УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 листопада 2010 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Олексієнка М.М.,
суддів: Кашапової Л.М., Снітка С.О.,
при секретарі судового
засідання Ганько Ю.І.,
з участю: заявниці ОСОБА_2, державного виконавця,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2010 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на неправомірні дії державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (надалі – державного виконавця) та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
в с т а н о в и л а :
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд із скаргою на неправомірні дії державного виконавця. Просила визнати бездіяльність державного виконавця у ненаданні копій постанов про закінчення виконавчого провадження - неправомірною, зобов’язати вручити копії виконавчих документів, виконати дії по виявленню спадкоємців ОСОБА_3, скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень та стягнути судовий збір. Посилалась на те, що в Богунському ВДВС перебували на обліку виконавчі листи за №2-п-1000, №2-п-1487, видані 03.04. та 05.06.2006 року Богунським районним судом про стягнення на її користь з ОСОБА_3 6994,70 грн. З неофіційних джерел у лютому 2010 року дізналась про наявність постанов про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку зі смертю боржника.
Не дивлячись на прийняття таких рішень, державний виконавець, як того вимагає ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”, копії постанов їй у визначений строк не надіслав. Крім того, рішення про закінчення виконавчого провадження прийнято в порушення ст. ст. 34, 37 вище згаданого Закону, оскільки державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження, пересвідчитись у можливості залучення правонаступників,
Справа №22ц-7527/10 Головуючий у суді 1 інстанції Галацевич О.М.
Категорія 79 Доповідач – суддя Олексієнко М.М
оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво. Не виконання
вимог Закону привело до порушення її прав.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2010 року у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено за пропуском строків оскарження постанов про закінчення виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом, просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення її скарги. Вказує на те, що суд не звернув увагу на її письмові звернення до ВДВС з проханням направити копії постанов про закінчення виконавчого провадження. Проте, згідно матеріалів справи, їй не тільки не направлялись копії рішень, а й, взагалі, не надавались будь-які відповіді, тому вона не могла своєчасно подати скаргу.
Вислухавши доводи осіб, які з’явились в судове засідання, з’ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, районний суд, з посиланням на ст. 385 ЦПК України, виходив із того, що заявниця про порушення свого права дізналась у лютому 2010 року, проте до суду звернулась лише у липні 2010 року, тому пропустила строки для звернення із скаргою на захист своїх прав.
Проте, з таким висновком колегія суддів погодитись не може.
Згідно положень ст. 383, ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав чи свобод.
Виходячи зі змісту скарги від 04.08.2010 року (а.с.17-20), пояснень ОСОБА_2, остання оскаржувала дії державного виконавця про невручення їй постанов про закінчення виконавчого провадження та скасування таких постанов.
Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена, в тому числі, до суду у десятиденний строк (ч. 3 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”). У справі відсутні будь-які докази, які б свідчили, що заявниця отримала копії таких постанов, чи достовірно знала про їх існування і зміст. В судовому засіданні вона зазначала, що постанови не отримувала взагалі, тому просила державного виконавця виконати вимоги ч. 2 ст. 37 вище згаданого Закону і надіслати в її адресу копії.
За наявності вказаних обставин, районний суд, в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не роз’яснив заявниці право заявити клопотання про поновлення строку, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій в цій частині.
Крім того, суд не звернув увагу на положення ч. 2 ст. 385 ЦПК України, згідно яких скарга, пропущений строк на подання якої не поновлено судом, залишається без розгляду.
В порушення згаданої статті районний суд не залишив заяву без розгляду, а відмовив у задоволенні скарги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу районного суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду судом першої інстанції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 315, 324 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2010 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: М.М. Олексієнко
Судді: Л.М. Кашапова
С.О. Снітко.