Апеляційний суд міста Севастопо ля
Справа № №22ц-1490/2010р. Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 20 Доповідач в апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Володіної Л.В.,
суддів - Зотова В.С., Клочка В.П.,
при секретарі - Шевченко О.В.,
за участю - представника позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 березня 2010 року по цивільній справі за позовом ВАТ „Банк Кіпру” до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2009 року Позивач ВАТ „Банк Кіпру" звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якому просив визнати договір купівлі-продажу 3817 транспортного засобу легкового автомобілю Lexus RХ 330, 2004 року випуску, колір - чорний, транзитний №11 АІ 5548, укладений 17 серпня 2007 року на товарній біржі «Центр-експерт», яке належало на праві власності відповідачу ОСОБА_5, недійсним з тих підстав, що він був укладений з порушенням вимог закону та повернути сторони за договором до первісного стану.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31.08.2006 року між АБ„АвтоЗАЗбанк", правоступником якого є ВАТ „Банк Кіпру" та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 002-119.2006 про надання кредиту на поточні потреби в сумі 51387 доларів США строком з 31.08.2006р. по 30.08.2011 р. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору застави автомобіля, зареєстрованого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6 31.08.2007 р. за реєстр. №3632 в заставу позивачеві був переданий легковий автомобіль Lexus RХ 330, 2004 року. Обтяження автомобілю зареєстровано в державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу з ДРОРМ №8930512 від 31.08.2006 р. У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_5 умов кредитного договору, позивач почав процедуру виконавчого провадження, під час якої відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві стало відомо, що зазначений транспортний засіб було відчужено на підставі Договору купівлі-продажу від 17.08.2007 р. У зв'язку з чим позивач вважає, що зазначений договір був укладений з порушенням ст. 17 Закону України «Про заставу», ст. 203 ЦК України, а тому він підлягає визнанню недійсним, а сторони за ним до повернення до первісного стану.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 березня 2010 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій він просить рішення суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 31 серпня 2006 року між АБ „АвтоЗАЗбанк", правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту є ВАТ „Банк Кіпру" (а.с.8) та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 002-119\2006 про надання кредиту на поточні потреби в сумі 51387 доларів США (а.с.14-15). У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем ОСОБА_5 на підставі договору застави автомобіля позивачеві був переданий автомобіль. Обтяження автомобілю зареєстровано в державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно витягу з ДРОРМ №8930512 від 31.08.2006 р. (а.с.16).
У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_5 кредитного договору, позивач розпочав процедуру виконавчого провадження, під час проведення виконавчих дій підрозділом примусового виконання рішень ГУЮ у м.Київі в ході якого отримав відомості про відчуження зазначеного вище транспортного засобу на підставі договору купівлі-продажу 3817 від 17.08.2007 р., укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на Товарній біржі «Центр-Експерт».
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, ст. 586 ЦК України передбачено, що Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Умовами абз. 7 п.2.4. Договору застави від 31.08.2006 р. визначено, що Заставодавець (ОСОБА_5.) в період дії договору не вправі надавати майно, яке є предметом застави в заставу за іншими зобов'язаннями і відчужувати його без письмової згоди Заставодержателя.
Однак, в порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_5 без отримання письмової згоди позивача продала автомобіль ОСОБА_4, відсутність такої згоди при укладанні договору не заперечувалася жодною зі сторін по справі.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду, - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, ст. 17 ЗУ „Про заставу”, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 314, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 16 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня оголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.П. Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя