ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Справа № 2а-330/10/0701
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого: Ільтьо І.І.,
при секретарі: Куні О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора групи АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району Глушман Роман Васильовича про скасування постанови серії АО № 089685 від 26 травня 2010 року про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху,
встановив :
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 25 жовтня 2010 року у відділі ДВС Берегівського РУЮ позивачка отримала копію постанови винесену інспектором групи РП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району Глушман Р.В. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Однак вважає, дії відповідача помилковими і такими, що не відповідають дійсності та закону, оскільки на місці порушення її ніхто не зупиняв, постанова винесена без її участі, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. В зв’язку з цим просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 25 жовтня 2010 року.
У судове засіданні позивачка не з’явився, однак подав до суду заяву в якій просить позов розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, протокол про адміністративне правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, про необхідність скасувати оскаржену постанову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 травня 2010 року інспектора групи АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району Глушман Р.В. винесено постанову серія АО № 089685 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн..
З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 089685 від 26.05.2010 року вбачається, що позивачка 22.05.2010 року о 12:06 годині в м. Виноградів по вул. Копанська керуючи автомобілем марки «Чері» державний номерний знак НОМЕР_1, перевищила встановлену швидкість руху в населеному пункті на 22 км/год. і рухався зі швидкістю 82 км/год., чим порушила п.12.4 ПДР. Постанова винесена на підставі фотознімків, які зроблені приладом для вимірювання швидкості "Визир" серійний номер НОМЕР_2. Протокол відносно ОСОБА_1 не складався, постанову та фото знімки, остання не отримувала, що підтверджується поясненнями позивача та матеріалами справи.
Предметом розгляду даної справи є оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В судді встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови був фотоматеріал, отриманий за допомогою спеціального технічного засобу «Візир» серійний номер НОМЕР_2, тобто у якості доказу вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП існує постанова у справі про адміністративне правопорушення, інші докази відсутні.
Відповідно до ст. 258 КУпАП посадові особи органів Державної автомобільної інспекції мають право застосовувати без протокольну форму фіксації адміністративних правопорушень та розглядати справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення порушень у сфері дорожнього руху, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом ( до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою приладу «Візир») повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю.
Таким чином, перед застосуванням на території України «Візир» повинен був пройти державну експертизу в Державній службі спецзв’язку і захисту інформації України.
Проте згідно даних ДП «Укрметртестстандарт» вимірювач швидкості «Візир» не належить до спеціальних технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, оскільки він має лише обмежені функції для автоматичного процесу вимірювань і не може працювати без участі оператора.
Оскільки суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу «Візир», то суд вважає, що будь-яка інформація отримана з застосуванням даного приладу не може враховуватися при розгляді справи, оскільки прилад «Візир» не є автоматичним засобом фото- або відеофіксації, а навпаки знаходиться у співробітника Державної автомобільної інспекції, управляється ним безпосередньо або через комп’ютер і таким чином визначаються параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об’єкт зйомки, його режими.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними – якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Підтвердженням вчинення адміністративного проступку є докази.
Оскільки результат роботи приладу «Візир» не є належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за вчинення якого відносно нього відповідачем прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, а інших доказів суду надано не було, а також враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення не складався, то суд вважає недоведеним факт скоєння позивачем правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте в порушення вказаних вимог інспектором не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій та для спростування тверджень позивача, хоча ухвалою суду від 21.11.2010 року відповідачу було запропоновано надати свої письмові заперечення та посилання на докази, якими він обґрунтовується, проте, останній своїм правом не скористався.
За таких обставин суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки фотознімок пристрою «Візир» не є допустимим носієм доказової інформації стосовно вчиненого правопорушення та не може бути підставою для прийняття спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, то зазначена постанова є незаконною.
Оскільки відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та здійснював їх з численними порушеннями діючого законодавства, то за таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України ,-
постановив :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії АО № 089685 по справі про адміністративне правопорушення від 26.05.2010 року, винесену інспектором групи АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району Глушман Роман Васильовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає
Суддя: І.І. Ільтьо