АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3755 / 2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Мусієнко Н.М.
Суддя-доповідач: Приймак В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Приймака В.М.,
суддів: Бабак А.М.,
Гончара О. С.,
при секретарі: Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Левіт – Комплекс» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Левіт – Комплекс» (далі ПП «Левіт – Комплекс»), Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі ЗАТ «СГ «ТАС»), третя особа: ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що спричинена внаслідок дорожньо – транспортної пригоди,
ВСТАНОВИЛА :
В серпні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП «Левіт-Комплекс» та ЗАТ «СГ «ТАС» з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що спричинені внаслідок ДТІІ.
В позові зазначав про те, що 13.11.2006р. в районі зупинки пр. Металургів в напрямку на Правий берег, відбулася ДТП за участю автомобілю ВАЗ – 2107, реєстраційний № НОМЕР_1, що належить відповідачу під керуванням водія ОСОБА_4, що знаходився у трудових відносинах з відповідачем.
В результаті даної ДТП йому були завдані тілесні ушкодження, він потрапив до лікарні та проходив інтенсивний курс лікування, знаходився 4 місяці на лікарняному листі та до теперішнього часу стан його здоров'я значно не відновився.
З 13.11.2006р. по 28.11.2006р. він знаходився на стаціонарному лікуванні, з них - 2 дні в реанімації, переніс тяжку операцію.
Розслідуванням даної ДТП проводилось Ленінським РВ ЗДУ УМВС України в Запорізькій області. Тричі приймалася постанова про відмову у порушенні кримінальної справи за даним фактом, та тричі Прокуратурою Ленінського району м. Запоріжжя постанова скасовувалась з зазначенням зауважень, щодо ходу розслідування та необхідністю проведення ряду процесуальних дій.
На теперішній час прийнята постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 20.05.2008р.
Однак, згідно з висновком авто - технічної експертизи, зробити висновок про винність водія автомобілю є не можливим у зв'язку з відсутністю необхідних первинних даних, які не встановлені на стадії дізнання та слідства. Про необхідність проведення таких слідчих дій, зазначалося у рішеннях прокуратури про скасування постанов про відмову у порушенні кримінальної справи. Однак до теперішнього часу такі дії не проведені та не встановлені необхідні фактичні дані.
Оскільки шкода, що завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, та у відповідності до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки, несе повну матеріальну відповідальність за спричинену матеріальну шкоду незалежно від наявності вини.
Відповідач ПП «Левіт-Комплекс», як юридична особа, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Факт знаходження водія ОСОБА_4 в трудових відносинах з відповідачем в момент спричинення шкоди ніким не оспорюється.
Крім того, 07.02.2007р. була проведена судово-медична експертиза з встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, за висновками якої, тілесні ушкодження кваліфіковані як тяжкі за ознакою небезпеки для життя.
07.03.2007р. за висновком МСЕК йому була встановлена 2 група інвалідності та встановлені значні обмеження в умовах праці.
Згідно виписного епікризу, він отримував широке лікування, приймав велику кількість медикаментів та препаратів. Окрім того, йому постійно необхідно було робити рентгенівські знімки, обстеження, перев'язки, приходити на обов'язковий прийом до лікаря. Також у зв'язку з отриманою травмою він був направлений на судово - медичну експертизу для встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, проходження якої є платним.
Оскільки фізично він не міг вільно пересуватися, використовував при ходьбі милиці, то використовував таксі або автомобілі своїх знайомих, та сплачував їх витрати на пальне.
До теперішнього часу він знаходиться під наглядом лікаря — травматолога, приймає лікування.
17.03.2008р. на підставі ухвали суду, Запорізьким обласним бюро судово-медичної експертизи зроблено висновок експерта № 8/к., яким встановлено відсоток втрати працездатності, а також встановлена необхідність в санаторно - курортному лікуванні.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд стягнути з відповідача на свою користь: матеріальну шкоду в сумі 3984, 96 грн.; 18000 грн. на відшкодування моральної шкоди; втрачений заробіток у зв’язку зі стійкою втратою професійної працездатності у сумі 13457, 50 грн.; щомісячно, починаючи з 01.03.2008 року, по 1093,75 грн. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПП «Левіт — Комплекс» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду - 3984грн.96коп., моральну шкоду - 8000грн., витрати на ІТЗ - 30грн.
Стягнуто з ПП «Левіт — Комплекс» на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток у зв’язку з стійкою втратою професійної працездатності за період з дня встановлення стійкої втрати працездатності по 31.03.2009р. 13457,50грн. та щомісячно починаючи з 01.04.2009р. по 05.02.2010р. по 1093,75грн. із зобов'язанням ПП «левіт - Комплекс» самостійно проводити перерахунок щомісячного розміру суми відшкодування у зв’язку з збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до чинного законодавства.
Стягнуто з ПП «Левіт — Комплекс» на користь держави держмито в сумі 363,90грн.
В решті позовних вимог — відмовлено.
ПП «Левіт – Комплекс» звернулось до суду із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2009 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційну суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення позову, оскільки судом не встановлена вина ОСОБА_4 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.
З такими доводами погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відмова у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 свідчить про відсутність вини заподіювача шкоди, але не звільняє власника джерела підвищеної небезпеки від цивільної відповідальності у відповідності до вимог ст. 1187 ЦК України. Отже, заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки завжди є неправомірною дією. Діюче законодавство передбачає лише дві підстави звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки – непереборна сила та умисел потерпілого. Жодної з цих підстав під час розгляду справи не встановлено.
Відповідно до висновків судово – медичної експертизи тілесні ушкодження , які були встановленні у позивача, знаходяться у причинному зв’язку з подією ДТП.
Не ґрунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги стосовно відсутності підстав для відшкодування на користь позивача моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції законно та обґрунтовано дійшов висновку щодо необхідності відшкодування моральної шкоди, задовольнивши позов в цій частині частково з урахуванням принципу розумності та справедливості.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права спростовуються матеріалами справи.
Оскільки рішення суду відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Левіт – Комплекс» відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :