Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-12738 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Чохонелідзе Л.М.
Категорія -29 Доповідач - Потапенко В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді - Черненка В.В.
Суддів - Потапенка В.І., Кодрула М.А.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Ощадний Банк України» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Ощадний Банк України» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
ВСТАНОВИЛА:
Відкрите акціонерне товариство «Ощадний Банк України» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1000 грн. та судових витрат. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. У апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Ощадний Банк України» просить скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року і ухвалити нове рішення , яким стягнути з гр. ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» безпідставно отримані кошти у сумі 604.54 грн. , посилаючись на порушення судом норм матеріального права. Під час розгляду справи представник позивача уточнила вимоги апеляційної скарги та просила стягнути з ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у сумі 1000.00 грн. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено і сторонами не оспорюється , що станом на 1990 рік відповідач мала грошове заощадження , вкладене до 02 січня 1992 року в установі колишнього Ощадбанку СРСР. У січні 2008 року відповідач отримала 2000 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки. Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції послався на те, що позивачем по справі має бути Державне казначейство України , так як ВАТ «Ощадний банк України»
2
виключно здійснює компенсацію проіндексованих вкладів, а не виплачує самостійно. Суд першої інстанції дійшов висновку , що позивач не довів той факт, що гроші, які безпідставно отримані відповідачем належать ВАТ «Державний ощадний банк України» та не перераховані з державного бюджету. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позову , але з підставами для відмови у позові колегія суддів не погоджується виходячи з наступного . Засновником ВАТ «Державний ощадний банк України» є держава в особі Кабінету Міністрів України і саме через банк держава здійснює і реалізує повноваження власника, а тому Банк є належним позивачем та має право на звернення до суду з зазначеним позовом. З спірних правовідносин вбачається, що вони врегульовані ст. ст. 1212, 1215 ЦК України. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом. Відповідач за договором банківського вкладу є вкладником грошових сум і ВАТ «Державний ощадний банк України» добровільно виплатило зазначену суму вкладу , а тому відсутні правові підстави для стягнення отриманих нею коштів за договором банківського вкладу. Враховуючи вимоги вищезазначених норм ЦК України , колегія суддів дійшла висновку , що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314,316, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Ощадний Банк України»- задовольнити частково. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2010 року - скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Ощадний Банк України» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1000.00 грн. – відмовити. Судові витрати по справі покласти на сторони. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :