Справа № 2-о-392/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2010 року м. Свердловськ
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді Логвіної Л.С.
при секретарі с/з. Альмашової Т.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду з заявою, в обґрунтування якої зазначає, що з 25.02.1955 року вона постійно проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилися четверо дітей.
З 15.06.1954 року чоловік був прийнятий на роботу на шахту № 25 треста "Свердловвугілля", де працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею за різними спеціальностями. Був звільнений з роботи 23.03.1989 року у зв'язку з переходом на пенсію за віком на пільгових умовах.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 54 років чоловік помер. 10 листопада 1992 року заявниці виповнилось 55 років, але вона з приводу призначення пенсії в разі втрати годувальника до органу по призначанню пенсії цього виду не зверталась, вважала, що не має такого права. оскільки їй була при значена пенсія за віком при повному стажі. Дізналась про це від знайомих людей тільки тепер.
Заявниця вважає, що вона має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника. Відповідно до ч. І ст.37 Закону України " Про пенсійне забезпечення " право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно з ч.2 цієї статті батьки і чоловік /дружина/ померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію в разі втрати годувальника, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Частиною четвертою пункту 8 Порядку подання та оформлення документів для призначення /перерахунку/ пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення „затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, та Пенсійного Фонду України" від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з батьків або з подружжя померлого пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ними джерела засобів до існування цей факт установлюється в судовому порядку.
Тобто, підставою для призначення пенсії в разі втрати годувальника батькам і подружжю померлого, які втратили джерела засобів до існування вже після його смерті, є рішення суду, оскільки визнання факту такої втрати є компетенцією суду.
У зв'язку з приведеним вище заявниця звертається до суду із заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування після смерті чоловіка.
Заявниця вважає, що вона у зв'язку зі смертю чоловіка втратила джерело засобів до існування, оскільки чоловік працював на підземних роботах і його заробітна плата була значно більшою за її. Крім того, він отримував відшкодування у зв'язку з профзахворюванням. Якби на даний час він був живий, його пенсія як шахтаря і страхові виплати були б для неї основним і постійним джерелом засобу до існування.
Заявниця працювала на некваліфікованих роботах, в основному прибиральницею тому у неї була невелика заробітна плата. Це підтверджується тим, що їй призначена і невелика пенсія, яка на даний час становить усього 706 грн.75 коп., що набагато менше мінімальної заробітної плати.
Крім того, у судовому порядку необхідно встановити факт родинних відносин між нею та померлим чоловіком тобто що вони з ним подружжя, оскільки в документах по батькові на російській мові він записаний по різному.
Так, в свідоцтві про народження по батькові він записаний як Евтихиевич ", в свідоцтві про шлюб - "Евтухович ", в свідоцтві про смерть і в трудовій книжці - " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".
Цей факт підтверджується доданими, до заяви документами, в яких прізвище, ім'я, рік народження, місце народження збігаються. Цей факт підтвердять свідки.
В зв’язку з викладеним заявниця просить суд встановити факт, що вказаний у свідоцтві про смерть НОМЕР_1, виданому 06.02.1992 року виконкомом Шахтарської селищної ради міста Свердловська Луганської області, заповненому на російській мові, "ОСОБА_3”, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є її чоловіком та встановити факт, що вона у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 втратила джерело засобу до існування.
У судовому засіданні заявниця підтвердила обставини висловлені в заяві, підтримала заяву, наполягала на її задоволенні.
Представник заінтересованої особи – УПФУ міста Свердловська у Луганській області – ОСОБА_4, просила постановити рішення на розсуд суду, на підставі вимог діючого законодавства.
Допитаний в судовому засіданні якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що заявниця ОСОБА_2 його рідна мати, яка самостійно без доходу померлого батька ОСОБА_3, не змогла б утримувати родину, так як основним джерелом до існування їхньої родини був доход її чоловіка ОСОБА_3, яке вона втратила в зв’язку з його смертю. Батько ОСОБА_3 працював в шахті на підземних роботах та отримував високу заробітну платню, значно більшу, ніж мати, тому саме його доходи були основним джерелом до існування їхньої родини. Він як син не може забезпечити мати, так як не працює, є пенсіонером.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснила. що заявниця її рідна мати, заробітна плата якої завжди була менша ніж заробітна плата їх померлого батька ОСОБА_3 , тому на даний час мати втратила основне джерело засобів до існування у зв’язку зі смертю батька. Вона дуже допомогти матері не може, так як в неї заробітна плата невелика.
Вислухавши заявницю, представника заінтересованої особи УПФУ міста Свердловська, свідків, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та додані докази, суд вважає, що заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно зі ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058 – 1У батьки, чоловік або дружина померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Заявниця відноситься до вказаної категорії осіб.
Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, НОМЕР_2 від 11.07.1956 року /а.с.5/ по батькові останнього значиться російською мовою „ІНФОРМАЦІЯ_2”.
Згідно свідоцтва про одруження заявниці ОСОБА_2. НОМЕР_3 від 19.06.1956 року /а.с.6/ 25.02.1955 року остання уклала шлюб з ОСОБА_3, /по батькові останнього вказано на російській мові „Евтухович”/.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3, НОМЕР_4 /а.с.7/ останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та його по батькові у вказаному свідоцтві значиться російською мовою „ІНФОРМАЦІЯ_3”.
Згідно трудової книжки на ім’я чоловіка заявниці ОСОБА_3 /а.с.8-10/ він з 15.06.1954 року був прийнятий на роботу на шахту № 25 треста "Свердловвугілля", де працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею за різними спеціальностями. Був звільнений з роботи 23.03.1989 року у зв'язку з переходом на пенсію, по батькові останнього значиться російською мовою „ІНФОРМАЦІЯ_3”.
Згідно трудової книжки заявниці ОСОБА_2 /а.с.11-13/ остання працювала на некваліфікованих роботах, в основному прибиральницею.
Згідно довідки УПФУ в місті Свердловську Луганської області від 12.04.2010 року /а.с.19/ заявниця ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УПФУ в місті Свердловську і отримує пенсію за віком при повному стажі в розмірі 706,75 грн.
Згідно довідки УПФУ в місті Свердловську про доходи чоловіка заявниці ОСОБА_3 від 12.05.2010 року /а.с.23/ він перебував на обліку як отримувач пенсії за віком з 07.09.1986 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, та розмір його пенсії складав: у 1989 році 160,00 крб., у 1990 році – 160,00 крб., у 1991 році – 210 крб., та за період з січня 1991року по травень 1991 року всього отримано 1050,00 крб.
Згідно довідок про заробіток для обчислення пенсії №167 та №168 від 18.05.2010 року /а.с.24-25/ на ім’я заявниці ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3, заробіток останнього значно перевищує заробіток заявниці.
В зв’язку з чим суд приходить до висновку, що основним джерелом до існування заявниці ОСОБА_2 був її чоловік ОСОБА_3 Євтіхієвич, яке вона втратила з його смертю, що підтверджується свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про шлюб, трудовими книжками, довідками ПФУ міста Свердловська у Луганській області, та іншими матеріалами справи.
В зв’язку з викладеним, суд вважає що заяву слід задовольнити, та встановити факт родинних відносин та факт втрати джерела засобів до існування.
На підставі ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 256 ЦПК України, керуючись ст.ст. 259, 10,11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_2 Костянтинінви задовольнити.
Встановити факт, що вказаний у свідоцтві про смерть НОМЕР_1, виданому 06.02.1992 року виконкомом Шахтарської селищної ради міста Свердловська Луганської області, заповненому на російській мові, "ОСОБА_3”, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження «ОСОБА_3», у свідоцтві про шлюб «ОСОБА_3» і в трудовій книжці «ОСОБА_3» - одна і таж особа і є чоловіком ОСОБА_2.
Встановити факт, що ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 втратила джерело засобів до існування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.