№4ск-499/10

П О С Т А Н О В А

    05 листопада 2010 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі: головуючого – судді  Горб І.М.

     при секретарі -            Левківській Н.В.

     з участю прокурора – Гаврильця В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи,

в с т а н о в и в :

    постановою помічника прокурора Шевченківського району м. Києва               Любімова В.М. від 13 липня 2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в                   м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365 КК України.

    ОСОБА_1 з цією постановою не погоджується, вважає її безпідставною, винесеною без достатньої перевірки, без дослідження усіх обставин і доказів та їх належної оцінки, просить скасувати та порушити кримінальну справу відносно оперуповноважених працівників ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в                м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, слідчих Горовенка І.А., Паншина Д.Д. за фактами службового підлогу, фальсифікації документів, а також порушення права обвинуваченого на захист та незаконного тримання під вартою, при цьому посилаючись на те, що 07.05.2009 року о 17 год. він був затриманий працівниками міліції ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та в нього були відібрані його особисті речі, натомість ними йому було підкинуто 2 пакетики наркотиків та засунуті в руки мічені гроші. В подальшому, незважаючи на наявність договору на здійснення його захисту, 09.05.2009 року в наданні зустрічі його захиснику з ним було відмовлено. Протокол його затримання до 10.05.2009 року не складався, а до 13.05.2009 року він утримувався під вартою більше 6 діб, що є порушенням ст. 106 КПК України та ст. 29 Конституції України. В період його тримання під вартою з 07.05.2009 року по 10.05.2009 року його не годували. Також в цей же період з ним проводились слідчі дії.  В подальшому впродовж п’яти місяців йому не пред’являлось обвинувачення, слідчим порушувалось його право користуватись рідною мовою, не вручив йому документів в перекладі на рідну мову, що є порушенням його права на захист.

Заявник утримується під вартою і в судове засідання не доставлявся, оскільки в його опитуванні у суду немає потреби і його явку в судове засідання судом визнано необов’язковою.

    Прокурор проти скарги заперечує, підтримує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, вказуючи на те, що перевірка проведена в повному обсязі, наявність ознак будь-якого злочину в діях працівників міліції не виявлено, а тому постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є законною та обґрунтованою.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши матеріали скарги і матеріали перевірки, що проводилась прокуратурою Шевченківського району м. Києва та на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, суд вважає скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приводами для порушення кримінальної справи можуть бути підстави, зазначені  у ст. 94 КПК України. Справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли  є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК України,  при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів перевірки, прокуратурою Шевченківського району  м. Києва розглядалась заява сина ОСОБА_1 – ОСОБА_6 щодо незаконного затримання його батька ОСОБА_1 працівниками ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, оскільки протокол затримання ОСОБА_1 не складався та в порушення вимог ст. 106 КПК України він утримувався в райуправлінні понад                     5-ти діб.

      13 липня 2009 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_6 помічником прокурора Шевченківського району м. Києва Любімовим В.М. було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365 КК України.

Як вбачається з наданих матеріалів перевірки та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.07.2009 року, остання була винесена на підставі матеріалів проведеної перевірки, з урахуванням пояснень оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_3, пояснень старших чергових інспекторів чергової частини Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_8, даних журналу обліку затриманих, журналу надання медичної допомоги особам, які утримуються в кімнатах для затриманих, постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 19.05.2010 року про обрання              ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протоколу затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 263 КпАП України.

    Інших підстав для вирішення питання про порушення кримінальної справи помічник прокурора не виявив.

    Із скарги ОСОБА_1 вбачається, що в основному ОСОБА_1 посилається на незаконність затримання та подальшого тримання під вартою, проте ці обставини перевірялись в ході проведеної перевірки за заявою сина ОСОБА_1 –                    ОСОБА_6 і об’єктивного підтвердження незаконного тримання ОСОБА_1 та неправомірності дій оперуповноважених працівників Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в ході проведеної перевірки встановлено не було.

 Щодо інших доводів ОСОБА_1 з приводу фабрикації кримінальної справи, фальсифікації документів, порушення його права на захист під час досудового слідства, то вказані обставини підлягають перевірці в ході судового розгляду справи шляхом дослідження та оцінки зібраних по справі доказів.

Тому суд приходить до висновку про те, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.07.2009 року за заявою ОСОБА_6 винесена з урахуванням вимог чинного законодавства, після перевірки усіх наявних фактів, є мотивованою і правомірною,  і при відмові в порушенні кримінальної справи були дотримані вимоги ст. 99 КПК України, а отже скарга ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Любімова В.М. від 13 липня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365 КК України, повинна бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 236-1, 236-2 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Шевченківського району м. Києва Любімова В.М. від 13 липня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно оперуповноважених ВБНОН Шевченківського РУ ГУ МВС України в  м. Києві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365 КК України, залишити без задоволення.

На постанову протягом 7 діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

                      Суддя