Справа № 22ц-14263/2010 Головуючий в 1 інстанції: Лизенко І.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
16 листопада 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів- Заіка В.В., Гаврилюка В.К.
при секретарі – Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про захист права користування спільним сумісним майном,
встановила:
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначаючи, що з 1990 року по 2007 рік вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Під час шлюбу разом з ОСОБА_2 при приватизації набули право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1. До лютого 2009 року спільно користувалися зазначеною квартирою, у цій квартирі вона зареєстрована по цей час. У лютому 2009 року ОСОБА_2 без її згоди незаконно вселив у квартиру ОСОБА_4, змінив замки на вхідних дверях та категорично відмовився надавати позивачці вільний доступ у квартиру. Вважає, що незаконним вселенням та проживанням ОСОБА_4 у квартирі, а також позбавленням можливості користуватися цією квартирою, порушуються її (позивачки) житлові права.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2010 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково. Суд зобов’язав ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання ключей від усіх замків вхідних дверей квартири.
У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по справі, яким вімовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі..
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, Лисичанський міський суд Луганської області, ухвалюючи 13 жовтня 2010 року зазначене рішення, зробив правильний висновок про наявність у позивачки права користування спірною квартирою, оскільки, зокрема, вона зареєстрована у спірній квартирі АДРЕСА_1 з 21.05.1993 року по цей час (а.с.7 – звор.).
Із матеріалів справи убачається, що будь-яких позовів від ОСОБА_2 до суду щодо позбавлення ОСОБА_3 права користування зазначеною квартирою не надходило.
Факт заміни замків на вхідних дверях квартири і відсутність у позивачки ключей від них ОСОБА_2 не заперечує.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про захист права користування спільним сумісним майном відхилити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: