КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а- 1053/07                                                          Головуючий  у  1 інстанції Зайцев А.Ю.

№2-а-278/07                                                                         Суддя-доповідач Малинін В.В.                                         

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25  жовтня 2007 року                                                                                          м. Київ

                Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

 Головуючого - Малиніна В.В.,

            Суддів - Межевича М.В.,                                                                                                                     Бараненка І.І.                

при секретарі -  Константіновій Н.Б.,

за участю апелянта - ОСОБА_1,

представника апелянта - ОСОБА_2,

представника відповідача - Радищева В.О.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

               У січні 2007 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом, в якому просив: зобов'язати відповідача - УМВС України у Вінницькій області призначити йому пенсію за вислугу років, згідно п. «б» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

              Мотивуючи свої вимоги тим, що 28.03.94. його було звільнено зі служби з ОВС. Загальний стаж на день звільнення становить 15 років 02 місяці 21 день. При неодноразових зверненнях до відповідача, ОСОБА_1 було відмовлено призначити пенсію, враховуючи вислугу років.

              Ухвалою суду від 08.02.07. в якості співвідповідачів по справі притягнуто Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

              В попередньому судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, подавши письмову заяву, де просив визнати його право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з подальшими змінами та доповненнями з 29.04.04. та зобов'язати УМВС України у Вінницькій області призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до  п. «б» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 29.04.04.

           Постановою Ленінського районного суду від 26.03.07. відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1

            Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про нарахування пенсії

останньому.

              Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

             В судовому засіданні ОСОБА_1та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, представник УМВС України у Вінницькі й області заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

                Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

              Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1проходив службу в органах внутрішніх справ з 10.12.80. по 28.03.94.

                 Загальний обсяг служби позивача становить 13 років 03 місяці 18 днів.

   Відповідно до  п.б) ч.1 ст.12  Закону України  «Про  пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (в редакції, що діяла на момент звільнення позивача зі служби), пенсія за вислугу років призначається особам, які мають право на пенсію та на   день звільнення   досягли 45-річного віку.

    В п. б) ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» (в редакції, що діяла з 04.07.02. по 29.04.06), пенсія за вислугу років призначається особам, які звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, і мають трудовий стаж 25 років, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

     В діючій редакції п.б) ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», яка  набула   чинності   з   29.04.06.,   визначено,   що   пенсія   за   вислугу років призначається      особам офіцерського складу, прапорщикам і військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за контрактом, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж  12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

     Отже, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у відповідності до Закону  України  «Про  пенсійне    забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», внесених до нього змін, та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок та підстави призначення пенсії, пенсія за вислугу років призначається особам на момент звільнення зі служби мають відповідні підстави для її призначення, яких у позивача на час звернення  до суду з позовом не має.

     Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції використовує Узагальнення практики розгляду та вирішення цивільних справ, пов'язаних із застосуванням пенсійного законодавства до введення страхової   пенсійної   системи,   здійсненого   судовою   палатою   у   цивільних  справах Верховного Суду України і звертає увагу на те, що пенсії за вислугу років на умовах п. «б» ст. 12 Закону України від 09.04.92. № 2263-12 не можуть призначатись колишнім військовослужбовцям, які після  звільнення зі служби,  а  не на момент  припинення  служби,  набули установлені зазначеною нормою Закону. Як у преамбулі, так і в статтях 1, 2, 50 зазначеного Закону мова йде про пенсійне забезпечення військовослужбовців з дня звільнення з ­військової   служби.   Умови   та   база   обрахування  розміру   пенсії  за  вислугу років визначаються обставинами, які мали місце на день звільнення з військової служби військовослужбовця.

      Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання його права на пенсію за вислугу років та зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», редакція якого на день розгляду справи є чіткою і зрозумілою, не містить правових підстав, за якими можливе призначення позивачу пенсії за вислугу років.

                3 врахуванням  вище  викладеного,  колегія суддів апеляційної  інстанції  вважає,   що судом першої інстанції вірно були встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини. При цьому апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.03.07. необхідно залишити без змін.

                  Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

             Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

                Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2007 року - залишити без задоволення.

                 Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 26 березня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання права на пенсію та зобов'язання призначити пенсію  - залишити без змін.

               Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

              Головуючий:

              Судді: