КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22а-2824/07
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2007 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Бєлової Л.В.
Малиніна В.В.
при секретарі Мальцевій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, третя особа: ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
06.03.2007 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона мешкає в сім'ї свого сина ОСОБА_3 АДРЕСА_1. Через хворобу вона потребує постійного догляду і не здатна до самообслуговування. 31.01.2007 р. вона звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію за місцем проживання і отримала відмову з тих підстав, що відсутня згода всіх повнолітніх членів сім'ї зареєстрованих на даній жилплощі. На цій підставі позивачка просила суд визнати дії відповідача щодо відмови в реєстрації протиправними та зобов'язати відповідача зареєструвати її за вказаною вище адресою.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.05.07 р. позов задоволений. Дії відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві визнано протиправними, зобов'язано провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_1. Своє рішення суд мотивував тим, що відповідно до ст.65 ЖК УРСР на вселення та відповідно на реєстрацію в жилому приміщенні необхідна згода всіх членів сім'ї, які проживають разом з наймачем квартири. Згода всіх інших осіб, які проживають та зареєстровані у квартирі на вселення позивачки в кімнату площею 11,2 кв. м. цієї квартири не потрібна, оскільки вони проживають в інших жилих приміщеннях та не є членами сім'ї наймача.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. За твердженнями апелянта ОСОБА_2 ніколи АДРЕСА_1 не проживала.
Реєстрація мешканців чи зняття з реєстрації по місцю проживання в м. Києві відбувається через житлово-експлуатаційні організації, які обслуговують даний будинок та прибудинкову територію. В даному випадку зазначений будинок обслуговувався ЖЕК-1013 КП УЖГ Шевченківського району куди і повинна була звернутись позивач, що не було зроблено. Згідно ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі. Документів, які б підтверджували, що син позивача є наймачем жилого приміщення, в матеріалах справи відсутні. З довідки форми № З випливає, що наймачем жилої площі 34,2 кв. м. в комунальній квартирі є інша особа, а тому ОСОБА_3 не є наймачем і норма ст.65 ЖК України відносно нього судом застосовано помилково.
В жовтні 2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, звернулися з листом до Шевченківської районної у м. Києві державній адміністрації з проханням змінити договір найму з померлого ОСОБА_7 на ОСОБА_4 з сім'єю на кімнату розміром 11,2 кв. м. та ОСОБА_1 з сином на 2-ві суміжні кімнати загальним розміром 23,0 кв.м. І отримали відповідь з райдержадміністрації 09.11.2006р. де зазначалось що згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 14.04.1986р. № 346 пункту 1.6 після визнання будинку не придатним до проживання (а будинок признаний непридатним до проживання) заборонено роз'єднувати та переводити особливі рахунки, проводити обмін житлової площі та інше. Відповідно до ст.63 житлового кодексу України, не можуть бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (в м. Києві не менш як 9 кв. м. житлової площі пункт 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради від 30.04.91р. №234)
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
В матеріалах справи знаходиться заява від ОСОБА_2 для реєстрації за місцем проживання АДРЕСА_1 27, житлова площа якої становить 33,5 кв. м. і де вже зареєстровано 5 осіб. Згоду на реєстрацію ОСОБА_2 в даній квартирі дали тільки 2 з 5 прописаних осіб, що є підставою для відмови в проведенні реєстрації.
Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу УРСР право на вселення осіб в займане жиле приміщення має саме наймач. Оскільки син позивачка не є наймачем згаданого вище жилого приміщення, то відповідно до норм чинного законодавства він не має права на вселення ОСОБА_2
Статтею 63 Житлового кодексу УРСР встановлено, що не можуть бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі. Заяву для реєстрації за місцем проживання подано на квартиру з житловою площею 33,5 кв. м., в ній зареєстровано 5 осіб, тобто на кожну особу припадає 6,7 кв. м. жилої площі, що менше від встановленої норми.
В матеріалах справи міститься розпорядження Шевченківської районної в м. Києві адміністрації про визнання жилого будинку № 27 на вул. Ясно гірській непридатним для проживання (а. с. 30). Статтею 7 ЖК УРСР встановлено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Дані норми кореспондуються з Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання. Отже, законодавством встановлено, що після визнання жилого будинку (квартири, приміщення) непридатним для проживання, таке приміщення може бути переобладнане для використання в інших цілях або такі будинки зносяться. Проживати в таких будинках забороняється, а відповідно не може проводиться і реєстрація..
Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що відмова відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 є правомірною. Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, щодо протиправності дій відповідача., неповно з'ясував обставини справи та не правильно застосував норми матеріального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАСУ, суд
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 4 травня 2007 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, третя особа ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді: