Справа № 2-152/2010 р.

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

 11 листопада 2010  року.                      Сквирський районний суд Київської області у складі:

 головуючого судді - Клочко В.М.

 при секретарі судових засідань – Сарсенгалієвій Л.В.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності  на Ѕ частину спадкового майна, -

 встановив:

 ОСОБА_2  звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить суд усунути від права на спадкування за  законом ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року, встановити факт, що житловий будинок а № АДРЕСА_1  на праві приватної власності належав ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на  житловий будинок за № АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер його батько ОСОБА_4, Після його смерті залишилось спадкове мано, яке  складається із  житлового будинку за АДРЕСА_1

За життя батько ОСОБА_4 посвідчив заповіт відповідно до якого все своє майно заповідав  дітям в рівних частках : ОСОБА_2 та ОСОБА_2.

Починаючи з 2001 року  ОСОБА_4, почав хворіти і потребував сторонньої допомоги, всі витрати по догляду та придбання необхідних ліків, здійснював він особисто, рідний брат  ОСОБА_2 фінансової участі в догляді та лікуванні батька ОСОБА_4 не приймав, хоч і мав таку можливість  оскільки працював та отримував заробітну плату.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року  ОСОБА_4 помер. Всі витрати пов’язані з похоронами та проведенням поминальних обідів він взяв на себе тому, що рідний брат ОСОБА_2 зловживав алкогольними напоями. Рідний син ОСОБА_2, тобто його племінник ОСОБА_3 також фінансової допомоги в похованні та проведені поминальних обідів після смерті діда ОСОБА_4 не приймав.

Приблизно з початку 2006 року  його брат ОСОБА_2 почав хворіти і йому була встановлена III група інвалідності.  

У 2007 році в ОСОБА_2 померла друга дружина. Після її смерті  він деякий час залишився проживати у її квартирі  В подальшому діти покійної дружини, продали належну їм квартиру і ОСОБА_2 залишився без житла.  

Незважаючи на те, що  в ОСОБА_2 у м. Києві проживав його син                   ОСОБА_3, у ізольованій квартирі, останній відмовив своєму рідному батькові у проживанні, в зв’язку із чим останній змушений був проживати у гаражі. Також, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що батько хворіє і потребує медикаментозного лікування та посиленого харчування відмовив останньому навіть у цьому. Не взяв навіть до уваги той факт, що його рідний батько весь час проявляв до нього батьківську турботу і навіть хворіючи подарував автомобіль.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року  до нього звернувся ОСОБА_2 і попрохав ключі від батьківського будинку. Цього ж дня о 17-й годині до нього подзвонили односельці і повідомили, що його брат помер. Всі витрати по похованню та проведенню ритуальних поминальних обідів він взяв на себе, а син покійного фінансової участі у похованні не приймав, оскільки вважав, що гроші в сумі 1 300 гр. та 50 доларів США, які належали покійному ОСОБА_2, зможуть покрити всі витрати.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги посилаючись на наведені вище обставини та просив ухвалити рішення по суті позовних вимог.

ОСОБА_3 у судовому позов  не визнав повністю та просив задовольнити його позовні вимоги посилаючись на те, що  його батько ОСОБА_2 та мати ОСОБА_3, розлучилися у 1998 році. Після розлучення батько, одружився з іншою жінкою, а саме                      ОСОБА_5 і проїхав проживати до неї, а він залишився проживати разом з матір’ю, в м. Києві у житловій квартирі, яка на праві приватної власності належить  його матері ОСОБА_3 Дана квартира складається з  2-ох ізольованих кімнат.  На даний час в одній із кімнат  проживає він, його дружина,  та малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Іншу житлову кімнату його мати здає квартирантам, а сама переїхала проживати у АДРЕСА_1  

Після розлучення батьків, він з батьком бачився періодично в основному на свята.  

У квітні 2007 року друга дружина батька ОСОБА_5 – померла. Батько деякий час залишався проживати у належній їй житловій квартирі. Приблизно в березні 2008 року рідні діти ОСОБА_5 продали успадковану ними квартиру і його батькові фактично лишився без постійного місця проживання. Батькові ОСОБА_2 на праві приватної власності належав гараж, який розташований у кооперативі „Мостицький” і батько тимчасово став проживати у даному гаражі.  На його пропозицію деякий час, пожити у них батько, відмовився мотивувавши це тим, що молода родина та він не зможуть проживати в одній кімнаті і крім того квартира належить першій дружині, яка на даний час проживає у цивільному шлюбі з іншим чоловіком. Оскільки, батько періодично проживав у гаражі, який розташований неподалік його будинку і крім того на території кооперативу він ставив автомобіль, який подарував йому батько то він з батьком став бачитись доволі часто. У відсутності матері і коли його батько знаходився у тверезому стані, останній заходив до нього на квартиру, щоб перекусити та помитись. В подальшому, ближче до осені батько мав намір розрахуватись із заводу і переїхати жити у житловий будинок за № АДРЕСА_1, який дістався йому у спадок після смерті діда ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, але свої наміри батько здійснити не зміг, оскільки передчасно помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Третя особа : Шамраївська сільська рада Сквирського району Київської області у судове засідання не з’явилась, звернулась до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у їх відсутність.  

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали, що організацією похованням та проведенням поминальних ритуальних обідів після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року здійснював ОСОБА_2 разом із рідними та близькими. ОСОБА_3 та                     ОСОБА_12  були присутніми, але активної участі не приймали.  Догляд за житловим, який розташований в АДРЕСА_1, фактично здійснює ОСОБА_2  

Свідок ОСОБА_12 показала, що  15.01.1998 року вона розвелась із своїм чоловіком ОСОБА_2. До розірвання шлюбу, за усною домовленістю між собою вони розподілили спільне нажите майно, а саме оскільки з нею залишився проживати її неповнолітній син ОСОБА_3 то вона набула право власності на двох кімнатну житлову квартиру  за  АДРЕСА_3 і в свою чергу відмовилась від стягнення аліментів з ОСОБА_2. В приватній власності ОСОБА_2 залишився гараж, який розташований неподалік їхнього будинку.  Після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 у неї з ним склались товариські стосунки, незважаючи навіть на те, що фактично відразу ОСОБА_2 одружився вдруге з ОСОБА_5. Перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з сином вона не чинила.  

На даний час, у її квартирі проживає вона, її син, невістка та малолітній онук. Іншу кімнату вона уже тривалий час здає квартирантам, оскільки хворіє і гроші потрібні для придбання медикаментів. В літній час вона проживає у АДРЕСА_1 разом із своїм співмешканцем.  

Приблизно в кінці ІНФОРМАЦІЯ_6 року друга дружина ОСОБА_2 померла. Деякий час, ОСОБА_2 проживав у належній їй квартирі. В березні 2008 року діти покійної ОСОБА_5 продали успадковану ними квартиру. ОСОБА_2 почав проживати з іншою жінкою, яка також як і ОСОБА_2 була схильна до вживання алкогольних напоїв. Гараж ОСОБА_2 використовував тільки для вживання алкогольних напоїв.

До дня своєї смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 працював неповний робочий день на заводі, отримував пенсію по інвалідності і коли був тверезий то робив навіть невеликі подарунки своєму онуковію

Свідок ОСОБА_13 показала, що на даний час вона одружена з ОСОБА_3. Від спільного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_3. Проживають у квартирі, яка належить матері ОСОБА_3. У даній квартирі вона не зареєстрована, оскільки свекруха заперечує проти цього. Крім них в даній квартирі проживають ще і квартиранти. Свого свекра ОСОБА_2 вона знала не тривалий час. Відносини між сином та батьком були доброзичливі. Доволі часто ОСОБА_2 заходив до них поїсти, помитись. Її чоловік ОСОБА_3 по мірі своїх можливостей допомагав батькові, якщо були кошти то купував ліки або продукти харчування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_4, після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Право власності на зазначений житловий будинок у КП КОР Білоцерківське МБТІ не зареєстровано.  

Згідно з довідкою, виданою Шамраївською сільською радою Сквирського району Київської області, вказаний житловий будинок зареєстрований у сільській раді за ОСОБА_4, який проживав один, батьки спадкодавця на день смерті відсутні, дружина ОСОБА_15. померла ІНФОРМАЦІЯ_2  

Згідно заповіту посвідченого виконавчим комітетом Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області від 19.11.1997 року за реєстром № 108,                   ОСОБА_4 все своє майно з чого воно не складалося заповідав в рівних частках своїм дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_2.  

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_2. Який на час смерті в зареєстрованому шлюбі не перебував.  

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія)

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є рідний син спадкодавця ОСОБА_2.

За правилами   ч. 3 ст. 1224 ЦК   не мають право на спадкування за законом повнолітні діти, а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Згідно з   ч. 5 ст. 1224 ЦК   особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.  

Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами   ст. 214 ЦПК України   повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.  

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.  

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.  

Це  узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, що знайшло своє відображення в Пленумі Верховного Суду України у   п. 6 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року N 7   Правило абзацу другого   частини третьої статті 1224 ЦК   стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами   Сімейного кодексу України   (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.  

Правило   частини п'ятої статті 1224 ЦК   стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до   СК   не були зобов'язані утримувати спадкодавця.  

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою  хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.  

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у   частині другій статті 1259 ЦК  .  

В матеріалах справи маються, довідки медичних закладів про те, що з 01.07.2007 року ОСОБА_2, встановлена третя група інвалідності, з 17.12.2007 року друга група інвалідності, пов’язана з загальним  захворюванням. Та згідно виписок із історій хвороб стаціонарного (амбулаторного) хворого ОСОБА_2 перебував на лікуванні, був виписаний та потребував консультацій гастроентеролога та дотримання дієти. Приймаючи до уваги зміст зазначених довідок і показань свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не перебував у безпорадному стані, не потребував сторонньої допомоги (зокрема як і з боку брата ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3.), оскільки до дня смерті працював на заводі ім. Петровського в м. Києві на посаді фрезувальника, отримував пенсії по інвалідності тощо. У зв’язку з чим суд, вважає за необхідне в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування відмовити в повному обсязі.  

Відповідно до вимог   ст. 1269 ЦК України   із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в установлений   ст. 1270 ЦК України   строк звернулися ОСОБА_2 - син померлого - та ОСОБА_3 - внук померлого.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. N 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.  

Зважаючи на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 побудований на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, зареєстрований в сільській раді за ОСОБА_4 то суд приходить до висновку, що останній і являвся власником житлового будинку.  

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).  

Суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, прийняли у спадщину спадкове майно після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України (спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийти її), оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.169 ЦК України (спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати  до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.) звернулись до Сквирської нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Виходячи з рівності часток при спадкуванні, передбаченої ч.1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємцями є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними). Тому з огляду на те, що ОСОБА_4, на час своєї смерті був власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по                                 АДРЕСА_1, за                    ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( в порядку спадкової трансмісії)  має бути визнано право власності на дане майно в рівних частках кожному.  

 Керуючись статтями 1216,1218,1220,1221,1222,1223,1224,1261,1268,1269,1270, 1278, Цивільного Кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України   "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року N 7  ",                                ст.ст. 5,10,57,61,79,88,131,212-215,218 Цивільно процесуального кодексу України,  -

 вирішив:

 Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області про усунення від права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності  на Ѕ частину спадкового майна задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт, що житловий будинок АДРЕСА_1 Київської області на праві приватної власності належав  ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами.

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_2  право власності на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 Суддя (підпис)

З оригіналом згідно.

 Суддя :

 Секретар :

  ва № 2-381/2009 р.  

      РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  12 червня 2009  року.                           Сквирський районний суд Київської області у складі:

 головуючого судді - Клочко В.М.

 при секретарі – Сарсенгалієвій Л.В.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” в особі Сквирського районного підрозділу до ОСОБА_16 про відшкодування збитків за використану електричну енергію,  -

  Керуючись ст.ст. 5,10,57,61,79,88,131,212-215,218 Цивільно процесуального кодексу України,  ст. 1 166 Цивільного кодексу України , -

 вирішив:

 Стягнути з ОСОБА_16, жительки АДРЕСА_2  на користь Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” в особі Сквирського районного підрозділу матеріальну шкоду в розмірі 459 (чотириста п’ятдесят дев’ять) грн.. 58 (п’ятдесят вісім) коп...

Стягнути з ОСОБА_16  на користь  Закритого акціонерного товариства „А.Е.С. Київобленерго” в особі Сквирського районного підрозділу судові витрати в сумі 81 (вісімдесят одна)грн..  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

   Суддя (підпис)                                                              Рішення суду від 12.06.2009 року

набрало законної сили _____06.2009 року

Згідно з оригіналом.                                                     Оригінал рішення зберігається  

в справі № 2-381/2008

 Суддя :                                                                                                   Суддя :

 Секретар :