У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1358/10 Головуючий 1 інстанції: Гайдук В.Г.
Категорія: 5 Доповідач: Фарятьєв С.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – Фарятьєва С.О.
суддів – Іванової І.П., Оробцової Р.І.
при секретарі – Міщенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до приватизаційного органу в особі ВП „Шахта „Лутугинська”, 3-ті особи Лутугинське бюро технічної інвентарізації і ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право власності на житло частково недійсним та визнання права власності на 1/3 частини квартири,-
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив визнати свідоцтво про право власності на житло від 02.06.1994 року, видане відділом з приватизації шахти „Лутугинська” на квартиру АДРЕСА_1 частково недійсним та визнати за ним право власності на 1/3 частину цієї квартири, посилаючись на те, що на час приватизації цього житла в ньому були зареєстровані та проживали він та його батьки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 і заява до органу приватизації була подана від імені всіх мешканців квартири, однак в свідоцтві про право власності на житло його власником помилково було вказане лише його батька ОСОБА_4, крім того, ОСОБА_1, яка є його рідною сестрою, заперечує проти його права на 1/3 частини квартири.
Рішенням Лутугинського районного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким рішення суду ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в зв’язку з пропуском строку на звернення до суду та за необгрунтованістю позовних вимог, оскільки вважає що при прийнятті рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача і 3-ої особи ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.
В силу ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушимим.
Згідно зі ст.11.ч.1. ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10.ч.3. ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно з вимогами ст.303.ч.1. ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 2 червня 1994 року було приватизовано квартиру, розташовану АДРЕСА_1. Власником всієї квартири у свідоцтві про право власності на житло було зазначено ОСОБА_4, тобто батька позивача та 3-ої особи ОСОБА_1
На час приватизації зазначеної квартири в ній, крім ОСОБА_4, як наймача цього жилого приміщення, були зареєстровані і проживали його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_2, які всі разом звертались з цього приводу з відповідною письмовою заявою до органу приватизації, яким на той час був відділ приватизації шахти „Лутугинська”.
Положеннями ст.15 Закону України „Про власність”, який діяв на момент приватизації квартири, було передбачено, що наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського фонду та члени його сім’ї мали право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.
Однак видаючи ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на вказане житло орган приватизації помилково зазначив в ньому як віласника тільки наймача цього житла, тобто ОСОБА_4, чим порушив права позивача як власника частини приміщення, про що він дізнався лише у квітні 2007 року, коли почав оформлювати у встановленому порядку право власності на спадщину після смерті батька.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, враховуючи при цьому доводи 3-ої особи по справі ОСОБА_1 відносно пропуску позивачем трирічного строку для звернення ним до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до ст.308.ч.1. ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК Украіни.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та не дають колегії суддів підстав для висновку про порушення судом першої інстанції вимог закону, яке привело або могло привести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1.,ч.1.ст.307,ст.ст.308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Лутугинського районного суду Луганської області від 2 серпня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів після її проголошення.
Головуючий:
Судді: