ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" листопада 2010 р.                                                          Справа №  12/5/20/437-Н

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Майора Г.І.

                                                                                    Філіпової Т.Л.

при секретарі                                                             Щепанській Т.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача:  Молчанюк О.О., довіреність №15 від 01.06.2009р.,

від відповідача:  Кедрун Л.С., довіреність від 04.11.2010р.,

від третіх осіб:

- Ізяславського районного споживчого товариства: Василишин П.В., довіреність

№136 від 14.07.2010р.,

- Ізяславського міського споживчого товариства: не з'явився,  

- ОСОБА_1: не з'явився,  

- виконком Радошівської сільської ради: не з'явився,  

В порядку ст.30 ГПК України у судовому засіданні приймала участь Ізяславська

міжрайонна  державна податкова  інспекція:  Баляндр В.А., довіреність №5906

від 25.10.2010р.,  

розглянувши апеляційну скаргу Хмельницької обласної спілки споживчих товариств (облспоживспілка)

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "12" травня 2010 р.  у справі № 12/5/20/437-Н (суддя Шпак В.О.)

за позовом  Хмельницької обласної спілки споживчих товариств, м. Хмельницький  

до  Радошівської сільської ради, с. Радошівка Ізяславського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

- Ізяславського районного споживчого товариства, м. Ізяслав

- Ізяславського міського споживчого товариства, м. Ізяслав

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

-  Виконкому Радошівської сільської ради, с. Радошівка Ізяславського району

про  визнання недійсним рішення виконкому Радошівської сільської ради №11 від 30.03.2005р. "Про визнання права власності на не житлові об’єкти” в частині визнання права власності за відповідачем на будівлю магазину в с. Радошівка, вул. Леніна, 1, Ізяславського району та видачі свідоцтва про право власності щодо вказаного об’єкту нерухомості

про визнання права власності за позивачем на будівлю магазину в с. Радошівка, вул. Леніна, 1, Ізяславського району,

 ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року позивач звернувся з позовом, в якому просив суд визнати недійсним рішення виконкому Радошівської сільської ради №11 від 30.03.2005 року "Про визнання права власності на не житлові об'єкти“ в частині визнання права власності за відповідачем на будівлю магазину в селі Радошівка по вул. Леніна, 1 та видачі свідоцтва про право власності щодо вказаного об'єкту нерухомості та визнати право власності за позивачем на будівлю магазину в селі Радошівка Ізяславського району по вул. Леніна, 1.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішення виконкому не містить посилань на законодавство України, в рішенні не наведено ніяких правових підстав, на яких воно б ґрунтувалось.

В обґрунтування вимог посилався на ст. 24, ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування “, ст. ст. 321, 328, 335 Цивільного кодексу України.

Зазначив також, що дана будівля досить тривалий час використовувалась у господарській діяльності (як заклад торгівлі) і утримувалась підприємствами споживчої кооперації Ізяславського району. Використання зазначеного об'єкту споживчою кооперацією підтверджується також рішеннями IV та V сесій Радошівської сільської ради XXII скликання від 04.04.1996 року про надання в постійне користування земельної ділянки. Крім того, Ізяславське районне споживче товариство, яке фактично являється володільцем вищезгаданого об'єкту та використовує його за функціональним призначенням, зверталось з приводу неправомірних дій відповідача в прокуратуру Ізяславського району. Зазначає також, що прийняте відповідачем рішення порушує майнові права Хмельницької облспоживспілки, оскільки вказаний об'єкт купувався за кошти позивача в колгоспі їм. Леніна. За магазин було сплачено облспоживспілкою 50 100крб., що підтверджується рахунком-фактурою №154 від 28.11.1968 року, розпорядженням правління облспоживспілки №146 від 30.01.1969 року, зведеним платіжним дорученням № 37 від 31.01.1969 року, актом приймання в експлуатацію від 27.11.1968 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав у відзиві на позов зазначив, що посилання позивача на те, що порушено його майнові права не обґрунтовано нормами матеріального права та не надано інших письмових доказів по справі, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог. Посилання позивача на рахунок-фактуру № 154 від 28.1 1.1968 року, розпорядження правління облспоживспілки №146 від 30.01.1969 року та платіжне доручення № 37 від 31.01.1969 року не є беззаперечним доказом по справі.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.09.2008р. в задоволенні позову відмовлено (т.1, а.с.64-65).     

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. при апеляційному перегляді справи за скаргою Хмельницької обласної спілки споживчих товариств  рішення місцевого господарського суду залишено без змін  (т.1, а.с.110-112).

Вищий господарський суд України постановою від 03.06.2009р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 18.09.2008р. скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1, а.с.172-175).

