Справа № 2-1993-2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпропетровської області у складі:

                               головуючого судді – Стребіж Н.М.

                               при секретарі – Трусовій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 “Про розірвання шлюбу”, суд –

в с т а н о в и в:

    З 09 серпня 1997 року ОСОБА_1   і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі,  мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 “Про розірвання шлюбу”.

     У обґрунтування свого позову позивачка посилається на те, що спільне життя з відповідачем  не склалося у зв’язку з відсутністю порозуміння між подружжям, несумісністю характерів, різних поглядів  на життя. Відносини яки склалися між подружжям привели до того, що подружжя припинили шлюбні відносини і не мають наміру поновлювати їх.

У судове засідання ОСОБА_1   - позивачка по справі не явилася, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Відповідно  заяви, яка надійшла до суду, ОСОБА_1  підтримує свої позовні вимоги та просить  суд розглянути справу за її відсутністю.

     ОСОБА_2  - відповідач по справі, у судове засідання  не явився, хоча про день час та місце слухання справи повідомлений відповідно до діючого законодавства. Відповідно  заяви, яка надійшла до суду, ОСОБА_2  позовні вимоги  ОСОБА_1 визнав та також  просить  суд розглянути справу за його відсутністю.

   Суд, вивчивши матеріали справи, дослідив письмові докази, які надані суду, вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав:

     З 09 серпня 1997 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі,  мають неповнолітнього сина  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

     Останній час  подружжя ОСОБА_3 – сторони по справі не підтримують шлюбні відносини.      

    Причиною тому – відсутність порозуміння  між подружжям під час спільного проживання. Відносини яки склалися між подружжям привели до того, що подружжя ОСОБА_3  втратили один до одного почуття кохання та поваги.

 Із змісту позовної заяви, та заяви сторін, наданих до суду,   вбачається, що відносини які склалися між подружжям,  свідчать про неможливість поновлення шлюбних відносин між ними та збереження їх сім’ї.

    Враховуючи вище наведене, суд вважає, що подальше спільне життя ОСОБА_1   і ОСОБА_2 та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі, які не мають наміру поновлювати шлюбні відносини, а тому суд вважає необхідним розірвати шлюб між  ОСОБА_1   і ОСОБА_2.

     Згідно свідоцтва про реєстрації шлюбу, копія якого є в матеріалах справи, при реєстрації шлюбу між сторонами по справі, за згодою дружини було змінено її дошлюбне прізвище ОСОБА_1   на ОСОБА_2

    Відповідно заяви  ОСОБА_1, яка надійшла до суду, після розірвання шлюбу остання бажає залиши її прізвище ОСОБА_1.

    Керуючись ст.ст.4,5,6,10,11,60,208,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 110,112 Сімейного кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1   і ОСОБА_2, зареєстрований 09.08.1997 року  Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної Ради м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області,  актовий запис № 505.

          Рішення може бути оскаржене позивачем  в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції на протязі десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя       Н.М. Стребіж