КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-65/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Білокур В.І.  

Суддя-доповідач:  Бараненко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" листопада 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді –Бараненка І.І.,

суддів:                         Зайця В.С.,

                                         Ключковича В.Ю.

при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року в адміністративній справі №2-а-65/10 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС Прилуцького ВДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Соболевського Станіслава Григоровича, третя особа –ВДАІ з обслуговування м. Прилуки і Прилуцького району та АТІ (підпорядкованого ВДАІ) УМВС України в Чернігівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

У січні 2010 року  ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правил дорожнього руху України, просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення СВ № 069035 від 14 січня 2010 року.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував доведеністю факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі Позивач, вказуючи на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2010 року інспектором ДПС Прилуцького ВДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Соболевським С. Г. складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, яке виразилось у зупиненні транспортного засобу ближче 10м. від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місті виїзду.

Постановою СВ № 069035 від 14 січня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення вимог п. 15.9 «и»Правил Дорожнього Руху України, яке він допустив під час керування автомобілем НОМЕР_1 по   вул. Пирятинській в м. Прилуки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність винесення відповідачем постанови по справі про адміністративне правопорушення з таких підстав.

Пунктом 15.9 «и»Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001р., заборонена зупинка ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами  в  справі  про  адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність  адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для  правильного вирішення  справи.  Ці  дані, зокрема, встановлюються  протоколом про адміністративне правопорушення, що підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Судом першої інстанції правомірно взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення в якості належного і допустимого доказу у справі, що підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на необхідність здійснення вимушеної зупинки автомобіля у забороненому  місці через поламку автомобіля з тих підстав, що апелянтом не надано суду доказів технічної неісправності автомобіля. Крім того, апелянтом зазначено, що всупереч вимог Правил дорожнього руху, в автомобілі не була ввімкнута аварійна сигналізація, так само як і не був встановлений знак аварійної зупинки.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду –без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 лютого 2010 року в адміністративній справі №2-а-65/10 -  без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16 листопада 2010 року.

Головуючий                                 __________________           І.Бараненко

Судді:                                            __________________           В.Заяць

__________________           В.Ключкович

ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 16 ЛИСТОПАДА  2010 РОКУ