Справа № 2-5156/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 листопада 2010 року                                                                                      м.Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді                       Гришковець А.Л.,  

із секретарем                                Каленською Н.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по доплаті до заробітної плати в сумі 28627,12 грн.  за період з 01.01.1997 року по 31.12.2009 року, мотивуючи тим, що він працював і є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період роботи йому виплачувалась доплата до заробітної плати, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року, що призвело до порушення його прав.              

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково , з наступних підстав.

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, працював ВАТ „ Овруцький молочноконсервний комбінат” проживає м. Овруч Житомирської області.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на відповідну доплату та допомогу, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за  ст.39 – в сумі 10,5 грн.( в залежності від відпрацьованого часу).

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи, паспорту, довідками про проведені  виплати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по:

            - ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :

           - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).

Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України  або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства ,  який має вищу юридичну силу.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:  

-  з 02.09.1996 р. по 01.01.1998 р. - 15 грн.;  з 01.01.1998 р. по 01.07.1998 р. - 45 грн.; з 01.08.1998 р. по 01.01.1999 р. – 55 грн.,  з 01.01.1999 р. по 01.04.2000 р. – 74 грн.; з 01.04.2000 р. по 01.07.2000 р. – 90 грн.;  з 01.07.2000 р. по 01.01.2002 р. – 118 грн.; з 01.01.2002 р. по 01.07.2002 р. – 140 грн.; з 01.07.2002 р. по 01.01.2003 р. – 165 грн.; з 01.01.2003 р. по 01.12.2003 р. – 185 грн.; з 01.12.2003 р. по 01.09.2004 р. – 205 грн.; з 01.09.2004 р. по 01.01.2005 р. – 237 грн.; з 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р. – 262 грн.; з 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. – 290 грн.; з  01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн.; з 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. – 332 грн.; з 01.01.2006 р. по 01.07.2006 р. – 350 грн.; з 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. – 375 грн.; з 01.12.2006 р. по 01.01.2007 р. -  400 грн.; з 01.01.2007 р. по 01.07.2007 р. –  420 грн.; з 01.07.2007 р. по 1.10.2007 р. –  440 грн.; з 01.10.2007 р.  по 31.12.2007 р. -  460 грн., з 01.05.2008 р. по 01.10.2008 р.-525 грн., з 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р.- 545 грн., з 01.12.2008 р. по 31.03.2009 р.-605 грн.; з 01.04.2009 р. по 30.06.2009 р.-625 грн.; з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р.-630 грн.;  з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.-650 грн.; з 01.11.2009 р. по 31.12.2009 р.-744 грн.,

В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів  становить:  

             За ст.39 Закону :

За  1997 рік – 210,27 грн., за 2000 рік – 1589,50 грн., за 2001 рік – 2487,80 грн., за 2002 рік – 2995 грн., за 2003 рік – 4540,60 грн., за 2004 рік – 5136,17 грн., за 2005 рік – 7161,22 грн., а всього  24012,09 грн. (розрахунок додається).,

         В задоволенні  решти позовних вимог слід відмовити оскільки позивачем не надано доказів про отримання  спірних коштів.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

         Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.  

         Частиною другої ст.268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не  поширюється позовна давність.  

          Зазначена виплата за ст.39 Закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачується Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2  Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;  премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст.233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.  

         Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст.39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати, а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення, в сумі 120 грн., відповідно до ст.. 88 ЦПК з відповідача слід стягнути на її користь з позивача.

Від сплати судового збору відповідача звільнено – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 року.  

       Керуючись ст.ст.  8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                                ВИРІШИВ :

      Позов задовольнити частково.

     Стягнути на користь ОСОБА_1  з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.39  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 01.01.1997 року по 31.12.2005 року, в сумі 24012,09 грн.,  та судові витрати в сумі 120 грн.

     В задоволенні  решти позовних вимог  відмовити за безпідставністю.

     Про перегляд заочного рішення, може бути подана заява протягом 10 днів з дня отримання його копії.

     В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, на рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.      

      Суддя :