.2 ст. ст.99 КАС України, встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи , який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
З позовом до суду позивач звернувся 08.02.2010 року .
Позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення спірних виплат з 9.07.07р. по 31.12.207р. та з 22.05.2008р. по 08.02.2009р.
Юридична необізнаність позивача, на яку посилається останній, як і його сподівання , що відповідач самостійно сплатить оспорюванні суми , не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення йому строку звернення до суду, оскільки Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини. Будь-яких інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено і не доведено.
Відповідно до ст.100 КАСУ- пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін , а відповідач, у даному випадку, на цьому наполягає. Приймаючи до уваги, що строком позовної давності захищається тільки порушене право, а судом встановлено, що вимоги позивача у період часу з 1.01.2006р. по 9.07.07р. та з 1.01.08р. по 22.05.08р. необґрунтовані , слід відмовити у позові в цій частині за необґрунтованістю , а за період з 9.07.07р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 08.02.2009р.- за пропуском строку звернення до суду.
Необхідно зобов'язати відповідача провести перерахунок вказаного підвищення з 08.02.09р. по 31.12.2009 року, у відповідності до вимог ст. 99 КАС України .
Враховуючи, що призначення і розрахунок пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних відділень УПФУ, суд не має права перебирати на себе функції даного державного органу по здійсненню конкретних розрахунків , як слід відсутні підстави для обчислення у постанові суду конкретного розміру підвищення до пенсії і виниклої заборгованості .
Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог ст. 94 КАС України .
Керуючись ст. ст. 2, 17 , 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 6 Закону України «Про соціального захисту дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районні м. Луганська ради щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком у період з 08.02.09р. по 31.12.2009р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 08.02.09р. по 31.12.2009р, виходячи з встановленого прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 жовтня 2008р. – 498 грн., з 01.11.2009р. – 573 грн., з урахуванням фактично отриманих сум.
В позові з вимогами про визнання протиправної діяльності Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районні м. Луганська ради щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком у період з 9.07.07р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 08.02.09р., зобов'язання здійснити виплату йому підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у зазначений період - відмовити за пропуском строку звернення до суду, а за період з 1.01.2006р. по 9.07.07р. та з 1.01.08р. по 22.05.08р.–за необґрунтованістю.
Стягнути з державного бюджету України в особі місцевого бюджету Артемівського району м.Луганська на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1,13 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня складення повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України .
Суддя: Т.М. Головіна