Справа № 33-352/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 18 листопада 2010 року
Суддя апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого на постанову судді Любомльського районного суду від 21 жовтня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 339 МК України, –
В С Т А Н О В И В:
Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України та на нього накладено стягнення у вигляді конфіскації в доход держави автозапчастин на загальну суму 4 507 грн. 02 коп..
Згідно постанови суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 22 вересня 2010 року, о 16 год. 15 хв., слідуючи з ОСОБА_2 в Україну автомобілем «АЗЛК», реєстраційний номер НОМЕР_2 через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці та використовуючи спрощену форму прикордонно-митного контролю, ввіз на митну територію України товар, сукупна вартість якого перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, а саме автозапчастини на загальну суму 4 507, 02 грн..
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду в частині накладення на нього стягнення у виді конфіскації автозапчастин та застосувати більш м’яке. При цьому просить врахувати пом’якшуючі його відповідальність обставини: вчинення правопорушення вперше, те, що проступок він скоїв за збігу тяжких особистих і сімейних обставин, оскільки ні він, ні його дружина та повнолітній син не працюють, а на утримані перебуває малолітня дитина та щире каяття.
Крім того, зазначає, що судом порушено ст. 268 КУпАП, оскільки справа розглядалася у його відсутності і на розгляд він не з’явився з поважної причини – перебував на лікуванні, про що повідомив суд телеграмою.
Вивчивши скаргу, ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до висновку, що вона до задоволення не підлягає.
У відповідності до диспозиції статті 339 МК України адміністративна відповідальність настає за порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто наявність під час проведення митного контролю в особи, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через таку зону (коридор), товарів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України, або товарів у кількостях, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Як убачається з протоколу про порушення митних правил № 0765/20502/2010 від 22 вересня 2010 року ОСОБА_1 перемістив через митний кордон України, використовуючи зону (коридор) спрощеного митного контролю, яка не потребує подачі декларації, автозапчастини на загальну вартість 4 507, 02 грн.
Факт такого переміщення товару через митний кордон України визнав і сам порушник, про що зазначено в протоколі про порушення митних правил та поясненнях до нього.
З акту спільного огляду транспортного засобу № 618 вбачається, що під час огляду автомобіля «АЗЛК» реєстраційний номер НОМЕР_2 було виявлено товар, сукупна вартість якого перевищує неоподатковану норму.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України.
Безпідставними є доводи в апеляції про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 268 та ст. 285 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 повідомлявся Ягодинською митницею, що розгляд справи щодо нього відбудеться у Любомльському районному суді 21 жовтня 2010 року з 10 до 12 години.
Однак, ОСОБА_1 у зазначений час та день в судове засідання не з’явився, а телеграму про причини своєї неявки надіслав суду лише о 12 год. 47 хв., тобто після розгляду справи.
Розгляд справи у відсутності правопорушника, який був повідомлений про місце і час розгляду справи, не вплинув на правильність висновку суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 339 МК України.
З врахуванням вищенаведеного та зазначених в апеляції скаржника пом’якшуючих його відповідальність обставин, вважаю, що накладене на нього судом першої інстанції адміністративне стягнення у виді конфіскації товару, передбачене санкцією ст. 339 МК України, є необхідним і достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Постанова судді є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 352, 394 МК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 21 жовтня 2010 року щодо нього – без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Волинської області ( підпис )
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н. Оксентюк.