Справа 2-а-641/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
08 листопада 2010 року м. Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Гордійчука В.М.,
за участю секретаря Мельник Л.Я.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 д о інспектора дорожньо-патрульної служби Луцького ВДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Дубня Руслана Юрійовича про визнання дій відповідача неправомірними та скасування винесеної ним постанови в справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
01 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом в якому зазначає, що 23 жовтня 2010 року відповідач виніс постанову, якою визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КпАП України на наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.
Згідно даної постанови він 23 жовтня 2010 року керуючи автомобілем на регульованому перехресті поїхав ліворуч на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора, що дозволяє рух у даному напрямку, чим порушив п. 8.7.3б ПДР України.
Вважає дії відповідача щодо винесення названої постанови та притягнення до адміністративної відповідальності неправомірними, а постанову незаконною, оскільки вона постановлена з порушеннями норм процесуального та матеріального права.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що поворот ліворуч на нерегульованому перехресті здійснив під зелений сигнал світлофора та додаткової секції світлофора, які дозволяли рух у даному напрямку, перед цим зупинившись на перехресті перед суцільною лінією.
Також вказав, що відповідач за місцем свого знаходження не міг бачити місця зупинки його автомобіля, на підтвердження чого здійснив фотографування за допомогою мобільного телефону.
Наведені факти ствердив своїми поясненнями у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також зазначив, що протокол та постанова винесені всупереч ст. ст. 251-252 КпАП України, при накладенні стягнення не враховувались вимоги ст. 33 цього Кодексу.
Просить визнати дії відповідача щодо винесення названої постанови неправомірними та скасувати її, як незаконну.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що правопорушення не вчиняв. Просить позов задовольнити.
Відповідач на розгляд справи не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов до задоволення не підлягає.
Згідно ст. 293 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Як убачається з постанови відповідача в справі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 046810 від 23 жовтня 2010 року (а.с. 3) позивач цього дня о 19 год. 40 хв. керуючи автомобілем марки «Фіат» по вул. Ковельська в м. Луцьку, на нерегульованому перехресті вулиць Ковельська – Набережна поїхав ліворуч на вимкнений сигнал додаткової секції світлофора, що дозволяє рух у даному напрямку, чим порушив п.п. 8.7.3б Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КпАП України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Пояснення позивача, що він не вчиняв даного правопорушення спростовані його поясненнями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії АС1 № 097699 від 23 жовтня 2010 року, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова, де також вказаний свідок правопорушення.
Так, із даних пояснень вбачається, що він не згідний з протоколом, однак в чому саме, в якій його частині, не вказав, пояснень по суті правопорушення у ньому не дав.
В судовому засіданні доказів про невинуватість у вчиненому правопорушенні не подав.
Додані до матеріалів справи фотокопії, і, так звана, схема, не підтверджують невинуватості позивача у вчиненні правопорушення за ст. 122 ч. 2 КпАП України.
Беручи до уваги, що протокол про згадане адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення складені згідно вимог діючого законодавства – ст. 256, ст. 283 КпАП України, штраф накладений в межах санкції згаданої статті 122 ч. 2 КпАП України, підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. ст. 9-11, 158-163, 167 КАС України, ст. 293 ч. 1 п. 1 КпАП України, суд, -
п о с т а н о в и в :
У задоволення позову ОСОБА_1 д о інспектора дорожньо-патрульної служби Луцького ВДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Дубня Руслана Юрійовича про визнання дій відповідача неправомірними та скасування винесеної ним постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити за безпідставністю.
Постанову винесену інспектором дорожньо-патрульної служби Луцького ВДПС ДАІ УМВС України у Волинській області Дубнем Русланом Юрійовичем 23 жовтня 2010 року серії АС1 № 046810 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять) гривень залишити без змін.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий - підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Камінь-Каширського
районного суду В.М. Гордійчук