Справа № 2-а-100/10
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Семко Г.В.
при секретарі Клімочко С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Томашполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержанта міліції Шевчука Олександра Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –
ВСТАНОВИВ:
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов обґрунтував таким.
26 червня 2010 року щодо ОСОБА_1, відповідачем у справі складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП та винесено постанову про накладення адміністративного в розмірі 260 грн.
Згідно вищезазначеної постанови 26 червня 2010 року о 18.45 годині у м. Вінниці по вулиці Барське шосе позивач ОСОБА_1 керував автобусом «БОГДАН», державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив зупинку для висадки пасажирів в другому ряді чим порушив п. 15.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» (далі ПДР).
Позивач ОСОБА_1 вважає постанову неправомірною, так як працює водієм автобуса «БОГДАН», що належить ТОВ «Фаетон-люкс» м. Вінниці. Зазначене підприємство обслуговує маршрут Барське шосе – Залізничний вокзал, що у м. Вінниці. 26 червня 2010 року біля 18.45 години позивач ОСОБА_1 керував автобусом «БОГДАН», державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався за маршрутом Залізничний вокзал – Барське шосе в напрямку останнього. По прибутті позивачу необхідно здійснити висадку пасажирів біля Західного автобусного вокзалу, що у м. Вінниці. Можливості зупинитись безпосередньо біля правого краю проїзної частини у ОСОБА_1 не було, так як весь правий ряд був зайнятий припаркованими транспортними засобами. Однак, так як ОСОБА_1 працює водієм автобуса, що обслуговує зазначений маршрут, відповідно вважає про його можливість зупинятись у будь-якому місці згідно ПДР. Тому здійснив зупинку згідно розділу 15 ПДР та почав рухатись далі до кінцевої зупинки.
При висадці пасажирів ОСОБА_1 зазначає, що максимально на скільки в тій дорожній ситуації було можливо наблизився до правого краю проїзної частини це зробив, зупинився та здійснив висадку пасажирів. При таких діях ОСОБА_1 будь-кому перешкод не було здійснено, так як між його автобусом та крайньою лівою смугою була відстань більше шести метрів. Після висадки пасажирів був зупинений відповідачем, який притягнув позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП та порушення п. 15.4 ПДР.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.
Відповідач інспектор роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержант міліції Шевчук Олександр Петрович в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки не повідомив, письмових заперечень суду не надав.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та прийняти постанову на підставі наявних у cправі доказів.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 26 червня 2010 року о 18.40 годині у м. Вінниці на вулиці Барське шосе відповідачем у справі було винесено постанову про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП та порушення п. 15.4 ПДР, а саме за те, що ОСОБА_1 керував автобусом «БОГДАН», державний номерний знак НОМЕР_1 в режимі маршрутного таксі та порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку та висадку пасажирів в другому ряді.
Зі змісту ч. 1 ст. 122 КпАП убачається відповідальність за порушення правил зупинки.
Дана правова норма, а саме ч. 1 ст. 122 КпАП, як і більшість правових норм, що містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення є бланкетною, тобто такою, що зазначає відповідне правило неповно, посилаючись на інші норми або акти.
При кваліфікації відповідачем діяння позивача ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП такою відсилочною нормою зазначено п. 15.4 ПДР. Згідно цієї норми транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди. Відповідно до зазначеної норми вбачається, що вона регулює правила стоянки, а не зупинки, як відповідачем зазначено у описовій частині постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача ОСОБА_1, так як саме правила зупинки останнім було порушено.
Згідно загальних положень ПДР, а саме п. 1.10 зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Згідно п. 15.9 ПДР зупинка забороняється: на залізничних переїздах; на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють; у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився; у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно викладеного убачається висновок про відсутність у діянні позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП.
Крім зазначеного відповідачем при винесенні щодо ОСОБА_1 процесуальних документів у справі про адміністративне правопорушення порушено такі норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 33, згідно якої передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Ст. 280, якою передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з»ясувати чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 не містить інформації про пом’якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини чи взагалі їх відсутність, не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан. Згідно цього неможливо визначити як відповідач, який оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визначив розмір адміністративного стягнення накладеного на ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення.
Відповідно суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення відносно позивача ОСОБА_1, що винесена відповідачем, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України є протиправною та такою, що винесена не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а справа про адміністративне правопорушення відносно нього, згідно п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 122, 251, 252, 268, 278-280, 285, 287, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статями 3, 17,18, 69, 71, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержанта міліції Шевчука Олександра Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати дії інспектора роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержанта міліції Шевчука Олександра Петровича щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 неправомірними.
Постанову серії АВ № 134941, видану 16 червня 2010 року інспектором роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержантом міліції Шевчуком Олександром Петровичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. за порушення п. 15.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: /підпис/
З оригіналом вірно
Оригінал постанови знаходиться в Томашпільському районному суді
Постанова набрала чинності 27 липня 2010 року
Голова суду О.А. Маліновський
Інспектору роти ДПС м. Вінниці УДАІ
ГУМВС України у Вінницькій області,
сержанту міліції
Шевчуку Олександру Петровичу
21100, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28
Томашпільський районний суд Вінницької області направляє копію постанови у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, сержанта міліції Шевчука Олександра Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Додаток: постанова на двох аркушах.
Голова суду О.А. Маліновський
Старший секретар З.Г. Заведія