При цьому в постанові від 03.06.2009р. зазначається, що суди першої та апеляційної інстанції не встановили наявність передбачених законом підстав набуття права власності на спірну будівлю територіальною громадою с. Радошівка, не з'ясували повноваження виконавчого комітету  Радошівської сільської ради приймання рішення про визнання права власності на майно, розташоване на території с. Радошівка  згідно з положеннями п.51 ст.26, п.п.1,2 п.9 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 327-329,334,335 Цивільного кодексу України. У порушення вимог статей 43, 84,105 ГПК України попередні судові інстанції залишили поза увагою обставини будівництва, розпорядження і використання спірної будівлі без зазначення підстав відхилення доводів позивача та наданих ним доказів. Крім цього, виконавчий комітет Радошівської сільської ради як особа, рішення якої оскаржено, до участі у справі взагалі не залучена.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.07.2009р. справу №20/437-Н прийнято до провадження, змінено її порядковий номер на №5/20/437-Н та призначено до розгляду (т.2, а.с.4).

Ухвалою зазначеного господарського суду від 23.12.2009р. на підставі п.5 ст.81 ГПК України позовну заяву Хмельницької обласної спілки споживчих товариств залишено без розгляду (т.2, а.с.116).     

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача Житомирський апеляційний господарський суд  постановою від 18.02.2010р. ухвалу господарського суду від 23.12.2009р. у справі №5/20/437-Н скасував, справу передав на розгляд до господарського суду Хмельницької області (т.2, а.с.137-139).

Ухвалою  господарського суду Хмельницької області від 04.03.2010р. справу прийнято до провадження, змінено її порядковий номер на №12/5/20/437-Н та призначено справу до розгляду (т.2, а.с.141).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.05.2010р. в задоволенні позову відмовлено (т.2, а.с.174-176).

Обґрунтовуючи своє  рішення місцевий господарський суд посилається на те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про належність нежитлової будівлі, що розташована в с. Радошівка Ізяславського району по вул. Леніна, 1 позивачу - Хмельницькій обласній спілці споживчих товариств. Оскільки позивачем не було доведено, що ним у передбаченому чинним законодавством порядку набуте право  власності на спірне майно, він не може звертатися з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету, так як вказаним рішенням не порушуються його права як власника майна.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 12.05.2010р. у даній справі Хмельницька обласна спілка споживчих товариств  подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (т.3, а.с.2-3).

Мотивуючи апеляційну скаргу посилається, зокрема, на те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалась правомірність дій відповідача при прийнятті виконкомом сільської ради  спірного рішення №11 від 30.03.2005р:

- при розгляді справи та ухваленні рішення суд не врахував, що факт придбання позивачем спірного майна відбувся більше 40 років тому назад, а тому деякі документи могли не зберегтися;

- судом першої інстанції невірно сприйняті, оцінені та відображені в рішенні фактичні обставини справи, у тому числі акт від 27.11.1968р. державної приймальної комісії, яким прийнято в експлуатацію спірну будівлю, факт оплати позивачем колгоспу ім. Леніна вартості будівництва магазину в с. Радошівка в сумі 50 100крб. Подібні будівництва магазинів в селах в той час провадилися за договорами підряду, але не завжди правильно оформлялися після їх закінчення ;

- зведене платіжне доручення від 31.01.1969р. №37 підтверджує перерахування позивачем вартості побудованого об'єкта в сумі 50 100крб.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Радошівська сільська рада з доводами апеляційної скарги не погодилась, вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької області прийнято без порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки надані позивачем докази не є беззаперечними, позивачем не надано суду договору купівлі-продажу, акту прийому-передачі будівлі №1 по вул. Леніна, в с. Радошівка. Просить залишити рішення господарського суду від 12.05.2010р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (т.3, а.с.15-16).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Ізяславське районне споживче товариство та Ізяславське міське споживче товариство у письмових відзивах на апеляційну скаргу, вказали, що вимоги позивача підтримують (т.3, а.с.17-18,31-32), просили оскаржуване рішення господарського суду скасувати та задовольнити позовні вимоги.

В процесі апеляційного перегляду справи Житомирський апеляційний господарський суд ухвалою від 15.07.2010р. залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виконком Радошівської сільської ради, який приймав спірне рішення (не є юридичною особою, а отже відповідно до ст.ст. 1,21 ГПК України не може бути стороною (відповідачем) у справі), а також відповідно до ст.38 ГПК України (в редакції, яка діяла на той час) запросив у Комунального підприємства "Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації" для огляду інвентаризаційну справу на будівлю торгового центру по вул. Леніна, 1 в с. Радошівка, а у Ізяславської міжрайонної державної податкової інспекції, яка подавала як зацікавлена особа, касаційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 18.09.2008р. у даній справі, пояснення щодо знаходження спірної будівлі у податковій заставі.

У письмову поясненні Ізяславська МДПІ зазначила, що спірне майно перебувало на балансі міського торгово-роздрібного підприємства (МТРП), визнання права власності на це майно за Радошівською сільською радою є безпідставним і не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.   

В судовому засіданні 04.11.2010р. представники позивача та 3-ї особи  Ізяславського районного споживчого товариства апеляційну скаргу підтримали, просили оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просив в задоволенні скарги відмовити, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

В порядку ст. 30 ГПК України представник  Ізяславської міжрайонної  державної податкової  інспекції Баляндр В.А. пояснив, що спірна будівля використовувалась у господарській діяльності (як заклад торгівлі) і утримувалась підприємствами споживчої кооперації Ізяславського району, вважає визнання права власності на цю будівлю за Радошівською сільською радою безпідставним.

Представники третіх осіб Ізяславського міського споживчого товариства, виконкому  Радошівської сільської ради та Стельмащук М.В. в судове засідання 04.11.2010р. не з'явились. Враховуючи, що  про час, дату, час та місце судового засідання зазначені особи  повідомлені належним чином, колегія суддів, ухвалила розглядати справу  без участі їхніх представників, проти чого присутні в судовому засіданні представники учасників судового процесу не заперечили.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Рішенням виконкому Радошівської сільської ради №11 від 30 березня 2005 року "Про визнання права власності на нежитлові об'єкти“ визнано, зокрема, право власності на будівлі магазинів в селі Радошівка по вул. Леніна, 1 за Радошівською сільською радою та дозволено КП "Ізяславське РБТІ" оформити свідоцтво на право власності на нежитлові об'єкти, у тому числі будівлю магазину в  с. Радошівка, вулиця Леніна, 1 (т.1, а.с.10).

З протоколу від 30.03.2005р. засідання виконавчого комітету вбачається, що таке рішення було прийняте у зв'язку з тим, що згідно повідомлення КП "Ізяславське РБТІ" на будівлю магазину не було зареєстроване право власності (т.1, а.с.11-13). На підставі зазначеного рішення виконкомом Радошівської сільської ради було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю магазину в с. Радошівка по вул. Леніна, буд. 1  Радошівській сільській раді. Це свідоцтво зареєстроване КП "Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації" 06.04.2007р., номер запису 592 в книзі 3.

Рішенням сесії Радошівської сільської ради №2 від 09.04.2009р. надано дозвіл на реалізацію будівлі торгівельного центру в с. Радошівка по вул. Леніна, 1 на конкурсних засадах (т.2, а.с.74).

18.05.2009 року між Радошівською сільською радою (продавець) та  Стельмащуком Миколою Володимировичем, від імені якого за довіреністю діяв  Паламарчук Р.А., укладено договір купівлі-продажу зазначеної будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Ізяславського районного нотаріального округу (т.2, а.с.78). Право власності за Стельмащуком М.В. на будівлю магазину, на підставі зазначеного договору зареєстрованою КП "Ізяславське РБТІ" 18.05.2009р., номер запису 592 в книзі 3.   

З матеріалів справи вбачається, що 27 листопада 1968 року державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію закінчену будівництвом двоповерхову будівлю в с. Радошівка Ізяславського району Хмельницької області  (т.1, а.с.19-25).

В акті зазначено, що державна приймальна комісія призначена розпорядженням правління Облспоживспілки, до приймання в експлуатацію закінчений будівництвом будинок пред'явлений колгоспом ім. Леніна, с. Радошівка Ізяславського району, проектно-кошторисна документація затверджена правлінням колгоспу, а виготовлена проектно-кошторисною групою облспоживспілки.

Колгоспом ім. Леніна, с. Радошівка був виставлений рахунок-фактура №154 від 28.11.1968р. Хмельницькій  облспоживспілці та Ізяславській  райспоживспілці згідно акту приймання від 27.11.1968р. за побудований магазин на суму 50 100крб. (т.1, а.с.16).

Розпорядженням правління Хмельницької облспоживспілки від 30.01.1969р. дозволено Ізяславській  райспоживспілці придбати у колгоспу ім. Леніна, с. Радошівка двохповерхову будівлю магазину в с. Радошівка Ізяславського району. Фінансовому відділу облспоживспілки сплатити колгоспу ім. Леніна в с. Радошівка вартість магазину, побудованого в с. Радошівка, згідно рахунку №154 від 28 листопада 1968р. та акту приймання від 27 листопада 1968 року в сумі 50 100крб. (т.1, а.с.17).

Згідно зведеного платіжного доручення №37 від 31.01.1969р. Хмельницькою облспоживспілкою перераховано колгоспу ім. Леніна, с. Радошівка Ізяславського району 50 100крб. за  будівлю магазину згідно рахунку №154 від 28 листопада 1968 року (т.1, а.с.18), тобто оплату здійснив саме позивач, а не Ізяславська  райспоживспілка, хоча їй і надавався дозвіл на придбання магазину.

Відповідно до статті 44 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той час, угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу (усні угоди, що виконуються під час їх укладення), повинні укладатись у письмовій формі.

Статтею 45 ЦК УРСР було встановлено, що недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Такі наслідки передбачені ч.2 ст. 45 ЦК УРСР у разі недодержання форми зовнішньоторговельних угод і порядку їх підписання.

В інших випадках недодержання простої письмової форма, що вимагається законом (ст.44 ЦК УРСР) позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків (ст. 46 ЦК УРСР).

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що в даному випадку між колгоспом ім. Леніна та  Хмельницькою облспоживспілкою була укладена угода про придбання приміщення магазину по вул. Леніна,1 в с. Радошівка, оскільки Хмельницькою облспоживспілкою  були перераховані колгоспу кошти в сумі 50 100крб. згідно виставленого колгоспом рахунку.

Підстави для визнання такої угоди недійсною, виходячи з чинного на той час законодавства (1969 рік), відсутні.

При цьому колегія суддів вважає необхідним враховувати фактор часу, оскільки після побудови спірної будівлі пройшло понад 40 років і деякі документи могли не зберегтися.

Згідно ст.128 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

З матеріалів справи вбачається, що спірна будівля з моменту прийняття її 27.11.1968р. державною комісією в експлуатацію постійно знаходилась у володінні та користуванні відповідних споживчих товариств.

Так у відповідності до Акту приймання в експлуатацію будівлі державною комісією від 27.11.1968р. завершена будівництвом будівля в с. Радошівка передана Михайлівському сільському споживчому товариству Ізяславського району.

Рішенням Радошівської сільської ради №4 від 04.04.1996 року "Про передачу земель в постійне користування" Ізяславському міському районному товариству передано в постійне користування 0,22га земель, на яких розміщені магазини, в тому числі і торговий центр в с. Радошівка (т.1, а.с.105).

12.04.1996р. міському споживчому товариству видано Державний акт на право постійного користування земельної ділянки, у тому числі під торговим центром у с. Радошівка  Ізяславського району (т.3, а.с.73).

Рішенням зборів уповноважених Ізяславського міського споживчого товариства, оформленого протоколом від 16.07.1998р., ліквідоване Міське споживче товариство та створено  Ізяславське районне споживче товариство (т.3, а.с.64-65).

На виконання цього рішення по Акту приймання-передачі основних засобів спірну будівлю було передано новоствореному Ізяславському районному споживчому товариству (т.3,а.с.66).

В подальшому, 21.08.1999р. було створено міське торгово-роздрібне підприємство Ізяславського районного споживчого товариства, якому на баланс було передано ряд торговельних об'єктів, у тому числі і торговельний центр в с. Радошівка по вул. Леніна, 1 (т.3, а.с.67). Наказом №2 від 02.09.1999р. цьому об'єкту було присвоєно назву "Магазин №8" (т.3, а.с.62) (на звороті).

Використання кооперативними підприємствами та організаціями Ізяславського району в своїй діяльності магазину №8 в с. Радошівка визнавалась і не заперечувалась Радошівською сільською радою, про що свідчить і той факт, що виконком Радошівської сільської ради своїм рішенням №37 від 30.07.2004р. надав дозвіл міському торгово-роздрібному підприємству Ізяславського районного споживчого товариства (МТРП) на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами в будинку №1 по вулиці Леніна села Радошівка (т.3, а.с.69).

Слід зазначити, що на протязі всього часу використання цього об'єкту торгівлі Ізяславське районне споживче товариство сплачувало земельний податок (т.3, а.с.70-72), приймало та передавало цей об'єкт з балансу на баланс, однак не стало його власником, про що свідчить і рішення господарського суду Хмельницької області від 03.08.2007р. у справі №8/3276 за позовом Ізяславського районного споживчого товариства Хмельницької облспоживспілки до Радошівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно - приміщення  торгового центру в с. Радошівка, яким в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що перебування приміщення на балансі позивача не підтверджує і не являється свідченням права власності. Зазначене рішення залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.11.2007р. (т.1, а.с.51-53).

