Справа №22ц-3809 2010р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 33 Люлько В.В.
Доповідач: Луценко В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Луценка В.В.
Суддів: Гуцола П.П., Сороки Л.А.
При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельні ділянки за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області на рішення Тульчинського районного суду, Вінницької області від 25 квітня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Тульчинського районного суду, Вінницької області від 25.04.2008 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку задоволено.
Звернуто стягнення на земельну ділянку розміром 0,9906 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3221282801:01:007:0002, яка розміщена в АДРЕСА_1, право на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку КВ №056775 від 19.07.2004, належну ОСОБА_3
Припинено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 0,9906 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку розміром 0,9906 га для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена в АДРЕСА_1, що раніше лежала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку КВ №056775 від 19.07.2004 року.
Заборонено органом державної влади Броварського району, Київської області у відмові в дачі відповідних висновків та положень щодо виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на ім’я ОСОБА_2
В апеляційній скарзі заступник прокурора Вінницької області просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд посилаючись в скарзі на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд виходив з того, що відповідно до ст. 378 ЦК України передбачене звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та припинення права власності на них у судовому порядку в разі примусового звернення стягнення на земельну ділянку по зобов’язаннях власника цієї земельної ділянки. Суд також на підставі ст. 125 ЗК України та ст. 217 ЦПК України визначив порядок виконання рішення шляхом визнання за позивачем права власності на земельну ділянку та заборони органом виконавчої влади відмовляти позивачу у виготовлені та державній реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку.
Однак з таким висновком суду першої інстанції безперечно погодитись не можна.
Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи спір між сторонами су, зокрема не дотримався вимог цивільно-процесуального законодавства щодо визначення підсудності розгляду судом даної цивільної справи.
Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
Вказана норма права встановлює виключну підсудність цивільних справ даної категорії.
Відповідно до ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Матеріалами справи встановлено, що предметом спору між сторонами по справі являється земельна ділянка, що розташована в адміністративних межах Зазимської сільської ради, Броварського району, Київської області, а тому дана справа не підсудна Тульчинському районному суду, Вінницької області.
Окрім того, своїм рішенням суд заборонив органам державної виконавчої влади відмовляти ОСОБА_2 у виготовленні та Державній реєстрації Державного акта на право власності на земельну ділянку на його ім’я.
В порушення вимог процесуального законодавства справу суд розглянув у відсутності представників державних виконавчих органів, які зобов’язано до вчинення певних дій, чим порушив їх законні права та інтереси.
Судом при розгляді справи порушені також норми матеріального права.
Відповідно до ст. 139 ЗК України звернення стягнення на земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, допускається у випадках, коли у власників таких земельних ділянок відсутнє інше майно, на яке може бути звернене стягнення, якщо інше не запропоновано власникам земельної ділянки.
Ці вимоги закону суд першої інстанції не виконав і наявності або відсутності у ОСОБА_3 іншого майна на яке може бути звернене стягнення в судовому засіданні не досліджував.
Таким чином при розгляді справи судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316-317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області задовільнити частково.
Рішення Тульчинського районного суду, Вінницької області від 25 квітня 2008 року скасувати.
Постановити нове рішення по справі, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на земельну ділянку, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі 20 днів.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: