Справа № 2-а-611/2010 р.

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09.11.2010 року                                                                       смт. Тростянець  

  Суддя Тростянецького районного суду Волошин І.А. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі  про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни,-  

ВСТАНОВИВ:  

02.11.10.2010 року позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року нечинною та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену, як дитині війни, щомісячну допомогу за період з 01.05.2010 року по 31.10.2010 року в розмірі 974 грн. 70 коп.  

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV (далі – Закон) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком (дію ст. 6 Закону 2195 було зупинено на 2007 р. згідно із пунктом 12 ст. 71 Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік»); рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 р., відповідно до якого положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення (зменшення) розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом, визнано неконституційними;  проте законодавством не прийнято жодного нормативно-правового документу,  який би регулював фінансове  забезпечення соціальних гарантій та не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсій, не зазначено, яким чином обчислювати зазначений розмір підвищення; статтею 7 Закону № 2195 встановлено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України; з 01.01.2008 року набрали чинності зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», відповідно до яких розмір виплати було змінено та прирівняно таку надбавку до розміру надбавки, передбаченої для учасників війни, а саме: 10 % прожиткового мінімуму; надбавка у вказаному розмірі була виплачена пенсіонерам категорії діти війни, а тому просив у задоволенні позову відмовити.  

Відповідно до ч.4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу  в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.    

  Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.    

Доведено, що ОСОБА_1 належить до соціальної групи діти війни і має право відповідно до ст. 6 чинного з 1.01.2006 р. Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на одержання щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з моменту набрання чинності законом і до дня припинення права на її отримання (довічно), така надбавка відповідачем їй у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді  виплачувалася та виплачується в неповному обсязі (49,8 грн.).  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.) передбачено, що діти війни мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (695 грн. з 1.01.2010 р. відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010р.»).  

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, що має преюдиційне значення для судів, відповідно до якого положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо визначення (зменшення) розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційними.    

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Частиною  2 та ч. 3 ст. 22 Конституції України, за змістом яких конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади», згідно з яким не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, що скасовують конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.    

Оскільки, ОСОБА_1, як дитині війни, передбачено довічну щомісячну законну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідачем вона протиправно у межах шестимісячного строку позовної давності і на час вирішення справи в суді виплачувалась і виплачується в неповному обсязі – 48,9 грн. замість 30% мінімальної пенсії за віком – то задля захисту законних прав позивачки, суд визнає за необхідне визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати позивачці пенсії з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нечинною та зобов’язати його перерахувати та виплатити  позивачці пенсію з підвищенням її розміру на 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за  шість місяців до дня звернення до суду,- з 01.05.2010 року по 01.11.2010  р., з урахуванням проведених виплат.  

Позовні вимоги щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки зазначена допомога не була йому нарахована, а суд не може брати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.  

В порядку ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача стягненню з Державного бюджету України підлягають понесені та документально підтверджені нею судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.  

Керуючись  статтями ст.ст. 7- 9,  11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 183-2, 256 КАС України, суд,-  

ПОСТАНОВИВ :  

  Позов задовольнити частково.  

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1     пенсії з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2010 року по 01.11.2010 року нечинною.    

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1     пенсію з підвищенням її розміру на 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.05.2010 року по 01.11.2010  р., з урахуванням проведених виплат.  

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1     – 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.  

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження виконується негайно.  

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.    

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційної інстанції через Тростянецький районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.  

Постанова, прийнята  у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.  

Суддя  /підпис/  

З оригіналом вірно:  

Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2-а-611/2010 року Тростянецького районного суду.  

Суддя Тростянецького районного суду                                  Волошин І.А.