Справа № 2-912/2010 р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  03 листопада 2010 року                                       Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді – Клочко В.М.

               при секретарі – Сарсенгалієвій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ВГІРФО Сквирського РВ ГУ МВС України у Київській області, орган опіки та піклування Сквирської районної державної адміністрації Київської області про визнання особи яка втратила право на користування житловим приміщенням та зняття її з реєстрації,  

 встановив:

      Позивач просить визнати відповідача та її неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 зобов»язати ВГІРФО Сквирського РВ ГУ МВС України у Київській області зняти їх з реєстрації, посилаючись на те, що вона має на праві приватної власності житловий будинок № АДРЕСА_1. У вказаному будинку із 2006 року проживали - ОСОБА_3, ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3

     Відповідач разом із неповнолітньою ОСОБА_3 у липні 2009 року забрала свої речі особистого користування і пішла проживати в інше житлове приміщення по АДРЕСА_2  

     Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України постійним місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_3 є місце проживання її батьків, або одного з них.

     Понад один рік ОСОБА_2 разом із неповнолітньою ОСОБА_3 не проживає у будинку без поважних причин, не з»являється, не приймає участі в його утриманні та догляді, у зв»язку із цим вона втратила право на користування даним житловим приміщенням, згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України.  

     Позивач неодноразово в усній формі пропонувала відповідачу у добровільному порядку виписатися із житлового будинку, але отримувала категоричну відмову.

     Домовленості між сторонами щодо збереження за відповідачем права користування житлом позивача у разі її тимчасової відсутності немає.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на наведені вище обставини.

Відповідач у судовому засіданні позов визнала, заперечень немає.

      Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

     Судом установлено, що позивач має на праві приватної власності житловий будинок № АДРЕСА_1. У вказаному будинку із 2006 року проживали - ОСОБА_3, ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_3

     Відповідач разом із неповнолітньою ОСОБА_3 у липні 2009 року забрала свої речі особистого користування і пішла проживати в інше житлове приміщення по АДРЕСА_2  

     Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України постійним місцем проживання неповнолітньої ОСОБА_3 є місце проживання її батьків, або одного з них.

     Понад один рік ОСОБА_2 разом із неповнолітньою ОСОБА_3 не проживає у будинку без поважних причин, не з»являється, не приймає участі в його утриманні та догляді, у зв»язку із цим вона втратила право на користування даним житловим приміщенням, згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України.  

     Позивач неодноразово в усній формі пропонувала відповідачу у добровільному порядку виписатися із житлового будинку, але отримувала категоричну відмову.

     Домовленості між сторонами щодо збереження за відповідачем права користування житлом позивача у разі її тимчасової відсутності немає.

     Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

     Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

     Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 та її неповнолітня дочка  згідно ст. 405 ЦК України втратили право на користування будинком АДРЕСА_1 оскільки вони не проживають в ньому без поважних причин більше одного року, з липня 2009 року  проживають в іншому жилому приміщенні в м. Сквира по вул. К. Маркса, 6 Київської області.

   Керуючись ст. 150 ЖК України, 405 ЦК України

ст. 10,60,130, 174,212-215,218 ЦПК України, суд,

вирішив:

      Позов задовольнити.

     Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  втратившими право на користування жилим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.

     Зобов»язати відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Сквирського РВ ГУ МВС України у Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та її неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1  

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у  справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя