Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-3038/2009р. Головуючий у першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія 37 Доповідач у апеляційної
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Зотова В.С., Птіціної В.І.,
при секретарі - Тахірової О.О.,
за участю - позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на частку спадкового майна, вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, яка також діє у інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7, про усунення перешкод у користуванні власністю, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2008 року позивач по первісному позову, ОСОБА_3 звернулася з позовом до суду, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право власності на 1/8 частку у квартирі АДРЕСА_1, а також вселити її з залежними від нею особами у зазначене приміщення.
Вимоги мотивовані тим, що на думку позивача вона, будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті свої матері, ОСОБА_8, має право на частку спадщини у вигляді 1/4 частки спірної квартирі, право на яку мала ОСОБА_8 як на рівну частку у спільному подружньому майні, яке знаходилося у спільній сумісній власності її та відповідача. Крім того, позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_5 перешкоджає їй проживати на спірній площі разом із залежними від нею особами (неповнолітніми дітьми), не зважаючи на те, що вона зареєстрована у зазначеній квартирі.
У грудні 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в який просив усунути перешкоди у користуванні власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації позивача по первісному позову разом із залежними від неї особами.
Вимоги зустрічного позову мотивував тим, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ним та його неповнолітньою дочкою; крім того, вказує на те, що позивач по первісному позову тривалий час не проживає на спірній площі, після смерті матері виселилася у добровільному порядку, її поведінка не відповідає елементарним правилам гуртожитку, вона негативно впливає на дитину ОСОБА_5, зловживає спиртними напоями. Також мотивує тим, що житлова площа квартири складає 28,6 кв.м., на якій вже проживають двоє дорослих та четверо неповнолітніх дітей різного віку, та таким чином проживання позивача та її двох неповнолітніх дітей в одній квартирі разом із позивачем по зустрічній позовній заяві неможливо.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 жовтня 2009 року первинний позов задоволено в повному обсязі, зустрічний позов залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення учасників процесу що з’явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення первинного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову суд виходив с того, що на момент смерті матері позивача, якій належала 1\4 частка спірної квартири, як майно, придбане за час шлюбу, позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вона є спадкоємицею 1\8 частки спірної квартири, належним чином зареєстрована у ній, позбавлена можливості використання житлової площі у спірній квартирі, а крім того, не має у власності іншого житла, та не має іншого постійного місця проживання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за відповідачем та його неповнолітньою дочкою ОСОБА_9, по 1/2 частки за кожним (арк.с.27).
Позивач по справі ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_10 (арк.с.5), яка перебувала у шлюбі з відповідачем по справі (арк.с.12), шлюб між якими був розірваний. 22 березня 2008 року матір позивача померла (арк. с. 17).
На підставі ч. З ст.368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним -договором.
Враховуючи, спірна квартира була придбана відповідачем по первісному позову у період знаходження у шлюбі з ОСОБА_8, суд прийшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_8 належала 1/2 частка квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України позивач є спадкоємцем першої черги після смерті її матері ОСОБА_8.
Відповідно до ст. 1267 Цивільного кодексу України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач ОСОБА_11 має право на заявлену нею у позовних вимогах 1/8 частку спірної квартирі.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи вищезазначене та те, що відповідачем здійснюються перешкоди у користуванні спірною квартирою позивачем, колегія суддів вважає, що суд прийшов до вірного висновку про задоволення вимог позивача щодо її вселення з усіма залежними особами у спірну квартиру.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, про залишення зустрічних позовних вимог про усунення перешкод шляхом зняття позивача по первісному позову з залежними від нею особами з реєстрації без задоволення, оскільки позивач має право власності на частку спірної квартирі, та відповідно права на проживання у ній.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду, - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 314, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 14 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня оголошення до Верховного Суду України.
Головуючий : /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.І. Птіціна
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя