Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-4276/2010р. Головуючий у першій
Інстанції Луньова С.І.
Категорія 19 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Сімоненко В.М.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
при секретарі - Блох Д.Д.,
за участю - представника відповідача „ВТБ”Банк” Вітрук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк", приватного підприємства "Цеоліт", ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, Приватного підприємства «Цеоліт» та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поруки.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 29 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Мрія», ПП «Цеоліт» і ОСОБА_5 (чоловік позивача) був укладений договір поруки № 22/03-2007, згідно умов якого ОСОБА_5 поручився перед банком за виконання ПП «Цеоліт» зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків за кредитним договором № 22-03-2007 від 29.03.2007 року. ОСОБА_5, як поручитель за зазначеним договором поруки відповідає всім своїм майном, у тому числі і тим, що набуте під час шлюбу та є їх спільною власністю. Відповідачі не отримували у неї письмової згоди на укладення зазначеного договору поруки. Оскільки договір поруки від 29 березня 2007 року виходить за межі дрібного побутового та суттєво впливає на її майнові права, позивач просить-суд визнати недійсним договір поруки № 22/03-2007 від 29 березня 2007 року, укладений між відповідачами як такий, що укладений без згоди позивача.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2010 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій вона просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника відповідача „ВТБ”Банк”, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про залишення позову без задоволення суд першої інстанції виходив с того, що підстав для визнання недійсним договору поруки, укладеного між АКБ „Мрія”, ПП „Цеоліт” і ОСОБА_5 відсутні, оскільки договором поруки не вирішуються питання щодо розпорядження майном яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності і згода другого з подружжя на укладання цього договору не є обов’язковою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки відповідно до ч.1,2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином порука є угодою щодо прийняття перед третьою особою на себе обов’язку поручитися перед кредитором за виконання боржником свого зобов’язання та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язання боржником шляхом відшкодування в грошовій формі того, що не було виконано боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не угодою щодо розпорядження майном, належним поручителю. Договір поруки не створює обов’язків для будь-яких інших осіб, крім сторін договору.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 65 СК України, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
Отже, виходячи з вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для визнання договору поруки недійсним вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду, - залишенню без змін.
Разом з тим, колегія суддів роз’яснює ОСОБА_4, що вона як дружина, що має долю у подружньому майні, може пред’явити до суду позов про звільнення своєї долі подружнього майна з під арешту.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 314, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня оголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : /підпис/ В.М. Сімоненко
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя