Судове рішення #11970610

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-4278/2010р.                        Головуючий у першій

                                                   Інстанції Лемешко А.С.

Категорія 27                                   Доповідач у апеляційній

                                               інстанції Зотов В.С.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста  Севастополя в складі:

головуючого    - Сімоненко В.М.,              

суддів         - Зотова В.С., Сундукова В.М.,              

при секретарі  - Блох Д.Д.,

за участю      - позивача ОСОБА_3,

-   представника позивача ОСОБА_4,

-   представника відповідача ОСОБА_5,              

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Нахімовського  районного суду м.Севастополя від 20 травня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И Л А :

       У жовтні 2008 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 , уточнивши свої позовні вимоги просила стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 49020 гривень та судові витрати в розмірі 520 гривень, вказуючи, що 30.10.2007 року вона передала відповідачу за договором позики (розписка) грошові кошти в розмірі 6000 доларів США, що еквівалентно на день розгляду справи 49020 гривень для   вкладення у Рубін. Однак на її вимогу щодо повернення суми позики, відповідачка відмовляється добровільно повернути борг.

        Рішенням Нахімовського  районного суду м.Севастополя від 20 травня 2009 року позов задоволено.

        Не погодившись з рішенням суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій вона просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що вказане рішення прийнято при невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильності встановлення судом обставин справи та оцінці доказів.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позову про стягнення суми, суд першої інстанції виходив с того, що між сторонами був украдений договір позики, про що відповідачем була написана відповідна розписка, однак на вимогу позивача про повернення боргу відповідач свої зобов’язання не виконав, суму позики не повернув, тому отримана відповідачем та не повернута позивачу сума позики підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що надана відповідачу від позивача сума підлягає стягненню, однак не погоджується з підставами на які посилається суд першої інстанції, оскільки розписка, що знаходиться у матеріалах справи від 30.10.2007 року (арк. с. 7) не є договором позики, а є простою письмовою формою договору доручення.

Відповідно до вищезазначеного між сторонами виникли правовідносини з договору доручення, за яким ОСОБА_3 доручила ОСОБА_6 належні їй кошти у розмірі 6000 доларів США для   вкладення у „Рубін”.  

Відповідно до ст. 1000 ЦК України,   за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

  Відповідно до ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.

  Відповідно до ст. 1006 ЦК України, повірений зобов’язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

 З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої обов’язки за договором доручення не виконала, що призвело до виникнення між сторонами зобов’язальних відносин, відповідно до яких отримана відповідачем та не повернута позивачу сума підлягає стягненню.  

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про  те, що не можна приймати до уваги доводи відповідача, що вона виконала свої зобов’язання та сплатила зазначену суму у проект „Рубін”, оскільки докази які вона надала до суду: копія агентського договору №692/1-12-07-113, копія анкети, копія додаткової угоди від 31.12.2007р. (арк. с. 36-39), не завірені у встановленому законом порядку, не мають печатки, та сума яка зазначається у перерахованих документах не співпадає з сумою отриманою відповідачем від позивача.          

 Керуючись ст.ст. 1000,1003,1006 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Рішення Нахімовського  районного суду м.Севастополя від 20 травня 2009 року в частині підстав задоволення позову змінити.

Зазначити, що між сторонами виникли правовідносини з договору доручення, за яким ОСОБА_3 доручила ОСОБА_6 належні їй кошти у розмірі 6000 доларів США для   вкладення у „Рубін”

В решті рішення залишити без змін.

Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення, та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня проголошення до Верховного Суду України.

Головуючий :               /підпис/                В.М. Сімоненко

Судді:                   /підпис/                 В.С. Зотов

                           /підпис/                В.М. Сундуков

     З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду                            В.С. Зотов

міста Севастополя

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація