Справа № 1-65 / 2010 рік.

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              7 вересня  2010 року.

    Брусилівський районний суд Житомирської області

                в складі : головуючого  -  судді       Седун  Ф. В.

                 при секретарі                                    Довгаленко О. І.

                 з участю прокурора                          Немчанінової Г. В.  

               Розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів справу по обвинуваченню                        ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1., уродженки та жи-

                                               телькия АДРЕСА_1 , громадянки України , українки, освіта неповна

                                               середня , не одруженої , має одну малолітню дитину , не працюю-

                                                чої ,  раніше судимої  02. 03. .2010 року  Брусилівським районним

                                                судом  Житомирської області за  ч. 1 ст. 125 КК України до

                                                200 годин  громадських  робіт ,

в скоєнні злочину , передбаченого  ч.2 ст. 389  КК України  

                                                        В С Т А Н О В И В :

          0 2  березня  2010 року  Брусилівським районним судом Житомирської області  ОСОБА_1  було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання  у вигляді громадських робіт на строк 200 годин . 25.03.2010 року  кримінально-виконавчою інспекцією Брусилівського району Житомирської області  ОСОБА_1  було направлено до Соловіївської  сільської ради  Брусилівського району Житомирської області для відбування призначеного вироком суду  покарання у виді 200 годин громадських робіт , які у відповідності до розпорядження Соловіївської сільської ради  розпочалися з 24.03.2010 року.  В період з 24.03.2010 року по 19.07.2010 року ОСОБА_1  жодного разу не з”явилась до місця відбування покарання без поважних на те  причин  , крім  цього в квітні місяці 2010 року змінила місце свого проживання , не повідомивши про це кримінально-виконавчу  інспекцію в Брусилівському районі , тим самим умисно ухилилася від відбування покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.

           Органом попереднього слідства дії ОСОБА_1   кваліфіковані за ч. 2 ст.389 КК України.

            Підсудна ОСОБА_1  вину свою в судовому засіданні визнала повністю , показала  що дійсно була засуджена до 200 годин громадських робіт. ЇЇ викликали в кримінально-виконавчу інспекцію де роз”яснили наслідки ухилення від  відбування  покарання. Також вона повинна була ходити на відмітку в КВІ раз в місяць.  Громадські роботи вона повинна  була  відбувати в Соловіївській  сільській раді , вона ходила до голови сільської ради  ОСОБА_2   а він говорив їй щоб вона скошувала траву .  Не заперечує , що вона  ухилялася від виконання  покарання у виді громадських робіт , так як ходила заробляти гроші по найму у людей. В сільській раді була лише 2 рази 1.04.2010 року та 24.04.2010 року , приходила в зв”язку з тим , щоб взяти довідки . Про те , що вона змінила місце свого проживання  вона інспектора Кучеренко Н. В. не повідомляла. Стан здоров”я  у неї  нормальний , від громадських робіт ухилялася свідомо. В скоєному щиро розкаюється .

          Крім особистого визнання своєї вини, вина підсудної ОСОБА_1  в скоєному злочині повністю підтверджена зібраними по справі доказами :

          Показами свідка ОСОБА_3 , яка показала в судовому засіданні  що ОСОБА_1  перебуває на обліку в Брусилівській кримінально-виконавчій інспекції з 22.03.2010 року , як засуджена до покарання  до 200 годин громадських робіт. 1.04.2010 року вона була викликана в КВІ і їй роз”яснено порядок відбування громадських робіт та наслідки ухилення від відбуття покарання. Була направлена для відбуття покарання у виді громадських робіт на базі Соловіївської сільської ради. Відповідно до табелів поданих сільською радою ОСОБА_1 не відпрацювала жодної години громадських робіт , не повідомила в КВІ про зміну свого місця проживання. Вона неодноразово викликала ОСОБА_1 і попереджала її, роз”яснювала наслідки ухилення від відбування покарання  , але ОСОБА_1 пояснювала , що вона не відпрацьовує громадські роботи так як  працює у людей .

          Свідок  ОСОБА_2 показав в судовому засіданні , що ОСОБА_1 повинна  була  відпрацювати на базі Соловіївської  сільської ради 200 годин громадських робіт , але не  відпрацювала жодної години.  В квітні 2010 року  вона прийшла один раз в сільську раду , він роз”яснив їй яка буде робота , ОСОБА_1 пішла і більше не приходила , не бажала  відпрацьовувати громадські роботи , хоча робота в селі по благоустрою території  є завжди.