Таким чином, вищенаведені факти підтверджують, що право власності на будівлю  торговельного центру в с. Радошівка по вул. Леніна, 1 належить позивачу - Хмельницькій облспоживспілці, яким підтверджено факт сплати коштів в сумі 50 100крб. колгоспу ім. Леніна 31.01.1969 року (т.1, а. с. 18).

Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Щодо оспорюваного позивачем рішення виконкому Радошівської сільської ради №11 від 30.03.2005р. в частині визнання права власності на будівлю магазину в селі Радошівка по вул. Леніна, 1 за Радошівською сільською радою та дозвіл КП "Ізяславське РБТІ" оформити на цю будівлю свідоцтво на право власності, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.  

Частиною 9 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські, районні в містах  ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

З протоколу засідання виконавчого комітету Радошівської сільської ради  вбачається, що оскаржуване рішення про визнання права власності на будівлю магазину в с. Радошівка вул. Леніна, 1 за Радошівською сільською радою ґрунтується на тому, що згідно відповіді КП "Ізяславське РБТІ" право власності на зазначену будівлю магазину не зареєстроване, а на запит, надісланий на адресу райспоживспілки, відповіді не отримано (т.1, а.с.11-13).

На ухвали Житомирського апеляційного господарського суду, в яких суд, зокрема, просив Радошівську сільську раду та 3-ю особу - виконком сільської ради надати письмове пояснення щодо підстав визнання права власності на спірну будівлю магазину за Радошівською сільською радою такі пояснення не надані, представник сільської ради в судовому засіданні пояснив, що в  Ізяславському РБТІ право власності на це нерухоме майно не було зареєстроване.

Статтею 327 ЦК України встановлено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Враховуючи, що на магазин по вул. Леніна, 1 в с. Радошівка право власності станом на 30.03.2005р. зареєстроване не було, що підтверджено при огляді судом апеляційної інстанції інвентаризаційної справи надісланої з  КП "Ізяславське РБТІ", Радошівській сільській раді необхідно було провести дії, визначені статтею 335 ЦК України, з метою набуття права власності на безхазяйну річ, у даному випадку будівлю магазину (якщо сільська рада дійсно вважала її безхазяйною).

З матеріалів справи та пояснень представників учасників судового процесу випливає, що такі дії не вчинялися. Доказів наявності інших підстав набуття Радошівською сільською радою права власності на магазин по вул. Леніна, 1 в с. Радошівка  судам першої та апеляційної інстанцій не надано.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення виконкому  Радошівської сільської ради №11 від 30.03.2005р. в частині визнання права власності на вищевказане приміщення магазину за Радошівською сільською радою прийняте без достатніх підстав та з порушенням права власника Хмельницької обласної спілки споживчих товариств на це приміщення.

Згідно ч.1 ст.393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З врахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що позов Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств пред'явлений обґрунтовано і підлягає задоволенню, у зв'язку з чим оскаржуване рішення господарського суду Хмельницької  області від 12 травня 2010 року у даній справі  слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хмельницької обласної спілки споживчих товариств   задовольнити.

2.  Рішення господарського суду Хмельницької  області від 12 травня 2010 року у справі №12/5/20/437-Н скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення виконкому Радошівської сільської ради №11 від 30.03.2005р. "Про визнання права власності на нежитлові об’єкти” в частині визнання права власності за Радошівською сільською радою на будівлю магазину в с. Радошівка, вул. Леніна, 1, Ізяславського району та видачі свідоцтва про право власності щодо вказаного об’єкту нерухомості.

Визнати право власності за Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств на будівлю магазину в с. Радошівка, вул. Леніна, 1, Ізяславського району.

Стягнути з Радошівської сільської ради на користь Хмельницької обласної спілки споживчих товариств - 85,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Радошівської сільської ради на користь Хмельницької обласної спілки споживчих товариств - 781,87грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити  господарському суду Хмельницької  області.

4. Справу №12/5/20/437-Н повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий - суддя:                                                              Горшкова Н.Ф.

 судді::

                                                                                           Майор Г.І.  

                                                                                           Філіпова Т.Л.  

 Віддруковано 9 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу ,

4 - третій особі Ізяславському районному споживчому товариству ,

5 - третій особі Ізяславському міському споживчому товариству ,

6 - третій особі Стельмащуку М.В. ,  

7 - третій особі виконкому Радошівської сільської ради ,

8 -  Ізяславській МДПІ  (30300, м. Ізяслав, Хмельницької обл., вул. Незалежності,43),

9 - наряд