Судове рішення #11975171

Справа №2А-3048/2010 р.

 П О С Т А Н О В А

                                                     І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                  12 листопада 2010 року

Гірницький районний суд м.Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                     Кішкіної І.В.    

при секретарі                                              Боднар О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Макіївці справу за адміністративним позовом         ОСОБА_1 до

                       Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки

                       про визнання неправомірним дій щодо не нарахування доплати до пенсії,                        

                       зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну

                       соціальну допомогу дітям війни,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки про визнання неправомірним дій щодо не нарахування доплати до пенсії, зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи дітей війни, тому що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно із ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу у 2010 році нараховував та виплачував, але не в повному обсязі. Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування доплати до пенсії, зобов’язати відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.04.2010 р. по день розгляду справи відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та пояснила, що вона знаходиться на обліку у відповідача, який з 01.01.2006 р. повинен їй як дитині війни виплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач у такому розмірі їй допомогу не виплачував, тому вона просить визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати нарахувати та виплатити їй за період з 01.04.2010 р. по день розгляду справи вказану допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Представник відповідача у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка в матеріалах справи (арк.с. 13).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менш 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4,  що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість  пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” (3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” ( 2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету.

З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.  

На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Стосовно позовних вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни  за період з 01 квітня 2010 року по день розгляду справи, тобто 12 листопада 2010 року, то суд вважає за необхідне задовольнити вказану частину позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 року, чинний до теперішнього часу) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказані норми передбачають встановлення  в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році та за минулий період 2010 року не скасовували та не змінювали. Отже, нарахування та виплата у 2009 році та за минулий період 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік” від 20 жовтня 2009 року, прожитковий мінімум на одну особу, що втратила працездатність, в перерахунку на місяць становить: з 01 січня 2010 року – 695 гривень, з 01  квітня 2010 року - 706 гривні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку  спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану  з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.    

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, аналізуючи всі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та задоволення її адміністративного позову.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, Закону України «Про соціальний статус дітей війни», Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», та керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 71, 88, 102, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки про визнання неправомірним дій щодо не нарахування доплати до пенсії, зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 квітня 2010 року по 12 листопада 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 квітня 2010 року по 12 листопада 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

      Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

                                                                             

                                                         Суддя    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація