АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

Справа №  22-12737/2010                       Головуючий у 1-й інстанції  - Чохонелідзе Л.М.  

Категорія – 30                                        Доповідач – Пономаренко В.Г.                                        

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  16 листопада 2010року    Колегія суддів судової  палати в цивільних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :  

головуючого -  судді  Авраменко Т.М.,                                                

суддів   -  Суровицької Л.В., Пономаренко В.Г.,  

при секретарі  - Слюсаренко Н.Л.,  

за участю:   представника позивача,                                                              

розглянула  у  відкритому судовому засіданні в місті  Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою  відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” від імені якого діє філія – Олександрійське відділення № 3070 ВАТ „Ощадбанк”   на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1  про повернення безпідставно набутих коштів   

  ВСТАНОВИЛА:  

  У лютому  2010 року  відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”  (далі – ВАТ „Державний ощадний банк України”)  звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, зазначаючи , що відповідач, який має в різних відділеннях банку компенсаційні ощадні книжки, у порушення вимог чинного законодавства двічі: 15 січня 2008 року та 29 січня 2008 року  отримав компенсаційні виплати  у двох відділеннях ВАТ   „Державний ощадний банк України” по 1000 гривень  у кожному.  

Просив стягнути з відповідача 1000 гривень на повернення безпідставно набутих коштів та відшкодувати судові витрати.  

Рішенням  Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2010 року  в задоволені позовних вимог ВАТ   „Державний ощадний банк України” відмовлено.  

В апеляційній скарзі ВАТ   „Державний ощадний банк України” просить скасувати рішення  суду першої інстанції , посилаючись на неправильне застосування  судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.  

У судовому засіданні  представник позивача  доводи апеляційної скарги підтримав і просив скаргу задовольнити. У письмовому запереченні відповідач просить відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, та розглянути справу в його відсутності.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення  суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга    підлягає задоволенню частково.  

Відмовляючи в задоволені позову , суд  першої інстанції виходив із того,  що  ВАТ „Державний ощадний банк України”   є неналежним  позивачем  у даних правовідносинах і позивачем має бути Державне казначейство України, проте погодитися з таким висновком суду не можна.  

Зобов’язання держави перед громадянами України, які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, вкладені в період до 2 січня 1992 року  в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України; облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року,  облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання  СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР,  встановлені Законом України  „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”.  

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону компенсація громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень проводиться в грошовій формі  за рахунок Державного бюджету України  починаючи з 1997 року  та інших формах відповідно до діючого законодавства.  

В межах одного бюджетного року проводиться виплата компенсації громадянину лише за одним рахунком.  Кошти для компенсації заощаджень громадян визначаються в Державному бюджеті України окремою статтею.  Порядок проведення компенсаційних виплат, в тому числі перерахування коштів з Державного бюджету України установам Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху, визначається Кабінетом Міністрів  України.  

Статтею 8-1  цього Закону встановлено, що у 2008 році компенсація втрат від знецінення грошових заощаджень, поміщених в період до 2 січня 1992 року   в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, придбані в установах Ощадного банку СРСР, що діяли на території України; облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року,  облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання  СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, проводиться їх власникам станом на 1 січня 20008 року в готівковій чи безготівковій  формі в національній валюти або іноземній  валюті за офіційним обмінним курсом Національного банку України у межах залишків на рахунках, але не більше 1000 гривень на вкладника в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  

Відповідно до п.п. 1,2  постанови Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1 „Про виплату в 2008 році громадянам України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня  1992 року , в установи Ощадного банку СРСР і державного страхування СРС, що діяли на території України , та облігації Державної  безпроцентної позики  1990 року, державні казначейські зобов’язання СРСР і сертифікати Ощадного банку СРСР, придбані на території Української РСР” (далі – постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 1)  виплата громадянам  України компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, правонаступниками  яких є відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” проводить у межах    проіндексованих  заощаджень, але не більше  як 1000 гривень на одного вкладника.  

Виходячи із змісту повноважень   банку при здійсненні  операцій  по компенсаційним рахункам та повернення громадянам знецінених виплат  ВАТ „Державний ощадний банк України” є належним  позивачем  в даних правовідносинах, однак його позов про  повернення безпідставно отриманих коштів не підлягає  задоволенню із наступних підстав.  

За приписами  ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. В разі ж невиконання цього обов’язку набувачем, майно підлягає стягненню в судовому порядку. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  

Разом з тим, згідно п.1ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди , завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній  особі як засіб існування, якщо їх виплата проведена фізичною  або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.  

Як установлено судом і підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у  січні 2008 року з двох компенсаційних рахунків, відкритих на його ім’я  в різних відділеннях банку, отримав компенсаційні кошти в розмірі 1000 гривень  у кожному із відділень (а.с. 5-7),  на загальну суму  2000 гривень, тобто на 1000  гривень більше, ніж передбачено чинним законодавством.  При цьому по кожному рахунку відповідача  зменшився залишок компенсаційного вкладу на 1000 гривень і в разі їх повернення,  вони підлягають зарахуванню  на компенсаційний вклад відповідача.  

Оскільки позивач  добровільно виплатив відповідачу,  при відсутності недобросовісності з його боку,  кошти з належних йому, а не іншій особі, компенсаційних вкладів, то правові підстави для стягнення отриманих ним коштів відсутні.  Отримання особою коштів  з власного компенсаційного рахунку не можна вважати безпідставно набутими коштами.  

За таких обставин,   рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України  підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в позові за безпідставністю позовних вимог, а не з підстав відсутності у банку права звернення до суду з таким позовом.  

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, 313,  314, 316  ЦПК України, колегія суддів     

ВИРІШИЛА:  

  Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”   задовольнити частково.  

Рішення  Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2010 року    скасувати.  

У позові відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1  про повернення безпідставно набутих коштів відмовити.  

Рішення апеляційного суду  набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене  в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України  з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом  двадцяти днів  з дня набрання  ним  законної сили.  

  Головуюча – суддя :  

  Судді: