Справа № 22ц-5777  2010 р.                                          Головуючий в І інстанції

                                              Марківський О.В.

Категорія 45                                                 Доповідач: Прокопчук Л.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

2010 року жовтня місяця «13» дня  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого       – Прокопчук Л.П.

Суддів           – Лісової Г.Є., Бугрика В.В.

при секретарі     – Ващенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою  прокурора Новотроїцького району на рішення   Новотроїцького районного   суду Херсонської області від 06 квітня 2010 року у справі

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про поновлення строку для захисту цивільних прав , -

в с т а н о в и л а:

10 березня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що у квітні 2009 року відповідачка запропонувала йому купити належну їй земельну ділянку площею 6,33 га  на підставі Державного акта, виданого Воскресенською сільською радою 28 грудня 2002 року,

Він погодився і був укладений договір купівлі-продажу в простій письмовій формі. За придбану земельну ділянку він розрахувався з ОСОБА_3 та сплатив їй 10 тисяч гривен.

До обумовленого строку відповідачка не уклала з ним договору купівлі-продажу, хоч він зі своєї сторони виконав всі залежні від нього дії як  добросовісного покупця по укладенню та виконанню договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідачка гроші йому не повертає, на земельну ділянку не претендує.

Просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського виробництва площею 6,33га, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Воскресенською сільською радою 28 грудня 2002 року та укладеного між ним та відповідачкою, дійсним та визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.

Рішенням Новотроїцького районного суду від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Новотроїцького  району подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

На апеляційну скаргу прокурора Коростинський М.І. подав письмові заперечення.

    В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просила залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що в квітні 2009 року відповідачка продала ОСОБА_2 земельну ділянку, отримавши за неї грошові кошти, однак відмовляється від взятого зобов’язання щодо посвідчення вказаного договору в нотаріальному порядку.

На думку колегії останній висновок суду є безпідставним, оскільки спростовується матеріалами справи.

Так, із поданої до суду першої інстанції заяви ОСОБА_3 вбачається, що вона визнає позов позивача і не заперечує проти ухвалення рішення про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за ним права власності на земельну ділянку (а.с.14).

Сам позивач в своєму позові зазначив, що ОСОБА_3 хворіє і зобов’язалася укласти з ним договір, коли вилікується, сам же він не має можливості укласти цей договір.

Таким чином з вищезазначеного не можна дійти висновку про те, що відповідачка ухиляється від укладення договору в нотаріальному порядку і що така можливість втрачена.

Отже, судом першої інстанції не враховані при постановленні рішення роз’яснення, дані у абзаці 3 пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно з якими «при розгляді таких справ суди повинні з’ясувати, чи підлягає правочин обов’язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину».

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Підставою для визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним, суд визначив ч.2 ст.220 ЦК України, відповідно до якої, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилялася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

При цьому судом також не враховано роз’яснення, дані у абзаці 2 пункту 13 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України де зазначено, що «вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов’язується з  державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін»

На думку колегії відповідно до ст.ст.16,182,640 ЦК України визначена ч.2ст.220 ЦК України можливість визнання договору дійсним поширюється лише на ті договори, які підлягають тільки нотаріальному посвідченню, від якого сторона ухиляється, й не підлягають державній реєстрації, а тому суперечить законодавству визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки такий правочин у обов’язковому порядку має пройти державну реєстрацію.

За зазначених обставин, колегія суддів приходить до висновку про  те, що постановлене рішення судом першої інстанції є незаконним, а тому воно підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2  

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Новотроїцького району Херсонської області задовольнити .

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 06 квітня 2010 року скасувати і постановити нове.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Л.П.Прокопчук

Судді: Г.Є.Лісова, В.В.Бугрик

Копія вірна     Л.П.Прокопчук