Справа № 2-5294/10

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2010 року  Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

             головуючого судді                      Новака  А.В.

             при секретарі                               Чорнобай Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, мотивуючи його тим, що 01.01.1999 на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1. Відповідно до довідки форми № 3 відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1. Проте, на протязі тривалого часу він не сплачує витрати за спожиту ним електроенергію, внаслідок чого утворилась значна заборгованість, яка станом червень 2010 становить 2 940,86 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити та стягнути суму заборгованості, а також судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Проте, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене та думку представника позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення  по справі, суд вважає за можливе винести рішення у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов АЕК «Київенерго» підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Так, відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати із договорів, правочинів чи безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 затверджено Правила користування електричною енергією для населення.

Відповідно до п. 1 вказаних Правил, вони регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Так, 01.01.1999 на ім'я ОСОБА_1 було відкрито особовий рахунок одержувача електроенергії № НОМЕР_1. Відповідно до довідки форми № 3 відповідач зареєстрований та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику», відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричної енергією для населення.

Наявність відносин між сторонами, а отже і виникнення цивільних прав й обов'язків, також підтверджується діями сторін: позивач здійснює постачання електричної енергії та через КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації» щомісяця надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а відповідач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідно до п. 27 Правил користування електричної енергією для населення, у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи у платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Пунктом 42 вищевказаних Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання відповідно до Методики обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користуваня електричною енергією, затвердженої постанової Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006, визначити величину недорахованої електричної енергії, завданих йому протиправними діями споживача.

Відповідно до п. 53 Правил, в разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття рішення суду на користь енергопостачальника, крім випадків, коли було виявлено факт самовільного підключення.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення зо добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір недорахованої спожитої електроенергії, але не більше терміну позовної давності.

Судом достовірно встановлено, що станом на 01.07.2010 згідно даних особової картки відповідачем спожито електричну енергію на суму 2 940,86 грн. Сума заборгованості станом на момент подачі позову до суду відповідачем не сплачена.

В результаті перевірки та виявлення порушення представником АК «Київенерго» складено акт зрівняння № 1/НОМЕР_1 від 22.12.2009, в якому зазначено, що заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію станом на 16.12.2009 становить 2 577,30 грн. /а.с. 10/.  Даний акт підписаний відповідачем.

Проте, станом на 01.07.2010 сума заборгованості у сумі 2 940,86 грн. відповідачем не сплачена.

А тому, оскільки відповідач не відмовлявся від послуг АК «Київенерго», постійно споживає електричу енергію, то він зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 2 940,86 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову повністю.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачені сума судового збору у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 30 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 66-68, 191 ЖК УРСР, ст.ст. 10, 11, 16, 60, 212-215, 217, 224-226, 509, 541 ЦПК України, суд,  -

в и р і ш и в:

           позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (м. Київ, пл. І.Франка, б. 5, р/р 26038301201 у ГУ в м. Києві та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, ЄДРПОУ 00131305) суму заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі – 2 940 (дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень 86 копійок ,   суму сплаченого судового збору у розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцяти)  гривень,   а всього стягнути – 3 021 (три тисячі двадцять одну)   гривню 86 копійок .

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя:                                     А.Новак