копія                                                                                                                 справа №2-160-07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 29 березня 2007 року       Любашівський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Вужиловського О.В.

при секретарі Гітальчук Т.А. з участю представника позивача Остапишеної Л.С.

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 975 грн. та 1700 грн. відповідно, зустрічними позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в сумі 500 грн. та 2000 грн. відповідно, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 грн. та 2000 грн. відповідно,

ВСТАНОВИВ:

До Любашівського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної неправомірними діями відповідачів. В своїй позовній заяві він вказує, що 17 листопада 2006 року біля 18 години він на своєму автомобілі ЗАЗ привіз в АДРЕСА_1 ОСОБА_6 до її родичів ОСОБА_2. Під'їхавши до воріт ОСОБА_2 він зупинив автомобіль, а ОСОБА_6, виходячи сказала, що вона зараз повернеться. В зв'язку з цим він не глушив двигун і світло фар не виключав, а вийшов з автомобіля, щоб виключити обігрівач. В цей час із сусіднього будинку вийшов ОСОБА_3 і почав на нього кричати, виражатись нецензурною лайкою, вимагаючи щоб він забрав автомобіль від воріт. Він намагався пояснити, що привіз їх родичку ОСОБА_6, але ОСОБА_3 його не слухав, а навпаки намагався його вдарити. Він сів в автомобіль. В цей час із сусіднього двору вийшов ОСОБА_2 і дерев'яною палицею вдарив в лобове скло. Він почав рухатись заднім ходом автомобіля, так як вулиця була вузька для розвороту. Не знаючи місцевості, він скоїв наїзд на огорожу і в цей час ОСОБА_2 знову почав наносити удари палицею по лобовому та задньому склу. Він від'їхав вперед і заднім ходом виїхав з провулку. Його наздогнала ОСОБА_6 і він поїхав до свого знайомого, звідки і подзвонив до міліції. Неправомірними діями ОСОБА_2 завдав пошкодження його автомобілю, а саме розбив лобове та заднє скло, дзеркало ліве та заднього виду, правий поворот, пошкодив заднє ліве крило, задній бампер. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням роботи становить 97 5 грн. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завдали йому моральної шкоди, так як його ображали, висловлювались на його адресу нецензурною лайкою, яку він оцінює в 17 00 грн. Тому, просив стягнути з ОСОБА_2 975 грн. матеріальної шкоди, а з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку 17 00 грн. моральної шкоди та 381 грн. судових витрат.

В судовому засіданні ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та пред'явив до нього позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, ОСОБА_3 пояснив, що дійсно 17 листопада 2006 року у вечірній час він знаходився в себе вдома. Він почув, що до його воріт під'їхав автомобіль. Через деякий час автомобіль почав сильно сигналити, що йому заважало. Він вийшов на вулицю і побачив, що біля його воріт стоїть автомобіль ЗАЗ. З автомобіля вийшов ОСОБА_1 ОСОБА_3 попросив його припинити сигналити та від'їхати від його воріт. Однак, останній відмовлявся від'їхати, а говорив, що він священник і буде стояти де йому завгодно. В цей час між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 сів в машину і різко поїхав назад, а потім знову вперед. В цей час вийшов ОСОБА_2 і запитав, що коїться. ОСОБА_1 знову поїхав заднім ходом автомобіля назад, вдаривши заднім лівим крилом ОСОБА_2 та паркан. Після цього він різко поїхав вперед зі світлом фар. Далі, він ще декілька разів рухався взад-вперед і після цього виїхав на вулицю. З будинку вийшла ОСОБА_6, яку він привозив і побігла за ним. Своїми діями ОСОБА_1 пошкодив йому паркан - завдав збитків на суму 500 грн., а також завдав моральної шкоди, яка виразилась в тому, що ОСОБА_1 його ображав, пошкодив його майно, пошкодив здоров'я його сину, він нервувався. Моральну шкоду він оцінює в 2000 грн. Тому, просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 500 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та 121 грн. судових витрат по справі.

ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пред'явив позов до ОСОБА_3 про відшкодування завданої йому моральної шкоди, пояснивши, що 17 листопада 2006 року він знаходився в себе дома. У вечірній час він почув на вулиці шум. Він вибіг на двір і бачив, що автомобіль ЗАЗ їздив по провулку взад вперед. В провулку був його батько. Він стояв біля паркану, а автомобіль, рухаючись заднім ходом, скоїв на нього наїзд після чого вдарив паркан. Він нічим не наносив удари по автомобілю. Далі, автомобіль заднім ходом виїхав з провулку. З будинку його батька вийшла ОСОБА_6 і побігла за автомобілем. В зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1, який керував автомобілем ЗАЗ, йому завдано тілесних ушкоджень, моральних страждань, тому просив стягнути з ОСОБА_1 2500 грн. моральної шкоди та 121 грн. судових витрат.

ОСОБА_4 пред'явила позов до ОСОБА_1 про стягнення з нього 2000 грн. моральної шкоди та 121 грн. судових витрат. В судовому засіданні вона пояснила, що 17 листопада 2006 року приблизно о 18 годині 4 0 хвилин вона почула на вулиці звуки сирени. її чоловік вийшов на вулицю, а через деякий час на вулицю вийшла і вона. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що в сторону її чоловіка, який стояв біля паркану, рухався автомобіль. Автомобіль вдарив чоловіка та паркан. Після цього автомобіль почав рухатись в її напрямку. Вона була вагітна і щоб уникнути наїзду впала від чого втратила свідомість. Більше вона нічого не пам'ятає, а на слідуючий день її відвезли до лікарні. Вона перенесла нервове потрясіння, переживала за майбутню дитину, тому просила стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 грн. та 121 грн. судових витрат.

Вислухавши сторони, допитавши- свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позови сторін не обґрунтовані і не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він являється рідним братом ОСОБА_3 та депутатом районної Ради. Він як депутат районної Ради 18 листопада 2006 року був біля дому ОСОБА_3 і бачив, що дійсно його паркан пошкоджено, на ньому була краска від автомобіля.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 17 листопада 2006 року у вечірній час до неї додому приїхала її племінниця ОСОБА_6 Вона зайшла до неї в будинок і говорила, що сильно поспішає. Поговоривши з нею хвилин 10, ОСОБА_6 почала виходити і на веранді будинку вони почули крик на вулиці. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що її син, ОСОБА_2 шкутильгав, його дружина кричала, а з провулку на дорогу виїжджала машина. Що сталося вона не знає. Вона бачила, що був пошкоджений паркан, а також на землі були деталі автомобіля: дзеркало та частина бампера.

з

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він возив ОСОБА_1 на своєму автомобілі в с.Плоске Балтського району та с.Вільшанку Саранського району на службу, так як його автомобіль був пошкоджений. За це він заплатив йому 100 грн.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що дійсно 17 листопада 2006 року ОСОБА_1 на її прохання відвіз її до будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1. Коли вони під'їхали до будинку ОСОБА_2, то вона сказала ОСОБА_1 щоб він не виключав двигун, так як вона не надовго. Своїх дітей віком по 4 роки вона залишила в автомобілі, а сама зайшла в будинок. Через деякий час вона почула, що автомобіль сигналить і вирішила йти. Вийшовши з ОСОБА_7 на веранду вони почули крик на вулиці. На вулиці вона побачила ОСОБА_2, який був збуджений, автомобіль виїжджав з провулку на дорогу. У ОСОБА_2 в руках нічого не було. Вона наздогнала автомобіль. У автомобіля були розбиті стікла. Вони поїхали до знайомого ОСОБА_1 і подзвонили в міліцію. Що було дальше вона не знає. Через деякий час, вона передала ОСОБА_1у лобове скло до його автомобіля, так як вважала, що з її вини в автомобілі було розбите скло, що підтверджується розпискою.

З матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1214 Любашівського РВ УМВС України в Одеській області видно, що дійсно 17 листопада 2006 року до Любашівського РВ УМВС України в Одеській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2, про те, що невідомий чоловік на автомобілі ЗАЗ збив бетонний паркан його домоволодіння, а також заява ОСОБА_1, про те, що невідомив чоловік пошкодив переднє та заднє скло в його автомобілі ЗАЗ. З протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту видно, що в автомобілі ЗАЗ державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 є слідуючі ушкодження: розбиті лобове та заднє скло, відломане ліве зеркало заднього виду, внутрішнє зеркало заднього виду, пошкоджено ліве заднє крило, задній бампер, кришка капоту. Схема ДТП складена неохайно, ніким не підписана, тому не може бути прийнята судом до уваги. Відповідно до наданих ОСОБА_1 В. накладних вартість запасних частин становить: правий поворот - 15 грн., заднє ліве крило - 150 грн., задній бампер - 80 грн., кришка заднього капоту - 80 грн., зеркало внутрішнього заднього виду - 35 грн., скло лобове - 150 грн., стікло заднє - 100 грн., ліве зеркало - 15 грн., всього 625 грн. (а.с. 6-7). Згідно пояснень Мойсеевої, її розписки, вона передала ОСОБА_1 лобове скло. Таким, чином матеріальні збитки, заподіяні ОСОБА_1 становлять 4 75 грн. Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 він сам ремонтував автомобіль. Тому у суда не має підстав для стягнення 350 грн., як він вказує за ремонтні роботи.

З протоколів медичного огляду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видно, що вони були тверезі, у ОСОБА_2 є ссадини.

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27 листопада 2006 року встановлено, що дійсно 17 листопада 2006 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку виникла сварка. В результаті сварки ОСОБА_1 наїхав на огорожу будинку, завдавши збитки в сумі 500 грн., а ОСОБА_2 у відповідь розбив йому скло в автомобілі.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно своїми неправомірними діями сторони завдали шкоди майну, яке їм належить. Розмір шкоди, завданої майну ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є практично однаковим, тому суд вважає, що обидві сторони винні в заподіянні шкоди вказаному майну і не знаходить підстав для стягнення матеріальної шкоди на чиюсь користь. Ступінь вини сторін в пошкодженні майна є однаковою. Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

4

Згідно  ст.ст.  10,  60 ЦПК України кожна  сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи неправомірність дій сторін, суд вважає, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 не довели об'єктивних фактів які вказують на спричинення їм моральної шкоди, тому в задоволенні їх позовів про стягнення моральної шкоди належить відмовити.

В стягненні судових витрат також належить відмовити, так як їх позовні заяви залишені без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1190, 1193 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № б від 27 березня 1992 року ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 7 від 08.07.94р., N 11 від 30.09.94 p., N 15 від 25.05.98р., № 9 від 24 жовтня 2003 р) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", постановою пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами та доповненнями внесеними постановою пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди», суд, -

ВИРІШИВ:

1.    В задоволенні позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування

судових витрат в сумі 381 грн., матеріальної та моральної шкоди в сумі

975 грн. та 1700 грн. відповідно,  ОСОБА_3 до

ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат в усі 121

грн., матеріальної та моральної шкоди в сумі 500 грн. та 2000 грн.

відповідно, ОСОБА_2, ОСОБА_4 до

ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат в сумі

121 грн. кожному, моральної шкоди в сумі 2500 грн. та 2000 грн.

відповідно - відмовити повністю.

2.     Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду

шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Любашівського

районного суду Одеської області протягом десяти днів з моменту

проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

Копія  вірна.  Оригінал  рішення  знаходиться  в  архіві  Любашівського районного суду Одеської області в цивільній справі,

Суддя: