Справа № 2-п-7/10

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

22 вересня 2010 року                                                       Оріхівський районний суд   Запорізької області у складі : головуючої судді Щербань Л.С., при секретарі Щербині Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ТОВ «Оріхівтепломережа-2» до ОСОБА_1  про визнання договору оренди недійсним та  витребування майна з незаконного володіння,

                                             В С Т А Н О В И В :      

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказує, що у провадженні Оріхівського районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа №2-63-2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ТОВ „Оріхівтепломережа-2” про визнання права користування.  

Під час судового розгляду справи позивачем, ОСОБА_1 в підтвердження своїх доказів стосовно позовних вимог було надано договір „Оренди нерухомого майна, що знаходиться у власності  ТОВ „Оріхівтепломережа” з подальшим правом викупу” без номеру від 01 травня 2007 року.

Позивач вважає, що вищевказаний договір є недійсним, не відповідає вимогам цивільного законодавства та не являється юридичним доказом. Відповідач самовільно зайняла комору розміром 3 кв.м., що знаходиться під сходами на першому поверсі будівлі, яка є власністю „Оріхівтепломережа-2”, вимоги власника майна по добровільному звільненню зазначеного майна залишає без задоволення, окрім того без наявності на те дозволу зберігає в коморі транспортний засіб, в якому знаходиться бензин та своїми діями ставить під загрозу нормальне функціонування та безпечне використання п’ятиповерхової будівлі нашим підприємством, філією ВАТ „Запоріжгаз”, мешканцями будинку.    

Позивач просить суд  визнати договір „ Оренди нерухомого майна, що знаходиться у власності ТОВ „Оріхівтепломережа-2” з подальшим правом викупу” від 01.05.2007 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Оріхівтепломережа-2” недійним. Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 нерухоме майно, що належить ТОВ „Оріхівтепломережа-2” на праві титульної власності, а саме комору розміром 3кв.м., що знаходиться під сходами на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення та здійснення передачі законному власнику.  

Представник позивача у судовому засіданні на позовних  вимогах наполягає.

Відповідач позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити.  

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази надані сторонами як обґрунтування позовних вимог так і заперечення проти них, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :  

ТОВ „Оріхівтепломережа-2” є власником службової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, до складу якої входить: службова будівля - літ. „А”, ганок  - літ. „кр”, ганок – літ „крґ”, підвал під літ. „А” – літ „п-д”, вхід в підвал – літ. „вх”, що стверджується договором купівлі – продажу об’єкта комунальної власності територіальної громади міста Оріхів від 01.12.2005 року, посвідченого державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Пологівського державного комунального  підприємства „Імпульс”.

Згідно договору оренди нерухомого майна, що знаходиться у власності ТОВ „Оріхівтепломережа-2” з подальшим правом викупу від 01 травня 2007 року ТОВ „Оріхівтепломережа-2” в особі директора ОСОБА_4 ТОВ „Оріхівтепломережа-2” передає, а ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим правом викупу. Приміщення загальною площею 3 кв.м., розташоване на першому поверсі будівлі у другому під’їзді під сходами, договір укладено строком на 10 років, який складений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений та не піддавався державній реєстрації.  

Статтею 397 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму (оренди) будівлі (її окремої частини) укладається у письмовій формі. При укладенні договору строком на три роки і більше він підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 397 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму (оренди) будівлі (її окремої частини) укладений строком не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

У відповідності до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом приймання-передачі), який підписується сторонами договору і з цього моменту починається обчислення строку договору найму (оренди), у матеріалах цивільної справи відповідний акт-приймання передачі відсутній.    

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цивільному законодавству, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та право чин має бути вчинений у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Однією з підстав визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, статті 203 ЦК України. За вимогами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності право чину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Оскільки договір „Оренди нерухомого майна, що знаходиться у власності  ТОВ „Оріхівтепломережа” з подальшим правом викупу” без номеру від 01 травня 2007 року суперечить вимогам цивільного законодавства, суд вважає можливим визнати вказаний договір недійсним.

Крім того, рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 грудня 2009 року рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 червня 2009 року, яким визнано за ОСОБА_1 право користування коміркою площею 3 мІ, яка знаходиться під сходами першого поверху у другому під’їзді будинку АДРЕСА_1, скасоване та ухвалене нове рішення. Відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю „Оріхівтепломережа-2” про визнання договору оренди дійсним та визнання права користування.  

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.  

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності з поетажним планом будівлі, комора розміром 3 кв.м , яка являється предметом спору, не зазначена і належати ТОВ «Оріхівтепломережа-2» не може.  

Таким чином , суд  вважає, що посилання  позивача на вимоги ст. 387 ЦК України та витребування комори із незаконного володіння, суд вважає безпідставними так, як позивач не надав доказів того, що дійсно являється законним володільцем спірної комори.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 10, 57-60, 192, 196, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст.203, 215-216, 220, 236, 387, 793-795 ЦК України, суд, -

 В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Оріхівтепломережа – 2 ” до ОСОБА_1 в частині  визнання договору оренди недійсним ,   задовольнити у повному обсязі.

          Визнати договір „ Оренди нерухомого майна, що знаходиться у власності ТОВ „Оріхівтепломережа-2” з подальшим правом викупу” від 01.05.2007 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Оріхівтепломережа-2” - недійним.  

           В частині витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 нерухоме майно, що належить ТОВ „Оріхівтепломережа-2” на праві титульної власності, а саме комору розміром 3кв.м., що знаходиться під сходами на першому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом звільнення та здійснення передачі законному власнику - ТОВ „Оріхівтепломережа-2”. , в задоволенні позову відмовити.

   На  рішення  суду протягом  десяти днів може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.  

 Суддя                                                                                          Л.С.Щербань