ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

22.08.06р.

Справа № А25/183-06

За позовом  Прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах державив особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

м. Дніпропетровськ 

до  Товарситва з обмеженою відповідальністю "ЕДС", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 4829,41 грн.

Суддя  Чередко А.Є.

Секретар Сьомушкіна К.А.

Представники сторін:

  Від позивача – Бичкова С.І., дор. № 03-06/23 від 11.01.2006р.

Від відповідача – Широка К.В., дор. б/н від 14.08.2006р.

За участю: пом.прок. Лисичий А.П., посв. № 73 від 15.05.2006р 

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор звернувся з позовом до відповідача та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 8680,64грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов’язків по сплаті штрафних санкцій до Фонду за не створення  робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на порушення  відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні»№ 875-ХІІ від 21.03.1991р. (зі змінами і доповненнями).

Відповідач проти позову заперечує з підстав сплати штрафних санкцій у добровільному порядку до прийняття рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -                 

    ВСТАНОВИВ:

Згідно звіту відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005рік” середньооблікова чисельність працюючих чоловік на підприємстві відповідача склала 62 особи; фонд оплати праці –269100,00грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника –4340,32 грн., чисельність інвалідів –штатних  працівників, які повинні працювати на підприємстві  відповідно до 4%-го нормативу –2 особи; середньооблікова  чисельність  штатних працівників-інвалідів облікового складу –0 осіб.

Позивачем, на підставі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. заявлено вимогу  про стягнення з відповідача  штрафних санкцій у розмірі середньорічної  заробітної плати  на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом в розмірі 8680,64грн., виходячи з 2-х робочих місць, фактично не зайнятих інвалідами у звітному періоді та з даних про фонд оплати праці та кількість штатних працівників, згідно доданого до матеріалів справи розрахунку.

Відповідачем наданий до суду витяг з банківського рахунку про сплату штрафних санкцій у розмірі 8680,64грн. 31.07.2006р., що не заперечується позивачем.

Отже з огляду на добровільну сплату відповідачем після порушення провадження у справі стягуваних штрафних санкцій у сумі  8680,64грн. у суду відсутні правові підстави, передбачені ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для задоволення позовних вимог прокурора.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову прокурора відмовити.

ст. 17-19, 87, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,  –   

                                                                    ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАСУ.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАСУ.

Суддя

А.Є. Чередко