АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

16 листопада 2010 року    колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді:                   Андрушкевича С.З.,    

суддів:             Широкопояса Ю.В., Фоміна Ю.В.

    з участю прокурора:         Сидоренка О.П.          

    засудженого :                           ОСОБА_1        

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією   засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира  від 31 серпня 2010 року.

Цим вироком                     ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , українця, одруженого, на

                                              утриманні має неповнолітню дитину, з середньою

                                              спеціальною освітою, непрацюючого, раніше

                                              неодноразово судимого , останній раз 25.10.2004р.

                                              за ст.309 ч.1,75 КК України на два роки позбавлення

                                              волі з іспитовим строком два роки, 13.10.2006 року

                                              постановою суд направлено в місця позбавлення волі

                                              строком на два роки, звільнений з місць

                                              позбавлення волі по відбуттю строку покарання

                                              28.10.2008 р.,

засуджено                            за ст.307 ч. 2 КК України на шість років  позбавлення

волі з конфіскацією всього належного йому майна, за ст.309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі. Згідно ст.70 ч.1 КК України остаточно призначено шість років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

          Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишено попереднім – тримання під вартою.  

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області в сумі 281 грн.52 коп.

    Строк відбуття покарання  обчислено з 25.06.2009 року.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

        Як визнав суд , 23 червня 2009 року близько 16 год. з метою незаконного придбання наркотичного засобу ОСОБА_1 прибув до магазину „Екомаркет” по вул..Черняхівського,15 в  м.Житомирі, де у невстановленої особи , незаконно, як з метою збуту так і без такої мети, повторно. Будучи особою, яка раніше вчиняла злочин, передбачений ст.309 КК України, придбав за 200 грн. у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб- ацетильований опій вагою сухої речовини 0,2685 гр., який переніс , зберігаючи при собі, до стоянки автомобілів по вул.М.Бердичівській  м.Житомира. Близько 16 год.30 хв. того ж дня  ОСОБА_1 взяв частину особливо небезпечного наркотичного засобу – ацетильованого опію вагою сухої речовини 0,131 гр. і в ході оперативної закупки , шляхом продажу за 200 грн. збув легендованій особі ОСОБА_2  Решту наркотичного засобу – ацетильованого опію вагою сухої речовини 0,1375 гр. , зберігаючи при собі переніс до кінотеатру „Україна” в м. Житомирі, де зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і не повідомляючи їм про свої незаконні дії з наркотиком, домовився про спільний відпочинок на березі річки Тетерів. Того ж дня  близько 20 год.30 хв. на автомобілі під керуванням ОСОБА_3, в якому знаходився ОСОБА_4, не повідомляючи останнім про свої дії з наркотиком, ОСОБА_1 перевіз вказаний наркотичний засіб, зберігаючи його при собі , до берега річки Тетерів , поблизу будинку №16 по вул..Слобідській в м. Житомирі, де біля 20 год.40 хв. був затриманий працівниками міліції.

В апеляції  засуджений ОСОБА_1 просив вирок змінити, виправдавши його за ст.307 ч.2 КК України, поскільки збутом наркотиків не займався , а лише придбав наркотичний засіб для особистого вживання.

          На обгрунтування апеляції вказував , що визнав свою вину під тиском працівників міліції, які під час затримання застосували до нього фізичну силу, зламали йому  ребра. Під час перебування у  слідчого він себе погано почував і під тиском працівників  відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків визнав себе винним у тому , що збував наркотики. В дійсності він разом з своїм знайомим ОСОБА_8 склали гроші та придбали наркотик в складчину для особистого вживання. Ці обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 Пізніше йому стало відомо , що його знайомий ОСОБА_8 – це той самий свідок ОСОБА_2, якому він ніби-то збув придбаний наркотик. Все обвинувачення , на його думку, побудовано на показах свідка ОСОБА_2 , який в свою чергу, на той час вже був дуже хворий і щоб не помирати в тюрмі , погодився дати неправдиві свідчення. Інші свідки – це працівники міліції, які є зацікавленими особами і дають неправдиві покази по справі.

          Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який апеляцію підтримав,   думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

          Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, під час проведення досудового слідства – при пред’явленні обвинувачення , ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і дав детальні покази  про обставини придбання і збуту ним наркотику.

     Зокрема, пояснив , що 23.06.2009 року домовився з своїм знайомим Сашком придбати наркотик, взяв у нього гроші . В м.Житомирі біля магазину „Екомаркет” ,близько 16 год. придбав у незнайомого за 200 грн. одноразовий шприц з наркотичною речовиною, підійшов до свого знайомого ОСОБА_8 та відібрав йому у шприц частину наркотичного засобу, а решту залишив для власного вживання.

      Такі покази ОСОБА_1 підтверджуються показами легендованої особи – свідка ОСОБА_2., який отримав від працівників міліції гроші в сумі 200 грн. з написом ультрафіолетовими чорнилами „закупка наркотиків”  і  передав їх ОСОБА_1, а той в свою чергу, за ці гроші  придбав наркотики.

     Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були понятими при проведенні оперативної закупки , також підтвердили , що гроші в сумі 200 грн. з написом ультрафіолетовими чорнилами  „закупка наркотиків” були вручені ОСОБА_2 , а в подальшому були вилучені у ОСОБА_1 разом з наркотичним засобом.

    Покази свідків об’єктивно підтверджені оголошеними в судовому засіданні протоколом огляду грошей, протоколами особистого огляду ОСОБА_2, ОСОБА_1, протоколом оперативної закупки , протоколом огляду вилучених наркотиків.

    В подальшому Мазур ці покази змінив, вказуючи , що наркотичний засіб придбав для власного вживання і нікому не збував, лише спільно вживав наркотики з ОСОБА_2

    Щодо тверджень засудженого про застосування до нього фізичної сили та  тиску з боку працівників міліції під час затримання та проведення досудового слідства, то вони є необґрунтованими і спростовуються матеріалами перевірки прокуратурою заяви ОСОБА_1

    Призначаючи покарання засудженому ,суд першої інстанції  врахував дані про особу ОСОБА_1, обставини , що обтяжують та пом’якшують покарання , і  призначив покарання у відповідності до вимог ст.65 КК України.

    Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку, не виявлено.

    З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                  У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1  залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 31 серпня 2010 року щодо нього - без зміни.

    Судді :