Справа № 2-856/10  

      Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  21 травня 2010 року       Артемівський районний суду М.Луганська у складі головуючого  Головіної Т.М., при секретарі Шубіної О.С., за участю представника позивача – ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3,  розглянувши у судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП; зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-  

  В С Т А Н О В И В:  

    Позивач звернувся до суду із позовом, у якому  просить стягнути з відповідача шкоду, заподіяну ним у результаті ДТП, яке відбулось 3.04.2007 року на перехресті доріг Об»їздна - Мастерова у м. Луганську за участю автомобілів «OPEL- Kadett», д/н НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_5 і автомобіля «AUDI - А 8» д/н НОМЕР_2 під його керуванням, мотивуючи тим, що при здійсненні маневру ліворуч з перетинанням смуги зустрічного руху, відповідач грубо порушив вимоги п. 10.1 ПДР, унаслідок чого скоїв зіткнення з його автомобілем,  який рухався у зустрічному напрямку по крайній правій смузі зі швидкістю 20-30 км/год  на зелене світло світлофору, спричинивши своїми діями механічні пошкодження його автомобілю та як слід, матеріальну шкоду, встановлену  висновком  техніко-  автотоварознавчого  дослідження спеціаліста у сумі   23 814 грн.,  а також просить стягнути понесені  додаткові  витрати: у зв’язку з проведенням  вказаного дослідження - на суму 350грн., проведенням авто- технічної експертизи – на суму 563,04 грн.,  проведенням дослідження технічного стану  транспортного засобу – на суму 200 грн.,   за оплату  перебування його автомобіля на  стоянці тимчасового  знаходження автотранспорту у сумі 10 грн., вартість сплачених ним юридичних послуг у сумі 400 грн.,  судові витрати на загальну суму  81 грн.   та  моральну шкоду 5000 грн.,  яку мотивував тим, що ДТП сталося з вини відповідача ОСОБА_5, який керував автомобілем, належним йому; через пошкодження автомобілю він  не мав  можливості користуватись автомобілем протягом тривалого часу, при тому, що його  праця пов»язана з такою необхідністю,  все це  створювало  побутові  незручності та  вимагало додаткового часу,  він перебував у нервовому напруженні та хвилювався.  

Позивач у судовому засіданні на позові наполягав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, зустрічний позов ОСОБА_5 не визнав.  

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги ОСОБА_4.  

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні вимоги позивача не визнав, посилаючись на те, що  у скоєнні ДТП він не винен, оскільки  діяв у відповідності до ПДР,  які порушив саме позивач, що він (ОСОБА_5) рухався по головній дорозі на зелений сигнал світлофору, надалі пропустив усі машини, що рухались назустріч, коли увімкнувся красний сигнал світлофору для позивача,  машини зупинились. Як тільки ОСОБА_5 почав здійснювати поворот ліворуч з виїздом на вул. Мастерова (не завершивши його), позивач  здійснив наїзд на його автомобіль. При цьому, на  дорозі, по якій рухався  ОСОБА_4, передбачено дві смуги для руху і всі вони були зайняті  автомобілями - вантажівками,  ОСОБА_4 об»їхав (обігнав), рухаючись зі швидкістю 50-60 км/год., праворуч  автомобіль КАМАЗ  та  врізався у його автомобіль; у зв»язку із  чим ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_4 суму  заподіяної його автомобілю внаслідок ДТП матеріальної шкоди  у розмірі 4506 грн.  та моральної – у сумі  25000 грн.  

  Представник відповідача підтримав заперечення останнього, а також заявлені ним зустрічні вимоги,  вважає, що позивач не довів  свого права власності на транспортний засіб, оскільки  наданий останній тимчасовий талон підтверджує лише право користування і (або) розпорядження транспортним засобом; не надав доказів в обґрунтування понесених витрат на ремонтно-відновлювальні роботи та взагалі не довів, що надані чеки та квитанції щодо придбання запасних частин, стосуються саме автомобіля «AUDI - А 8», вони придбані позивачем у кількості, яка не відповідає  кількості пошкоджених запчастин, вказаних у дослідженні експерта, та їх вартості, яка значно завищена; висновок автотоварознавчого дослідження, наданий позивачем в обґрунтування понесеної шкоди, не є належним та допустимим доказом,  бо воно проведене без участі відповідача, до порушення провадження по справі.  

Допитані у судовому засіданні свідки суду показали:  

ОСОБА_6 – бачив, що автомобіль позивача рухався по правій смузі,  попереду нього –  рухався джип, який проскочив на  жовте світло світлофору, з лівого його боку рухалася вантажівка, до світлофору від автомобіля позивача було метрів 50, загорілося червоне світло, автомобіль відповідача повільно сунувся, проїхав перед вантажівкою, після чого вдарив автомобіль позивача  в передню частину крила, при цьому позивач намагався ухилитися правіше, але зіткнення уникнути не вдалося;  

ОСОБА_7 – переходив дорогу  під час ДТП, почув грохіт, бачив, що на дорозі стояло два ряду вантажних автомобілів, оскільки горіло червоне світло, перед ними стояли інші автомобілі, між якими був проміжок для транспорту, який поворачував ліворуч, при цьому автомобіль позивача  їхав  по  крайній правій смузі, об»їхавши вантажівку праворуч;  

ОСОБА_8 – він рухався на своєму автомобілі  з протилежного боку, у відношенні до руху автомобіля позивача, який рухався по крайній правій смузі, при ДТП  автомобіль позивача вдарив автомобіль відповідача;  

ОСОБА_9-  дружина відповідача, під час ДТП перебувала разом із ним в автомобілі; загорілося червоне світло,  автомобіль позивача виїхав  справа від бардюри, дві смуги в його русі були зайняті вантажівками.  

Допитаний у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_10  показав, що  проводив по данній справі 6.04.2009 року авто-технічну експертизу  №253/18, висновки якої він підтверджує. Ним досліджувалося обидві версії водіїв, приймаючи до уваги які, він прийшов до висновку, що  небезпека для руху була створена саме відповідачем, його дії знаходилися у причинно- слідчому зв»язку із ДТП; на його висновки показання свідків  не могли вплинути; у даній дорожній обстановці відповідач не повинен був застосовувати гальмування.    

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників,  перевіривши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_5 – є необґрунтованим  з таких підстав:  

згідно протоколу про адмін. правопорушення 3.04.2007 року о 19.30  годин ОСОБА_5, керуючи автомобілем «OPEL- Kadett», д/н НОМЕР_1, перед початком  руху, а також перестроюванням (поворотом ліворуч), не впевнився у небезпечності свого маневру, не надав перевагу транспорту, що рухався у  зустрічному напрямку,  внаслідок чого відбулося зіткнення  з автомобілем «AUDI - А 8» д/н НОМЕР_2.  ДТП мала місце  на нерегульованому перехресті на відстані  40-50 м  від світлофору. Власником автомобіля  «AUDI - А 8» д/н НОМЕР_2 є позивач на підставі  тимчасового реєстраційного талону та договору купівлі-продажу  транспортного засобу ТБ «Союзна» від 21.02.2007 року – заперечення з цього приводу представника відповідача не заслуговують на увагу.  Власником автомобіля «OPEL- Kadett» є  відповідач на підставі  технічного паспорту.  

Постанова  Артемівського райсуду м.Луганська від   29.05.2007 року про притягнення до адмін. відповідальності  ОСОБА_5  за ст.. 124 КУпАП за протестом прокурора Артемівського району м.Луганська, скасована Постановою Артемівського райсуду м.Луганська від  1.08.2007 року, провадження по справі закрито.  

Згідно  висновку судової авто- технічної експертизи №253/18 від 6.04.2009 року,  при дослідженні якої експертом були використані пояснення як позивача, так і відповідача,  водій автомобіля «OPEL- Kadett» (відповідач) мав технічну можливість запобігти зіткнення,  діючи у відповідності до  технічних вимог п.  10.1 ПДР, для виконання яких у нього були відсутні  перешкоди технічного характеру. П.10.1 ПДР пропонує водію, що перед початком руху він повинен  впевнитися, що це буде небезпечним і не створить  перешкод іншим учасникам руху; дії відповідача були умовою  створення аварійної ситуації та знаходились у причинному зв»язку із зіткненням транспортних засобів.  Водій автомобіля «AUDI - А 8»  (позивач)  у момент  виникнення перешкоди повинен був  прийняти заходи для зниження швидкості  впритул до зупинки транспортного засобу.  Зіткнення мало місце  на відстані 2,3 м  від правої  по ходу напрямку руху  автомобіля «AUDI - А 8»  границі проїзної частини. З урахуванням того, що  мінімальна ширина  смуги руху  визначається  у 2, 75м., зіткнення відбулося  на  правій крайній  по ходу напрямку руху автомобіля «AUDI - А 8» смузі. Згідно п.11.1 ПДР України, при відсутності  дорожньої  розмітки  та дорожніх знаків 5.16, 5.17.1, 5.17.2.  водій автомобіля «AUDI - А 8» ОСОБА_4  мав право сам  визначати  кількість смуг на проїзній частині, з урахуванням ширини проїзної частини його напрямку руху, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів  між ними.                  

Згідно ст.1166,1167 ЦК України,  майнова і моральна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе відсутності своєї вини.  

Згідно ст. 60, 59  ЦПК України, кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом  мають бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.  

Аналізуючи представлені сторонами докази, суд приходить до висновку, що ДТП сталася  з вини відповідача, що підтверджується висновком судової авто -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   технічної експертизи  від  6.04.2009 року, за яким  дії саме відповідача ОСОБА_5 знаходились  у причинному зв»язку  із зіткненням транспортних засобів; даний висновок підтвердив допитаний у судовому засіданні  експерт ОСОБА_10  

Суд критично відноситься до показань  відповідача в частині того, що саме позивачем порушено ПДР, оскільки дані його ствердження спростовуються, як висновком  судової авто -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   технічної експертизи, так і протоколом про адмін. правопорушення,  схемою до нього, з якою, відповідач, доречі, був згоден, вважаючи все складене у схемі вірно, а також протоколом  огляду місця ДТП,   яким суд вірить.        

Пояснення свідків ОСОБА_7 та  ОСОБА_9 в частині  того, що  позивач їхав не по своїй смузі, об»їхавши праворуч вантажівки та автомобіль позивача вдарив автомобіль відповідача, суд вважає недопустимими  доказами по справі, оскільки винність відповідача  у даній ДТП підтверджена висновком судової авто-                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            технічної експертизи  від  6.04.2009 року, який  положений судом у підставу свого рішення.  

Таким чином, суду не представлено доказів вини позивача в даному ДТП, а з  представлених позивачем доказів вбачається відсутність такої його вини і відсутність невідповідності його дій правилам дорожнього руху.  

При таких обставинах суд вважає, що відповідач ОСОБА_5,  який керував автомобілем «OPEL- Kadett» і з вини якого сталася ДТП,   зобов'язаний відшкодувати  позивачу    матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.  

Відповідно до  п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати,  яких особа зазнала у зв»язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для  відновлення свого порушеного права.  

Встановлено, що згідно протоколу огляду транспортного засобу від 3.04.2007 року та довідки ДАЇ, автомобіль позивача  отримав наступні механічні пошкодження:  деформований  передній бампер,  переднє ліве крило,  капот, розбита  ліва передня блок фара , мається внутрішнє пошкодження кузову.  

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 5.04.07р.(судовий експерт ОСОБА_11.),   вартість матеріальної  шкоди, заподіяної володільцю автомобіля «AUDI - А 8» складає  9 014 грн., вартість ремонтно-  відновлювальних  складає  23 814  грн. (грошові витрати,  які необхідні для  відновлення  пошкодженого транспортного засобу); при огляді експертом встановлені наступні  пошкодження автомобілю:  кронштейн лівої фари, крила лівого переднього, опори крила переднього,  щитка лівого,  фари лівої  ксенонової,  накладки фари,  показника повороту  переднього лівого,  підсилювача переднього бамперу,  проставки бамперу,  облицовки переднього бамперу,  решетки воздуховод лівої,  накладки бамперу,  жиклеру лівого омивача  фар,  буферу  енергополгинаючого переднього лівого,  кронштейну  бамперу лівого, кронштейна гідравлічного насосу АБС.  

Відповідно до топографічної разверстки та фотографічного зображення, які є невід»ємною складовою вищезазначеного висновку,  у числі пошкоджених запасних частин автомобіля позивача також зазначені (зображені) капот  та обліцовка радіатора.  

Відповідно до наданих позивачем  квитанцій до прибуткового  касового ордеру  та расходної накладної  від 30.04.2007 року, позивачем у  ПП ОСОБА_12 задля відновлення належного йому автомобілю були придбані наступні запчастини:   капот, крило переднє  ліве,  фара передня ліва,  поворот передній лівий,  бампер передній,  рамка радіатора,  гідро підсилювач,  підкрилок передній лівий, омивач фар, рамка фари, а усього – на загальну суму  25 990 грн.  

Позивач просе стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі  23 814 грн., встановлену висновком авто товарознавчого дослідження, а не у розмірі фактично понесених ним витрат на придбання запчастин  та вартості ремонту.  

Посилання відповідача на недостовірність висновку експерта ОСОБА_11 щодо встановлення вартості  ремонтно-відновлювальних робіт з причин неприсутності відповідача при проведенні дослідження, його проведення до порушення провадження по справі,  не спростовує даного висновку  і підстав йому невірити у суду немає, як такому, що даний спеціалістом- судовим експертом,  який має  вищу технічну освіту  за  спеціальністю «автомобілі та автомобільне господарство», кваліфікацію судового експерта з правом проведення автотоварознавчих  експертиз за спеціальністю  «встановлення вартості  автотранспортних засобів та вартості матеріальної шкоди, заподіяної  власнику транспортного засобу», стаж експертної роботи з 1996 року, який безпосередньо оглядав і досліджував автомобіль.  

Суд вважає, що матеріальна шкода, заподіяна позивачеві внаслідок ДТП підлягає відшкодуванню з відповідача у розмірі вартості відновлювального ремонту - на суму  23 814  грн.,  яка підтверджена висновком авто товарознавчого дослідження експерта, а також наданими позивачем  квитанціями до прибуткового касового ордеру та  расходною накладною  від  30.04.2007 року щодо придбання позивачем запасних частин на автомобіль на загальну суму  25 990 грн., останні (квитанція та накладна) свідчать саме про витрати, зроблені позивачем для відновлення свого автомобілю, підстав невірити яким у суду немає, враховуючи також, що дані у зазначених  бухгалтерських документах - щодо  найменувань запасних частин  ідентичні з  найменуваннями   пошкоджених запасних частин, зазначених у висновку авто товарознавчого дослідження, довідки ДАІ та  протоколі  огляду місця ДТП.  

Окрім того, перелік пошкоджень автомобіля позивача, враховуючи, що удар прийшовся на його передню частину (ліве переднє крило), враховуючи конкретні обставини ДТП, і дані з протоколу огляду транспортного засобу, зробленого працівниками ДАІ, не мають між собою суперечностей.  

Посилання представника відповідача,  щодо неспівпадіння придбаних позивачем запчастин та запчастин, які фактично були пошкоджені, суд вважає необґрунтованим,  спростованим  дослідженням експерта, додатками  до нього, довідкою ДАІ та  протоколом огляду місця ДТП – такі запасні частини, як капот та рамка радіатора, придбані позивачем,  відображені у топографічній разверсткі дослідження експерта, довідки ДАІ та  протоколі  огляду місця ДТП, хоча і не зазначені в переліку пошкоджених запчастин, відображеному у мотивувальній частині дослідження експерта.  

Значно завищена вартість запасних частин, придбаних позивачем, на що посилається представник відповідача, також  не може бути взята судом до уваги, оскільки позивач просить стягнути шкоду, розмір якої встановлений  дослідженням експерта, у якому , окрім того, зазначено, що ціни на запасні частини  можуть бути уточнені у торгівельних організаціях.    

З тих же підстав суд критично відноситься до посилань представника відповідача, що позивачем придбані запасні частини невідомо на який автомобіль,  про що немає відмітки в наданих ним розрахункових документах, оскільки  позивач  не просе стягнути шкоду за вказаними  квитанціями, які, доречі, підтверджують  у даному випадку саме факт  відновлення позивачем свого автомобілю та не викликають у суду сумнів.  

Таким чином встановлено, що вартість придбаних позивачем запчастин на автомобіль, яка фактично складає 25 990 грн. (без урахування ремонтних робіт), перевищує  вартість відновлювального ремонту (грошові витрати, які необхідні задля  відновлення пошкодженого автомобілю), визначеного  у висновку експерту, однак суд,  розглядаючи позов у межах заявлених вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача  суму матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту) внаслідок пошкодження автомобілю у розмірі 23 814  грн., як-то встановлено висновком експерта.  

Підстав сумніватися в достовірності автотоварознавчого дослідження експерту щодо вартості відновлювального ремонту, у суду немає, а  інших доказів розміру шкоди відповідачем  не надано.  

Всі інші матеріальні затрати, понесені позивачем, у зв»язку із ДТП,  документально підтверджені чеками та квитанціями, такі як: у зв’язку з проведенням  автотоварознавчго  дослідження -  на суму 350грн.,  у зв»язку із  проведенням дослідження технічного стану  транспортного засобу у сумі 200 грн., вартості авто технічної експертизи – на суму 563,04 грн., за оплату  перебування автомобіля позивача  на  стоянці тимчасового  знаходження автотранспорту у сумі 10 грн., вартість сплачених ним юридичних послуг у сумі 400 грн. (документально підтверджені  угодою про надання юридичної допомоги),  судові витрати на загальну суму  81 грн., а всього, разом із  матеріальною шкодою, заподіяною автомобілю позивача, на суму – 25 418,04  грн., суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_5 у відповідності до вимог ст..  79, 84, 88 ЦПК України на користь позивача - сторони, на користь якої  ухвалено рішення.  

Крім того, встановлено, що пошкодженням автомобіля позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає у втраті можливості використовувати своє майно за призначенням протягом тривалого часу, що негативно вплинуло на звичайний уклад життя і звичок позивача, потребувало додаткових зусиль для вирішення особистих побутових питань, а також в хвилюванні, нервовому напруженні, пережитих в ДТП, і пов”язанних з пошкодженням майна.  

Зважаючи на викладене суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості доходить висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача в частині  відшкодування моральної шкоди, яку було йому заподіяно внаслідок ДТП, враховує характер немайнових негативних наслідків, ступінь страждань позивача, та  на підставі ст.. 1167  ЦК України,  визначає розмір відшкодування в 2000грн.  

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5, які повністю виключають вимоги ОСОБА_4 – задоволенню не підлягають.  

Керуючись ст..22, 60, 59, 1166, 1167   ЦК України,  ст. 10,11, 60, 209,212,214-215 ЦПК України, суд,-  

  В И Р І Ш И В:  

  Позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди  25 418,04  грн.,  на відшкодування моральної шкоди -  2 000 грн.,  у іншій  частині позову відмовити за необгрунтованістю.  

У зустрічному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП відмовити за необґрунтованістю.  

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів зі дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів зі дня подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.  

  Суддя:                                                                                                                                             Т.М. Головіна