Справа 2а-473/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2010 року Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого – судді С.М. Дєдова,

                при секретарі Н.М. Отрошко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

Встановив:

21.09.2010 року до суду заявлено цей позов.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю і пояснив, що інспектором ДПС роти ДПС м.Вінниці Шевчуком Ю.Д. винесено постанову серії АВ № 255397 від 13.09.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: порушення п.15.9 ПДР України,- зупинку 13.09.2010 року о 15 10  год. автомобіля «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 на пішохідному переході; зазначену постанову вважає протиправною, оскільки 13.09.2010 року о 15 10  год. в с. Радянське на автодорозі сполученням Стрий-Кіровоград-Знам’янка він, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 здійснив вимушену зупинку неподалік від пішохідного переходу через різке погіршення стану здоров’я під час руху, дорожня розмітка «1.14.1,1.14.2» була відсутня, дорожній знак був розвернутий, що не дозволяло визначити місце пішохідного переходу заздалегідь, а працівник міліції до уваги його усні та письмові в протоколі пояснення до уваги не взяв, копію оскаржуваної постанови у визначеному законом порядку йому не вручив; просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати, провадження в справі закрити в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, клопотань про перенесення розгляду справи не заявив, заперечення проти позову до суду не подав, що є підставою для розгляду справи у його відсутності на підставі наявних в ній доказів.

З’ясувавши позицію позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд визнає, що позов підлягає повному задоволенню з таких міркувань.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.2 ст.71 цього ж Кодексу, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доведено, що 13.09.2010 року о 15 10  год. в с. Радянське на автодорозі сполученням Стрий-Кіровоград-Знам’янка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 здійснив вимушену зупинку неподалік від пішохідного переходу через різке погіршення стану здоров’я під час руху, дорожня розмітка «1.14.1,1.14.2» була відсутня, дорожній знак був розвернутий, що не дозволяло визначити місце пішохідного переходу заздалегідь, а працівник міліції виніс оскаржувану постанову, без урахування пояснень ОСОБА_1 та обставин, що виключають адміністративну відповідальність.

Такі правовідносини регулюються ст. ст. 17, 18 КУпАП, за якими не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, тобто не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена КУпАП вчинена для усунення небезпеки в установленому порядку управління, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною ніж відведена шкода.

Оскільки, 13.09.2010 року о 15 10  год. в с. Радянське на автодорозі сполученням Стрий-Кіровоград-Знам’янка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 здійснив вимушену зупинку неподалік від пішохідного переходу через різке погіршення стану здоров’я під час руху, тобто діяв в стані крайньої необхідності з метою усунення небезпеки дорожнього руху, відповідач суду жодного доказу правомірності свого рішення не надав, то оскаржувана постанова є протиправною і підлягає скасуванню, а справа – закриттю.

Висновки суду, крім пояснень позивача, підтверджуються ще й таким:

- свідченнями ОСОБА_3, з яких видно, що 13.09.2010 року о 15 10  год. в с. Радянське на автодорозі сполученням Стрий-Кіровоград-Знам’янка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 здійснив вимушену зупинку неподалік від пішохідного переходу через різке погіршення стану здоров’я під час руху, дорожня розмітка «1.14.1,1.14.2» була відсутня, дорожній знак був розвернутий, що не дозволяло визначити місце пішохідного переходу заздалегідь;

- протоколом правопорушення серії АВ1 №093710 від 13.09.2010 р. та фотоматеріалами, з яких видно що 13.09.2010 року о 15 10  год. в с. Радянське на автодорозі сполученням Стрий-Кіровоград-Знам’янка ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» НОМЕР_1 та здійснюючи вимушену зупинку неподалік від пішохідного переходу, пішохідного переходу не бачив оскільки, дорожній знак був розвернутий (а.с.7,11-13);

- постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 255397 від 13.09.2010 року, з якої вбачається, що на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 260 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за порушення ним правил зупинки, без урахування обставин, які виключають адміністративну відповідальність (а.с.6).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 111, 112, 121, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, –

Постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії АВ № 255397 від 13.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя