УКРАЇНА
Богунський районний суд м. Житомира
Справа № 2-2723/2010
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
„16“ листопада 2010 року Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого – судді Костенко С.М.
при секретарі судового
засідання Безкоровайної О.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, -
в с т а н о в и в :
Позивач в лютому 2010 року звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13 грудня 2007 року між нею та ЗАТ «ПриватБанк» укладено кредитний договір, за умовами якого вона, для придбання земельної ділянки, отримала кредит в сумі 130000 доларів США, строком до 12 грудня 2017 року, з умовою сплати процентів в розмірі 14% річних у відповідності до графіку погашення кредиту, що складено у вигляді додатку №1 до договору. В грудні 2009 року з ухвали Житомирського районного суду про відкриття провадження у справі за позовом ЗАТ «ПриватБанк» до неї про звернення стягнення на предмет іпотеки, вона дізналася про те, що Банк з 01.02.2009 року, в односторонньому порядку, підняв відсоткову ставку по кредиту до 21%. Зазначає, що вказаними діями Банк порушив п.п.3.1.,3.2,3.3,3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року, що суперечить вимогам чинного законодавства та порушує її права. Крім цього, позивач зазначає, що відповідач піднявши відсоткову ставку порушив вимоги цивільного законодавства, зокрема ст. ст. 651,653,654,638,1056-1 ЦК України, якими встановлено порядок зміни договору. Просить зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» відновити з 01.02.2009 року відсоткову ставку в розмірі 14% річних по кредиту відповідно до умов кредитного договору від 13.12.2007 року та зобов’язати відповідача зробити перерахунок по договору і зарахувати отриману з 01.02.2009 року суму різниці по відсотках від одностороннього збільшення щомісячного платежу в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.
В судовому засіданні представник позивач позов підтримав по доводах, викладених в позовній заяві. Пояснив, що п.7.3 Договору встановлено, що будь-які зміни або доповнення до нього дійсні лише у тому випадку, якщо вони оформлені в письмовому вигляді з належними підписами сторін. Всі усні домовленості до Договору юридичної сили не мають. Отже вважає, що при укладенні кредитного договору, сторони вказані питання врегулювали, а тому мали їх дотримуватися. Крім цього зазначив, що Договором не врегульовано питання щодо умов про порядок права Банку на збільшення відсоткової ставки, а тому Банк повинен був діяти відповідно до вимог чинного цивільного законодавства. Банк, при цьому, на адресу позивача не направив жодного повідомлення про те, що відбулося таке збільшення, а додаткова угода позивачу не вручалася і нею особисто не підписувалася, про її існування дізналася лише під час отримання позовних матеріалів з Житомирського районного суду. Крім цього зазначив, що Банк за відсутності підстав, посилаючись лише на зміну кон’юнктури ринку грошових ресурсів України, збільшив розмір відсоткової ставки, не дивлячись на те, що кредитні кошти отримано в іноземній валюті і в такий же спосіб проходило їх виконання. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що збільшення відсоткової ставки відбувалося відповідно до умов договору. Зазначила, що закон не обмежує банки змінювати відсоткову ставку на власний розсуд з настанням об’єктивних обставин. У зв’язку зі зміною кон’юнктури грошових ресурсів в України, банк збільшив позивачу відсоткову ставку з 14% на 21 %. Зазначає, що при цьому банк не повинен був укладати будь-які додаткові угоди, оскільки вказане врегульовано п.п.2.31. та 7.2 Договору. Крім цього, на момент збільшення відсоткової ставки не існувало будь-яких заборон. Пояснила, що надати суду копію повідомлення направленого на адресу ОСОБА_2 про збільшення відсоткової ставки не може. Пояснити чому додаткова угода не підписана ОСОБА_2 не може і не може надати доказів про те, що вказана угода направлялася на адресу останньої. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № МІ-156-07 зі сплатою відсотків в розмірі 14% річних.
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» змінено найменування юридичної особи. 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», який є правонаступником всіх прав та зобов’язань ЗАТ КБ «ПриватБанк».
Пунктом 2.3.1 Договору визначено, що банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів України. При цьому Банк, за 20 днів до набуття в силу зміненої процентної ставки, направляє Позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки, зі змістом Графіку погашення кредиту, процентів та винагороди, розрахований з врахуванням нової процентної ставки.
Посилання представника відповідача, що повідомлення про зміну процентної ставки на 21% річних направлялося на адресу ОСОБА_2 є безпідставним, оскільки представником не надано жодного доказу в підтвердження вказаних обставин, а відповідно до вимог ст. ст. 10,60 ЦПК України є його обов’язком.
Пункт 3.5 „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту" (надалі Правила), затверджених Постановою Національного банку України №168 від 10 травня 2007 року, банкам надано право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
Відповідно до ч.5 пункту 3.4 зазначених вище Правил, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках, а тому банк повинен навести(математичну залежність) між запропонованим розміром ставки до розміру ставки Національного Банку України, а також обґрунтувати збільшення процентної ставки. Як вбачається з матеріалів справи банк не повідомив ОСОБА_2 про збільшення відсоткової ставки та не навів математичної залежності між запропонованим розміром ставки та не обґрунтував її збільшення.
Окрім того, пропозиція банку щодо збільшення відсоткової ставки за кредитом рівнозначна переукладенню кредитної угоди, тому ПАТ КБ „ПриватБанк" зобов'язаний був разом із повідомленням надати позивачу розрахунки нової реальної вартості кредиту, згідно вимог зазначених Правил, а також додаткову угоду.
Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Процентна ставка за користування кредитом є істотною умовою кредитного договору та складає загальну ціну договору.
Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється (ст. 654 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
З огляду на наведене, банк не міг в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку, таким чином дії банку по підвищенню процентної ставки не відповідають вище зазначеному Закону та умовам укладеного договору.
Керуючись ст.ст. 1056-1, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Зобов’язати відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» відновити з 01 лютого 2009 року відсоткову ставку 14,0 відсотків річних на суму залишку по кредиту відповідно до умов укладеного кредитного договору № МІ-156-07 від 13 грудня 2007 року.
Зобов’язати відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» зробити перерахунок по кредитному договору № МІ-156-07 від 13 грудня 2007 року і зарахувати отриману відповідачем з 01 лютого 2009 року суму різниці по відсотках від одностороннього збільшення щомісячного платежу в рахунок сплати заборгованості позивача ОСОБА_2 за основною сумою кредиту.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 37 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового розгляду справи.
Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави 17 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Головуючий: