У   Х   В   А  Л   А  

І м е н е м   У к р а ї н и  

18 листопада 2010 року                 м. Ужгород  

    Апеляційний суд Закарпатської області в складі:  

головуючої   Дорчинець С.Г.,  

суддів  Мишинчук Н.С., Машкаринець М.М.,  

за участю прокурора  Василенка О.Ю.  

розглянув у відкритому     судовому     засіданні апеляцію особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської обл.  від 8 жовтня 2010 року.  

    Цією постановою залишено без задоволення скаргу на постанову слідчого СВ Виноградівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 16 вересня 2010 року про порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.  

    Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції вказав на дотримання слідчим при порушенні кримінальної справи вимог статей 94, 97, 98 КПК України і зазначив про підставність порушення такої щодо ОСОБА_1  

  В апеляції ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати і задовольнити вимоги, викладені в його скарзі на постанову про порушення справи. В обґрунтування вимог посилається на те, що судом розгляд справи проведено однобічно, в судовому засіданні були досліджені лише копії матеріалів справи, що надані слідчим, без вивчення інших доказів, які мають істотне значення для вирішення скарги. Зазначає, що судом не дано належної оцінки  про допущені слідчим порушення кримінально-процесуального законодавства, зокрема, вказує, що приводи і підстави до порушення справи відсутні.  

  Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність та обґрунтованість постанови судді і залишення її без зміни, перевіривши матеріали провадження за скаргою , обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вона  підлягає до часткового задоволення з таких підстав.      

Відповідно до ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, що стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.  

Однак суд першої інстанції під час розгляду скарги ОСОБА_1 замість перевірки наявності приводів і підстав до порушення кримінальної справи вдався до аналізу та оцінки доказів, наявних у зібраних органом досудового слідства матеріалах справи.  

Зокрема, суд першої інстанції дав оцінку обставинам, викладеним в поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянув та вирішив питання щодо тверджень скаржника стосовно характеризуючих осіб свідків даних.  

Отже, суд при розгляді справи за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи фактично вдався до розгляду і вирішення тих питань, які місцевий суд вирішує при розгляді кримінальної справи по суті, що є неприпустимим.  

  У порушення вимог ст. 236-8 КПК України в матеріалах провадження за скаргою відсутні відомості про дослідження в судовому засіданні матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, що є обов’язковим при розгляді скарги на постанову про порушення справ. Згідно протоколу судового засідання суддя при розгляді скарги обмежився заслуховуванням пояснень учасників судового розгляду та дослідженням матеріалів за скаргою, залишивши поза увагою дослідження матеріалів, що стали підставою до порушення справи (а.с. 23-25).  

За таких обставин суд першої інстанції допустив порушення кримінально-процесуального законодавства, яке істотно вплинуло на правильність прийняття рішення, що є підставою для скасування постанови судді з направленням справи на новий судовий розгляд.  

При новому розгляді скарги, суду необхідно дотриматись вимог ст. 236-8 КПК України, перевірити належним чином наявність та достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, і в залежності від установленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.  

Окрім наведеного, суду першої інстанції слід встановити, чи була винесена постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України   слідчим,  в межах наданих йому повноважень, і чи являється останній процесуальною особою, наділеною правом порушувати справи даної категорії.  

Що стосується вимог ОСОБА_1 про скасування постанови про порушення кримінальної справи, то такі задоволенню не підлягають, оскільки прийняття рішення з цього питання відповідно до положень ст. 236-8 КПК України при наявності для того підстав і з дотриманням установленої цим законом спеціальної процедури, може прийняти лише суддя місцевого суду.  

Керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -  

у х в а л и в :  

апеляцію   особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково   .  

Постанову судді   Виноградівського районного суду від 8 жовтня 2010 року   , якою   залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Виноградівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області від 16 вересня 2010 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України     –   скасувати   , а матеріали за скаргою ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.  

  Судді: