Справа № 2-о-348
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області у складі:
одноособово судді: Логвіної Л.С.,
при секретарі судового засідання: Альмашової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю чоловіка, заінтересована особа – Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду із заявою, в обґрунтування якої зазначає, що зі ОСОБА_2 вона постійно проживала однією сім’єю у зареєстрованому шлюбі з 31 грудня 1975 року. Дітей від цього шлюбу у них не було. Трудову діяльність він розпочав ще неповнолітнім учнем електрика в Довжанському будівельному управлінні треста «Свердловвугілля». Потім на протязі багатьох років він працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах з повним робочим днем під землею. Останнє місце роботи – шахта ім. 60-річчя СРСР /нині Відокремлений Підрозділ «Шахта «Довжанська-Капітальна» Державного підприємства «Свердловантрацит»/ за спеціальністю машиніст підземних установок. Чоловік працював до самої смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 46 років. На день смерті чоловіка вона за віком була працездатна. 24 грудня 1992 року вона досягла 55-річного віку і їй була призначена пенсія за віком при повному стажі. З приводу призначення їй пенсії у зв’язку з втратою годувальника вона до цього часу до УПФУ в м. Свердловську Луганської області не зверталась, звернулась тільки тепер і їй запропонували у судовому порядку встановити вказаний факт. Вона вважає, що має право на призначення пенсії в разі втрати годувальника. Згідно ст. 37 ч. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Вона вважає, що із-за смерті чоловіка вона втратила джерело засобів до існування, так як він працював в шахті на підземних роботах, отримував заробітну плату і пенсію і його доход був значно більшим за її, тобто вона фактично перебувала на його утриманні. Вона на час їх спільного проживання з чоловіком працювала в дитячих дошкільних закладах і в інших установах на мало оплачуваних посадах. Про те, що у неї була невелика заробітна плата свідчить і розмір її пенсії, яка нині становить усього – 797 грн. 24 коп., що менше мінімальної заробітної плати. На даний час вона не працює і окрім пенсії ніякого доходу не має. Якби її чоловік на даний час був живий, його пенсія, як шахтаря, була б в декілька разів більшою за її та була б для неї основним і постійним джерелом засобу до існування, яке вона втратила через його смерть. У зв’язку з чим заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт про те, що вона у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_2 втратила джерело засобів до існування.
У судовому засіданні заявниця заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, підтвердила обставини, вказані в заяві, наполягала на їх задоволенні.
Заінтересована особа – представник Управління Пенсійного Фонду України у м. Свердловську Луганської області Іванова Н.В. у судовому засіданні, не заперечувала проти задоволення заявлених вимог.
Вислухавши заявницю, заінтересовану особу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 36 „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Частиною 4 п.8 Порядку подання до оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 224/30 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року № 536/6824, визначено, що у разі, коли одному з подружжя померлого пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається внаслідок втрати ним джерела засобів до існування, цей факт встановлюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що 31 грудня 1975 року Свердловським міським відділом ЗАГС Ворошиловградської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, заявницею по справі (а.с.7). Вони проживали разом однією сім’єю за адресою: АДРЕСА_1, по день смерті чоловіка – ОСОБА_2, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області (а.с.19).
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 15 травня 1991 року відділом реєстрації актів цивільного стану Свердловського міського виконавчого комітету Луганської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 46 років (а.с.8).
Як свідчить довідка, видана 07 травня 2010 року Відокремленим підрозділом «Шахта «Довжанська-Капітальна» Державного підприємства «Свердловантрацит», ОСОБА_2 – чоловік заявниці при житті працював та отримував заробітну плату, розмір якої за період з травня 1986 року по січень 1991 рік (останні 5 років до смерті) склав – 0,20250 грн., у середньому – по 0,00349 грн. щомісячно (а.с.23). Потім, з січня 1991 року чоловік заявниці – ОСОБА_2 отримував пенсію за віком, розмір якої за період з 01 січня 1991 року по травень 1991 рік (останні 5 місяців до смерті) склав – по 210 крб. щомісячно (а.с.24).
Відповідно до довідки № 361, виданої 29 серпня 2009 року Відокремленим підрозділом «Управління житлово-комунального господарства та теплопостачання» Державного підприємства «Свердловантрацит», ОСОБА_1 працювала у зазначеному підрозділі та отримувала заробітну плату, розмір якої за період з січня 1986 року по грудень 1990 рік (останні 5 років до смерті чоловіка) складав – 0,13360 грн., у середньому – по 0,00223 щомісячно (а.с.21). Інших доходів у неї не було, страхові виплати по втраті годувальника ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, вона не отримувала (а.с.20).
Таким чином, судом встановлено, заявниця по справі – ОСОБА_1 перебувала на повному утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка – ОСОБА_2, одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, оскільки його дохід значно перевищував розмір її доходів, у зв’язку з чим зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка - ОСОБА_2 вона втратила джерело засобів до існування.
За таких обставин суд вважає доведеними вимоги заявниці та оскільки встановлення даних фактів має для неї юридичне значення, тому що дозволяє їй надалі реалізувати право на одержання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, суд вважає її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 256-259 ЦПК України, керуючись ст. 10,11,209,212, 213-215, 218, 259 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт втрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, джерела засобів до існування у зв’язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка – ОСОБА_2.
Рішення вступає в законну силу через десять днів, якщо не було подано заяву про апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ ЛОГВІНА Л.С.