          Копія вироку Брусилівського районного суду від 2.03.2010 року підтверджує , що ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України  до 200 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили.

          Копія направлення КВІ в Брусилівському районі від 25.03.2010 року свідчить , що ОСОБА_1  була направлена до Соловіївської сільської ради для відбування призначеного вироком суду покарання у виді 200 годин громадських робіт. ( а. с. 7 )  

          Копія розпорядження  сільського голови  Соловіївської  сільської ради , довідка Соловіївської сільської ради , довідка –характеристика з місця проживання від 21.07.10 року , копії табелів виходу на роботу підтверджують , що ОСОБА_1 не відпрацювала жодної  години  громадських робіт з 24.03.2010 року  по 19.07.2010 року без поважних причин та що ОСОБА_1 майже чотири місяці не проживає в с. Соловіївка.

                          ( а.с. 8,  16-19 , 39 )

        Копія довідки про проведення профілактичної бесіди , копія підписки ,  попередження інспектора КВІ , копія листка реєстрації  свідчать що  ОСОБА_1  неодноразово роз”яснювався порядок та умови відбування покарання  у виді  громадських  робіт , що вона  не з”являвся без поважних причин на відмітку в КВІ  і  що  вона  неодноразово попереджалася про наслідки  ухилення від відбуття громадських робіт.

        Довідка Соловіївської сільської ради про склад сім”ї , копія свідоцтва про народження свідчать що ОСОБА_1 має малолітню дитину  ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

           Вивчивши обставини вчинення злочину суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_1  , які виразились у невиконанні нею встановленого обов”язку  щодо виконання суспільно-корисних  робіт ,  за ст. 389 ч. 2 КК України  як ухилення від відбування громадських робіт особою , засудженою до цього покарання  , так як покарання у виді 200 годин громадських робіт їй було визначено вироком суду,  від  відбування даного покарання  вона  ухилилася свідомо , шляхом бездіяльності ,  без будь-яких поважних причин.

         Як особа підсудна ОСОБА_1 по місцю проживання  характеризується негативно.

         Обставинами , які пом”якшують покарання підсудної  суд  рахує її щире каяття..

         Обставиною , що обтяжує покарання  підсудної , суд  рахує рецидив злочину.

          Суд рахує доведеною вину  підсудної ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину , передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України , але вважає , що вона згідно  ст. 7 ч. 6 КПК України  та на підставі ч. 1 ст. 74 КК України  підлягає звільненню від покарання , оскільки санкція ч. 2 ст. 389 КК України  , за якою  засуджується підсудна  , передбачає лише такі покарання  як арешт і обмеження волі , які з огляду на те що підсудна  має малолітню дитину віком 4 роки  та у відповідності зі ст. 60 ч. 3 та ст. 61 ч. 3 КК України не можуть бути застосовані до підсудної  , а також , з врахуванням  вищевикладеного , відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 “ Про практику застосування призначеного судами кримінального покарання  “ (із змінами та доповненнями , внесеними постановами Пленуму  Верховного Суду України  від 10.12.2004 р., 12.06. та 6.11. 2009 року ) суд не вправі застосувати до підсудної ст. 69 КК України – перейти до більш м”якого виду покарання.

            Вирок Брусилівського районного суду  від 2.03.2010 року про засудження ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 185 КК України  до 200 годин громадських робіт повинен виконуватись самостійно.

        Керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України суд , -

П Р И Г О В О Р И В :

               ОСОБА_1  визнати винною  в скоєнні злочину , передбаченого ч . 2 ст.389 КК України і згідно ч. 6 ст. 7 КПК України на підставі ч. 1 ст. 74 КК України  звільнити її від покарання .

               Міру запобіжного заходу  підписку про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку в законну силу .

              Вирок Брусилівського районного суду  від 2.03.2010 року про засудження ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 185 КК України  до 200 годин громадських робіт  виконувати  самостійно.

             На вирок може бути подана  апеляційна скарга в Житомирський апеляційний суд через Брусилівський районний суд протягом 15 діб з дня оголошення .

                                                          Суддя                          Ф.В. Седун.