Справа № 2-1384-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Поливаній Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позо вом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування зняття з реєстрації, визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності і вселення , -
Встановив:
Позивач в березні 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування зняття з реєстрації, рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності і вселення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно ордеру № 39 від 1996 року, виданого ВО «Хімпром», позивачу була надана для проживання кімната в гуртожитку в будинку АДРЕСА_1 Він вселився і проживав, був зареєстрований з 06.03.1996 року в гуртожитку АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою ЖЕК № 27 ПП «Житловик -Люкс» від 26.11.2009 року за № 3142 та довідкою ВО «Хміпром» від 11.03.1996 року за № 16. Фактично кімната надана позивачу для проживання та на той час мала № 614.
Поруч з кімнатою позивача проживала ОСОБА_2 в кімнаті АДРЕСА_1 Позивач з ОСОБА_2 здійснили перепланування кімнат і об'єднали їх в одну квартиру. Для узаконення зазначених перебудов вони разом з ОСОБА_2 звернулися до ЖЕК № 27 ПП «Житловик-Люкс», де ОСОБА_2 написала заяву, зі змістом якої позивач не ознайомився і підписав її, повністю довіряючи відповідачці.
Позивач проживав в кімнаті даного гуртожитку весь час разом з ОСОБА_2, однак в 2009 року вона вигнала позивача, замінила вхідні замки в кімнаті, в зв'язку з чим він позбавлений можливості проживати в ній.
Позивач вважає, що ОСОБА_2 обманула його і дала йому підписати заяву на зняття з реєстрації місця проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 чим грубо порушила його права. Адже він ніколи не виявляв наміру на зняття з реєстрації місця проживання в будинку АДРЕСА_1 особисто з такою заявою він не звертався, талон зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання позивач не підписував, а тому вважає, що зняття його з реєстрації місця проживання в гуртожитку АДРЕСА_1 є незаконним і підлягає скасуванню.
В зв’язку з цим позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд винести рішення, яким визнати незаконним та скасувати зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Вінницької міської ради від 10 травня 2007 року за № 938 в частині приватизації квартири з доплатою за надлишки загальної площі АДРЕСА_1, що складається з 3 кімнат, загальною площею 62,1 кв. м, при нормі 52,0 кв. м, з відновною вартістю 11 грн. 17 коп. (одинадцять гривень 17 копійок), з наданням житлових чеків на суму 1 грн. 81 коп. (одна гривня 81 коп.), яка згідно з розрахунком передана ОСОБА_2, яка зареєстрована а проживає в цій квартирі з 2007 року, склад сім'ї 2 особи, в тому числі донька; визнати незаконним та скасувати свідоцтва про право власності на житло від 10 травня 2007 року, видане виконком Вінницької міської ради, згідно якого посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині кожній; вселити позивача ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1
Позивач та його представник в судовому засіданні повністю підтримали позов та просили суд його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник виконкому Вінницької міської ради заперечив щодо задоволення позову, пояснивши суду, що рішення про приватизацію виносилось на підставі наявних документів та у відповідності до чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник заперечили щодо задоволення позову та просили суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивач добровільно написав заяву про зняття його з реєстрації, взагалі ніколи не був зареєстрований в квартирі № 112, а тому немає ніяких правових підстав для задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_3 надала суду заяву, відповідно до якої просила справу розглядати у її відсутність, заперечила проти задоволення позову.
ВГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області в ході розгляду справи по суті представника до суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, в зв’язку з чим суд розглянув справу у його відсутність.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ордеру № 39, виданого ВО «Хімпром», позивачу була надана для проживання кімната в гуртожитку в будинку АДРЕСА_1 Він вселився і проживав, був зареєстрований з 06.03.1996 року в гуртожитку АДРЕСА_1 що підтверджується довідкою ЖЕК № 27 ПП «Житловик -Люкс» від 26.11.2009 року за № 3142 та довідкою ВО «Хімпром» від 11.03.1996 року за № 16. Фактично кімната надана позивачу для проживання на той час мала № 614.
При цьому як в ордері № 39, так і в ордері № 4 від 13 лютого 1996 року відсутня належна та достовірна інформація щодо кімнати, яка була виділена позивачу для проживання.
28 березня 2007 року позивача за його заявою (а.с. 51) було знято з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до талона зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання (а.с. 55) позивач вибув за адресою: АДРЕСА_2
Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 8 Закону України приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку). Передача квартир (будинків), кімнат у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
При прийнятті рішення судом також враховувався той факт, що позивач своєю заявою виявив бажання знятися з реєстрації, а намагання спростувати даний факт поясненнями позивача, що він в той час перебував в стані алкогольного сп’яніння, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Рішення виконавчого Вінницької міської ради за № 938 від 10 травня 2007 року в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 приймалось на підставі документів, наданих ОСОБА_2 та підстав для його скасування з наданих позивачем доказів не вбачається.
Суд вважає, що у позивача не виникло жодних прав щодо квартири № 112, а тому в задоволенні позову слід відмовити як безпідставному та необґрунтованому.
Суд вважає, що в зв’язку з відмовою в задоволенні позову з позивача слід стягнути на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 1000 гривень з урахуванням участі адвоката та суті спору, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про приватизацію», суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВГІРФО Замостянського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області про визнання незаконним та скасування зняття з реєстрації, визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету та свідоцтва про право власності і вселення відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення .
Суддя