Справа 22ц-2487, 2010р. Головуючий в 1 інстанції
Ратушна В.О.
Категорія: 5 Доповідач Прокопчук Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року червня місяця 30 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Семиженка Г.В.
Суддів: Воронцової Л.П., Прокопчук Л.П.
при секретарі Костеннікові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про розподіл житлового будинку та визначення порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а :
10 листопада 2008 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з надалі уточненим позовом, посилаючись на те, що на підставі договору дарування від 25 грудня 2007 року їй належить 14/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Крім неї співвласниками є інші відповідачі.
Згідно рішення Дніпровського райвиконкому від 07 лютого 1955 року №111 під вказане домоволодіння виділена земельна ділянка площею 804,1кв.м.
Оскільки сторони у справі набули право часткової власності на домобудівлю з підстав не заборонених законом, то кожен має право користування земельною ділянкою відповідно до їх часток у домоволодінні та визначеного порядку користування будинком.
Просила визначити порядок користування спірним домоволодінням, виділивши їй у власність із будинку літ. «А» житлову кімнату 1-3 площею 14,4кв.м вартістю 12 081грн., коридор 1-8 площею 5,7кв.м вартістю 16 863грн., прибудову «а» вартістю 3 792грн., туалет літ. «з» вартістю 703грн., 1/3 огорожі №2 вартістю 179грн., 1/6 водопроводу №1 вартістю 228грн., а також просила визначити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту ІІ висновку експерта від 05 грудня 2009 року №91.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у визначенні прядку користування земельною ділянкою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог матеріального і процесуального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його в цій частині скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній.
Вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та його представник просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
При цьому відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз’яснено, що виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених пунктом 5 частини першої статті 307 ЦПК України, апеляційний суд може скасувати рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд лише з підстав, вичерпно визначених у ст.311 ЦПК України (вона розширеному тлумаченню не підлягає) незалежно від того, чи посилаються учасники процесу на такі порушення (стаття 303 ЦПК).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про поділ у натурі нерухомого майна – домоволодіння АДРЕСА_1, в якому їй на праві власності належить 14/100 частини.
Після проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачка уточнила позовні вимоги /а.с.126/ і просила визначити порядок користування спірним домоволодінням, при цьому зазначила про виділ у власність частини цього домоволодіння у натурі.
На думку колегії такі вимоги є взаємовиключними, оскільки порядок користування приміщеннями квартири, як роз’яснено у пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначаються у випадку, коли виділити її в натурі неможливо.
Проте, суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2 не уточнив і вирішив питання про виділення у власність частини домоволодіння в натурі при наявності висновку експерта щодо неможливості такого поділу і у відсутності обґрунтування в рішенні вказаного висновку суду.
Оскільки позовна вимога позивачки про порядок користування спірним домоволодінням не вирішувалася, то цей недолік не може бути усунений постановленням додаткового рішення, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, суд вирішив питання про виділення у власність кожному із відповідачів частини домоволодіння в натурі, хоч з такими вимогами до суду вони не зверталися.
Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 05 лютого 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Г.В.Семиженко
Судді: Л.П.Воронцова, Л.П.Прокопчук
Копія вірна: Л.П.Прокопчук