Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1482/2010р. Головуючий у першій
інстанції Кукурекін К.В.
Категорія 30 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Володіної Л.В.,
суддів: Зотова В.С., Сімоненко В.М.,
при секретарі: Шеко Т.І.,
за участю: представників позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2010р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа – ЗАТ „Українська компанія „Княжа” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. Вточнивши позовні вимоги позивач просив стягнути з відповідача шкоду від заподіяного каліцтва в розмірі 65426,26 грн., вартість знищеного автомобіля та іншого особистого майна - 71156,32 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 125000,00 грн. Пояснював, що частку майнової шкоди у розмірі 24990,00 грн. відшкодовано ЗАТ „Українська компанія „Княжа".
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5, визнаний винним в дорожньо-транспортній події від 15.11.2008 року, в результаті якої позивачу завдані тілесні ушкодження, наслідком яких йому встановлено другу групу інвалідності, автомобіль був знищений.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 суму матеріальної шкоди у розмірі 69610,32 грн., у відшкодування шкоди завданої каліцтвом у розмірі 21880,15 грн., у відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн., всього стягнути 191490,47 грн. Вирішено питання по судові витрати.
В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду та прийняття нового рішення по змісту позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача,
пояснення учасників процесу що з'явились у судове засідання,
дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної
скарги, вважає, ще апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачу заподіяна матеріальна та моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
З такими висновками погоджується колегія суддів, однак колегія суддів не погоджується з розміром стягнутої з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно п. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та був визначений судом відповідно до вимог.
Відповідно до п. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що сума, яку позивач просить стягнути з відповідача у відшкодування понесених витрат на лікування у розмірі 48328,45 грн. є завищеною, у зв’язку з тим, що з неї потрібно відняти суму посиленого харчування у розмірі 2523,23 грн., оскільки компенсація витрат на додаткове харчування та розмір цих витрат визначається на підставі виданих лікарем рецептів та довідок, яких позивачем до суду представлено не було.
Також колегія суддів не погоджується зі стягненням з відповідача на користь позивача суми у розмірі 6000 грн. яка ніби то була витрачена позивачем на послуги донорів, однак будь-яких доказів про сплату цієї суми донорам у матеріалах справи відсутні.
Отже сума яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування збитків витрачених на лікування складає 39805,22 грн. Із розрахунку 48 328,45 – 2523,23 – 6000 = 39805,22.
Щодо матеріальної шкоди, загальна її сума складає 96 142,32 грн. З неї не підлягає стягненню з відповідача сума у розмірі 24 990 грн., оскільки ця сума була сплачена на користь позивача страховою компанією, про що зазначає сам позивач у своїй заяві (арк. с. 227-229). Отже матеріальна шкода складає 71 156,32 грн. Із розрахунку 96 142,32 - 24 990 = 71 156,32.
Виходячи з вищезазначеного загальна сума матеріальної шкоди та шкоди завданої каліцтвом складає 110 961, 54 грн. (71 156,32 + 39805,22 = 110 961, 54).
Враховуючи ту обставину, що відповідач на користь позивача виплатив суму у розмірі 46 300 грн., що підтверджується розписками(арк. с. 182-195), залишкова сума стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди складає 64 661,54 грн. (110 961, 54 – 46 300,00 = 64 661,54).
Щодо моральної шкоди, колегія суддів також приходить до висновку про її зменшення, оскільки вважає правильним врахувати ту обставину, що відповідач після вчинення ДТП добровільно надавав позивачу матеріальну допомогу на лікування, щоб поменшити тривалість страждань позивача та покращити стан його здоров’я.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, складає 50 000 грн.
За таких обставин з урахуванням п.2 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись п.2 ст. 1192, п.1 ст. 1195 ЦК України, п.2 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 05 березня 2010р. - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа – ЗАТ „Українська компанія „Княжа” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 у відшкодування матеріальної шкоди суму у розмірі 64 662, 54 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 50 000 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави державне мито у розмірі 656 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення вступає в законну силу з моменту його проголошення, та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.М. Сімоненко
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя